Рішення

від 21.07.2015 по справі 920/870/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.2015 Справа № 920/870/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Леостар», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Фудз Україна», м. Суми

про стягнення 60 921 грн. 61 коп.

Суддя В.Л.Котельницька

Представники сторін:

від позивача - О.О.Мурильов (довіреність б/н від 03.03.2015)

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - Ю.О.Зері

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 60921,61 грн., у тому числі 37129,59 грн. основного боргу за договором поставки № 44 від 01.07.2013, 7072,47 грн. пені, 517,32 грн. 3% річних, 16202,23 грн. інфляційних втрат; а також витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання його повноважний представник не прибув, процесуальні документи по справі, направлені відповідачу за адресою, повідомленою позивачем, повернуті поштовим відділенням зв'язку через відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є: м. Суми, вул. Покровська, 14. За цією адресою відповідачу була направлена судова ухвала від 02.07.2015, якою також зобов'язано відповідача направити відповідачу за нововстановленою адресою копію позову з доданими до нього документами.

У дане судове засідання представником позивача на виконання вимог судової ухвали від 02.07.2015 були подані докази направлення відповідачу копії позову з додатками.

Суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2013 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 44, за умовами якого позивач зобов'язався постачати м'ясопродукти у відповідності з поданим покупцем (відповідачем) замовленням, а покупець - приймати та своєчасно розраховуватись за отриману продукцію.

Відповідно до пункту 3.1 укладеного договору поставка продукції проводиться за цінами, встановленими постачальником на день поставки, яка вказується в ТТН і є підставою для оплати.

Відповідно до пункту 4.1 договору за згодою постачальника продукція може бути поставлена з відстрочкою платежу до 14 банківських днів з дня поставки.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 850513,34 грн., що підтверджується видатковими накладними, складеними за період дії договору поставки № 44, копії яких додано до матеріалів справи, а оригінали - досліджено протягом судового розгляду.

Товар був отриманий відповідачем, про що свідчать його підписи на вказаних видаткових накладних. Однак, вартість поставленого позивачем товару відповідачем була оплачена лише частково - у сумі 687941,45 грн., про що свідчать копії банківських виписок.

При цьому, матеріалами справи підтверджується факт часткового повернення продукції на суму 125442,30 грн. (відповідні копії накладних на повернення ТМЦ додані до матеріалів справи).

Таким чином, залишок несплаченої заборгованості відповідача становить 37129,59 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договором належним чином та у повному обсязі не виконує.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, суд зазначає, що відповідач в порушення умов укладеного договору та положень діючого законодавства не оплатив поставлений йому товар у встановлений строк.

Беручи до уваги, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони зобов'язані виконувати належним чином взяті на себе договірні зобов'язання, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем були порушені права позивача через неналежне виконання зобов'язання.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 7072,47 грн. пені, 517,32 грн. суму 3% річних, 16202,23 грн. інфляційних збитків.

Пунктом 4.4 договору поставки від 01.07.2013 (з урахуванням протоколу розбіжностей до договору) сторони погодили, що у випадку порушення пункту 4.1 договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

З урахуванням наведеного, судом був здійснений перерахунок заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, на підставі якого суд робить висновок про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 7034,40 грн. пені, 517,32 грн. - сума 3% річних та 16202,23 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Фудз Україна» (40000, м. Суми, вул. Покровська, 14; код ЄДРПОУ 38136632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леостар» (04074, м. Київ, вул. Мостицька, 16/2; код ЄДРПОУ 38392423) 37129 грн. 59 коп. боргу, 7034 грн. 40 коп. пені, 517 грн. 32 коп. суму 3% річних, 16202 грн. 23 коп. інфляційних збитків, 1827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2015.

Суддя В.Л.Котельницька