Рішення

від 16.07.2015 по справі 911/2600/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р. Справа № 911/2600/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ до приватного підприємства «Укргазпром», АР Крим, м. Сімферополь про стягнення заборгованості, за участю представників:

позивача:Крупка О.О., довіреність №2-271 від 29.12.2014 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство Укртрансгаз» (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного підприємства «Укргазпром» (відповідача) про стягнення 7 080,99 грн. основного боргу, 962,38 грн. пені, 1 651,84 грн. інфляційної складової боргу, 112,22 грн. 3% річних та 495,67 грн. штрафу, а загалом 10 303,01 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати наданих послуг за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1402000027/Н51 від 23.01.2014 року.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.06.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 02.07.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 16.07.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.07.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2014 року між публічним акціонерним товариством Укртрансгаз» (газотранспортне підприємство) та приватним підприємством «Укргазпром» (замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1402000027/Н51 (договір), за умовами п. 1.1 якого, газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Згідно з п. 3.1. договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. У випадку, якщо замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до магістрального трубопроводу газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого газотранспортним підприємством газу замовнику та/або його споживачам визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу, установлених на ГРС. Якщо замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу замовнику та/або його споживачам.

Відповідно до п. 3.2. договору газотранспортне підприємство до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг (п. 3.3. договору).

Пунктом 3.4. договору передбачено, що акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Відповідно до п. 5.3. договору розрахунковий період за договором становить один місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця.

Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг (п. 5.4. договору).

Пунктом 5.5. договору встановлено, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства па умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.10.2011 р. Договір діє в частині транспортування газу до 31.12.2013 р., а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за договором.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивач за період з січня 2014 року по грудень 2014 року надав відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на загальну суму 7 080,99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №01-14-1402000027/Н51 від 31.01.2014 року за січень 2014 року на суму 285,23 грн., №02-14-1402000027/Н51 від 28.02.2014 року за лютий 2014 року на суму 516,91 грн., №03-14-1402000027/Н51 від 31.03.2014 року за березень 2014 року на суму 453,53 грн., №04-14-1402000027/Н51 від 30.04.2014 року за квітень 2014 року на суму 350,95 грн., №05-14-1402000027/Н51 від 31.05.2014 року за травень 2014 року на суму 177,14 грн., №06-14-1402000027/Н51 від 30.06.2014 року за червень 2014 року на суму 170,14 грн., №07-14-1402000027/Н51 від 31.07.2014 року за липень 2014 року на суму 168,47 грн., №08-14-1402000027/Н51 від 31.08.2014 року за серпень 2014 року на суму 157,96 грн., №09-14-1402000027/Н51 від 30.09.2014 року за вересень 2014 року на суму 168,47 грн., №10-14-1402000027/Н51 від 31.10.2014 року за жовтень 2014 року на суму 543,26 грн., №11-14-1402000027/Н51 від 30.11.2014 року за листопад 2014 року на суму 1 522,06 грн., №12-14-1402000027/Н51 від 31.12.2014 року за грудень 2014 року на суму 2 566,88 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Зазначений закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також п. 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні за змістом вимоги щодо господарських операцій і первинних документів визначені і у «Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., у п. 2.4. якого, зокрема, зазначається, що Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 Положення № 88 визначено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, для цілей бухгалтерського обліку документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання є належним чином оформлені первинні документи.

Первинним документом для підтвердження поставки товару є оформлена накладна (та/або акт приймання-передачі), де вказується найменування товару, кількість та вартість, назва підприємства - отримувача товару та підпис особи, яка отримує товар.

Однак, за наслідками дослідження актів наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №05-14-1402000027/Н51 від 31.05.2014 року за травень 2014 року на суму 177,14 грн., №11-14-1402000027/Н51 від 30.11.2014 року за листопад 2014 року на суму 1 522,06 грн., №12-14-1402000027/Н51 від 31.12.2014 року за грудень 2014 року на суму 2 566,88 грн., судом встановлено, що вказані акти не містять особистого чи електронного підпису представника відповідача уповноваженого на підписання даних актів.

Враховуючи викладене, подані позивачем акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №05-14-1402000027/Н51 від 31.05.2014 року за травень 2014 року на суму 177,14 грн., №11-14-1402000027/Н51 від 30.11.2014 року за листопад 2014 року на суму 1 522,06 грн., №12-14-1402000027/Н51 від 31.12.2014 року за грудень 2014 року на суму 2 566,88 грн., в силу відсутності в них обов'язкових реквізитів (підпису особи уповноваженої на підписання актів), не є належним доказом надання послуг відповідачу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 7 080,99 грн. є необґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково у розмірі 2 814,91.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, вимога позивача про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України підлягає задоволенню частково, у зв'язку з частковим задоволенням позовної вимоги про стягнення основного боргу, в розмірі 70,98 грн. 3% річних та 892,13 грн. інфляційних втрат, які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору, в іншій частині вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до п. 7.3. договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково, у зв'язку з частковим задоволенням позовної вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 368,03 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату наданих послуг в позові слід відмовити.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% від заборгованості за транспортування природного газу, що становить 495,67 грн.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з пп. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Враховуючи те, що позивач в обґрунтування позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 7% за прострочення оплати наданих послуг, тобто порушення умов виконання грошового зобов'язання, посилається на положення абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України, які в даному випадку не підлягають застосуванню, умовами договору не передбачено стягнення з відповідача 7% штрафу у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг, то позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу у сумі 495,67 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Укргазпром» (95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Фрунзе, буд. 41, офіс. 18, код 31367762) на користь публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Печерський р-н, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) 2 814 (дві тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 91 коп. основного боргу, 70 (сімдесят) грн. 98 коп. 3% річних, 892 (вісімсот дев'яносто дві) грн. 13 коп. інфляційних втрат, 368 (триста шістдесят вісім) грн. 03 коп. пені, 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 21 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 21.07.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак