cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" липня 2015 р.Справа № 916/2649/15
За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегастор" (65023, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 50, код ЄДРПОУ 38786160)
про стягнення заборгованості у розмірі 28 946,07 грн., з яких 13 142,14 грн. - заборгованість за кредитом, 8 539,92 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 605,68 грн. - пеня, 1 658,33 грн. - комісія за користування кредитом
Суддя Шаратов Ю.А.
Представники:
Від позивача - Берчатова Л.В. (довіреність №2551-К-О від 23.07.2014);
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегастор" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором банківського обслуговування від 28.08.2013 у розмірі 28 946,07 грн., з яких 13 142,14 грн. - заборгованість за кредитом, 8 539,92 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 605,68 грн. - пеня, 1 658,33 грн. - комісія за користування кредитом.
Ухвалою суду від 30.06.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.07.2015.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 28.08.2013 зі сплати сум заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, пені, у загальному розмірі 28 946,07 грн.
Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду від 30.06.2015 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив. На адресу суду надійшов конверт разом з ухвалою від 30.06.2015 з відміткою пошти "підприємство відсутнє". Правильність адреси відповідача підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.07.2015, згідно із яким місцезнаходженням ТОВ „Мегастор" є: 65023, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 50 /а.с. 49-50/.
Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд,
встановив:
28.08.2013 Відповідачем було підписано та надано Позивачу заяву про відкриття поточного рахунку (а.с. 32). На підставі вказаної заяви, в наслідок затвердження ліміту кредитування, Позивач та Відповідач уклали договір банківського обслуговування від 28.08.2013 відповідно до Умов та правил надання банківських послуг та тарифів банку. На підставі вказаного договору Відповідачу було відкрито поточний рахунок, у гривнях № 26000054305793.
Відповідно до пунктів 3.18.1.1, 3.18.1.3 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом Позивача від 06.03.2010 № СП-2010-256, які є частиною Договору банківського обслуговування від 28.08.2013, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, шляхом здійснення його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетовання поточного рахунку. При цьому виникає дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з його повернення, сплати процентів та винагороди.
Згідно із пунктами 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3 вказаних Умов та правил надання банківських послуг при необнулінні дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з наступної дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 24% річних. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягала обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Сторони в порядку частини першої статті 212 Цивільного кодексу України дійшли взаємної згоди про те, що відсоткова ставка за користування кредитом може бути підвищена банком, у разі якщо збільшується облікова ставка НБУ на 1 чи більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 чи більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 чи більше відсотків. Сторони погодились, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених в даному пункті, а клієнт не погасить існуючу перед банком заборгованість в порядку та строки, передбачені Умовами. Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених в даному пункті, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку банку та клієнта (п.3.18.2.3.1 Умов).
Відповідно до пунктів 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом Позивача від 10.06.2014 № СП-2014-6780656, які є частиною Договору банківського обслуговування від 28.08.2013 та набрали чинності з 01.07.2014, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує бунку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Банк залишає за собой право продовжити період, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення клієнта за допомогою повідомлення в системі Internet Banking Приват 24 або рекомендованим листом на юридичну адресу клієнта. При цьому, додаткових погоджень з клієнтом не потрібно.
Отже, з 01.07.2014 внаслідок затвердження нових Умов та правил надання Банківських послуг наказом Позивача від 10.06.2014 № СП-2014-6780656, збільшено процентні ставки з 24% до 36% та з 48,00% до 56,00%.
За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення що регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1056 1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено, що сума заборгованості за кредитом Відповідача станом на 24.03.2015, дату визначену Позивачем, складає 13 142,14 грн., що підтверджується випискою банку з поточного рахунку № 20671054303993 на якому, як випливає з пояснень Позивача відповідно до вимог Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280, відображено надання кредитів за овердрафтом.
Загальна сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами 24 % річних за період з 25.09.2013 по 01.01.2014, 48% річних за період з 02.01.2014 по 30.06.2014 та 56% річних за період з 01.07.2014 по 24.03.2015, складає 8 539,92 грн. Судом перевірено правильність розрахунку вказаної суми виконаного Позивачем /а.с. 37-38/.
Пунктом 3.2.1.4.4 Умов та правил надання банківських послуг затверджених наказом Позивача від 10.06.2014 № СП-2014-6780656, які є частиною Договору банківського обслуговування від 28.08.2013, встановлено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 першого числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.
Сума заборгованості зі сплати вказаної винагороди банку за період з 03.02.2014 по 24.03.2015, становить 1 658,33 грн. Судом перевірено правильність розрахунку вказаної суми виконаного Позивачем /а.с. 37-38/.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно із частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов'язання визначені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 3 частини першої, зазначеної статті встановлена сплата неустойки.
Пунктами 3.18.5.1, 3.18.5.4 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом Позивача від 06.03.2010 № СП-2010-256, які є частиною Договору банківського обслуговування від 28.08.2013, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагород, зокрема, за використання ліміту, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування неустойки здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано клієнтом.
Пунктами 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.4 Умов та правил надання банківських послуг затверджених наказом Позивача від 10.06.2014 № СП-2014-6780656, які є частиною Договору банківського обслуговування від 28.08.2013, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Судом встановлено, що пеня на суму заборгованості за Договором банківського обслуговування від 28.08.2013 за період з 03.12.2013 по 24.03.2015 становить 5 605,68 грн. Судом перевірено правильність розрахунку вказаної суми виконаного Позивачем /а.с. 37-38/.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за договором банківського обслуговування від 28.08.2013 у розмірі 13 142,14 грн. - основна сума заборгованості, 8 539,92 грн. - відсотки, 5 605,68 грн. - пеня, 1 658,33 грн. - комісія за користування кредитом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. за платіжним дорученням від 04.06.2015 № IHB94B11GI на рахунок № 31217206782002, МФО 828011, ГУ ДКСУ в Одеській області (а.с. 10). Проте, правильними реквізитами для сплати судового збору за подання позовної заяви є: № рахунку 31210206783008, отримувач - УК у м. Одесі/Приморський район, код отримувача ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО - 828011, код класифікації - 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997.
Тобто, надане позивачем платіжне доручення від 04.06.2015 № IHB94B11GI не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.
З огляду на наведене, підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. за подання позовної заяви, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 827,00 грн.
Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22 липня 2015 р.
Керуючись статтями 11, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 610, 611, 1046, 1048, 1050, 1054, частиною першою статті 1056 1 Цивільного кодексу України, статтями 20, 193, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегастор" (65023, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 50, код ЄДРПОУ 38786160) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором банківського обслуговування від 28.08.2013 у розмірі 13 142,14 грн. (тринадцять тисяч сто сорок дві гривні 14 коп.) , відсотки у розмірі 8 539,92 грн. (вісім тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень 92 коп.) , пеню у розмірі 5 605,68 грн. (п'ять тисяч шістсот п'ять гривень 68 коп.), комісію за користування кредитом у розмірі 1 658,33 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят вісім гривень 33 коп.).
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) в доход Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001, або на інші рахунки) суму судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегастор" (65023, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 50, код ЄДРПОУ 38786160) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.А. Шаратов
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2015 |
Оприлюднено | 27.07.2015 |
Номер документу | 47171547 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Шаратов Ю.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні