Рішення

від 20.07.2015 по справі 918/625/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2015 р. Справа № 918/625/15

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Щербині С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Млинівського міжрайонного прокурора до Демидівської районної ради ,

Відділу освіти Демидівської районної державної адміністрації ,

Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта"

про визнання недійсним договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача - Маринич В.В., посвідчення №030682 від 03.12.2014р.;

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився;

від відповідача-3 - Злобін В.Г., довіреність №13-128 від 03.07.2015р..

В судовому засіданні 20 липня 2015 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08 червня 2015 року Млинівський міжрайонний прокурор (далі - позивач) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Демидівської районної ради (далі - відповідач-1), Відділу освіти Демидівської районної державної адміністрації (далі - відповідач-2), Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (далі - відповідач-3) про визнання недійсним договору оренди та зобов'язати повернути приміщення

Ухвалою суду від 09 червня 2015 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/625/15, розгляд якої призначено на 06 липня 2015 року.

06 липня 2015 року від Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (відповідач-3) через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання №13-129 від 06.07.2015р. про припинення провадження у справі, відповідно до якого останній просить припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що оспорюваний договір розірвано, а спірне майно повернуто відповідачу-2, на підтвердження чого останній надав повідомлення №13-98 від 29.05.2015р. про розірвання договору та акт від 01.07.2015р. приймання-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Золочівська ЗОШ І-ІІ ступенів, с. Золочівка, Демидівського району, Рівненська область (а.с. 71-75).

Крім того, 06 липня 2015 року позивачем подано через відділ канцелярії та документального забезпечення пояснення з додатками (а.с. 76-84).

Ухвалою суду від 06 липня 2015 року провадження у справі №918/625/15 в частині позовних вимог щодо зобов'язання Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звільнити та повернути нежитлове приміщення Золочівської ЗОШ І-ІІ ступенів Демидівської районної ради Рівненської області загальною площею 48 м.кв., розміщене за адресою: Рівненська область, Демидівський район, с. Золочівка, вул. Шкільна, 9 Демидівській районній раді шляхом його звільнення припинено.

Ухвалою суду від 06 липня 2015 року розгляд справи відкладено на 20 липня 2015 року.

20 липня 2015 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява (факсограма) №54-2290вих.15 від 20.07.2015р. про уточнення позовних вимог (а.с. 95-96). Вказаною заявою позивач просить визнати недійсним договір оренди частини приміщення №21-266/135 від 07.07.2014р., укладений Демидівською районною радою, відділом освіти Демидівської районної державної адміністрації з Рівненською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" про передачу у строкове платне користування нежилого приміщення Золочівської ЗОШ І-ІІ ступенів загальною площею 48 м.кв. для розміщення відділення поштового зв'язку.

Позивач у судовому засіданні 20 липня 2015 року підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача-3 у судовому засіданні 20 липня 2015 року позовні вимоги заперечив та наполягав на припиненні провадження у даній справі з підстав, викладених у клопотанні про припинення провадження у справі.

У судові засідання 06 та 20 липня 2015 року відповідач-1 не забезпечив явку свого повноважного представника, однак належним чином був повідомлений про місце, дату, час проведення судових засідань. Крім того, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Крім того, представник відповідача-2 у судове засідання 20 липня 2015 року не з'явився, однак належним чином був повідомлений про місце, дату, час проведення судових засідань, що підтверджується особистим підписом представника останнього у розписці про відкладення розгляду справи від 06.07.2015р. (а.с. 93). Крім того, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача-1 та у відповідача-2 було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач-1 та відповідач-2 не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань, зокрема, про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, а явка його уповноваженого представника у судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача-1 та відповідача-2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2014 року Демидівською районною радою (далі - Орендодавець), відділом освіти, молоді та спорту райдержадміністрації (далі - Балансоутримувач) та Рівненською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" (далі - Орендар) укладено трьохсторонній договір №21-266/135 на оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних сіл, селища Демидівського району (далі -Договір) (а.с. 16-18).

Відповідно до п. 1.2 Договору Балансоутримувач передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, частину приміщення Золочівської ЗОШ І-ІІ ступенів відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Демидівського району (далі - майно), що розміщене за адресою: с. Золочівка, Демидівський р-н, Рівненська обл., загальною площею 48 кв.м., яке знаходиться на балансі відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації.

Відповідно до п. 1.3. Договору Договору майно передається в оренду з метою розміщення відділення поштового зв'язку.

Згідно п. 1.4. Договору передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається перелік та стан майна, що орендується та інші відомості за узгодженням сторін.

Договір діє з 07 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року (пункт 7.1 Договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору протягом одного місяця до закінчення строку дії цього Договору та відсутності заборгованості із сплати орендної плати він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (пункт 7.4. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору між сторонами укладений Акт приймання-передачі в оренду об'єкта оренди від 07.07.2014 року, а саме частини приміщення загальною площею 48 кв.м., скріплений підписами та печатками сторін. (а.с. 19).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 27.12.2012 року за територіальною громадою сіл та селища Демидівського району в особі Демидівської районної ради зареєстровано право власності на будівлю школи за адресою: Рівненська обл., Демидівський р-н, с. Золочівка, вул. Шкільна, буд. 9, загальною площею 1772,7 кв.м. (а.с.21).

Разом з тим, судом встановлено, що вищевказане нежитлове приміщення використовується для навчального процесу та його балансоутримувачем є відділ освіти, молоді та спорту Демидівської райдержадміністрації.

Спір по справі виник внаслідок того, що на думку позивача Договір суперечить законодавству України, оскільки укладений з порушенням вимог Закону України "Про освіту", а тому останній вважає, що даний Договір підлягає визнанню недійсним.

Перевіривши наведені доводи позивача у позовній заяви, суд зазначає наступне.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, в тому числі є: свобода договору; справедливість, добросовісність та розумність.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 4 ст. 179 Цивільного кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 215 Цивільного кодексу встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 року визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмету і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідно до п.5 ст.63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 61 вказаного Закону встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

У відповідності до ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно з п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Ці норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.01 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Оскільки приміщення, яке передане в оренду є частиною будівлі навчального корпусу, що перебуває на балансі відділу освіти, молоді та спорту Демидівської райдержадміністрації, то воно може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Із змісту Договору (п.1.3.) вбачається, що орендоване приміщення за оспорюваним Договором використовується з метою розміщення відділення поштового зв'язку.

Отже, приміщення передано в орендне користування не для використання в навчально-виховному процесі, а тому має місце порушення ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. 63 Закону України "Про освіту".

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р. передбачено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт того, що оспорюваний Договір суперечить нормам Закону України "Про освіту", а тому є правові підстави для визнання Договору оренди недійсним.

Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до вимог частини 3 статті 207 Господарського Кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або частково, припиняється з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Що стосується посилань відповідача-3 на те, що договір оренди розірваний, як на підставу відсутності предмету спору, то суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що договірні відносини між відповідачами по оспорюваному договору припинились.

Відповідно до абзацу 9 пункту 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними " розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним.

Разом з цим, абзацом 3 підпункту 4.4. пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що: господарський суд припиняє провадження в справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; припинення провадження можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Проте, хоча і припинено дію Договору, позивач не відмовився від своїх позовних вимог в частині визнання недійсним оспорюваного договору та наполягав на задоволенні позовних вимог. А також, враховуючи те, що при розгляді даної справи судом встановлено, що при укладенні Договору, відповідачами допущено порушення норм чинного законодавства, то суд вважає, що все наведене свідчить про існування неврегульованих питань та наявність спірних відносин, а тому підстав для припинення провадження у справі в частині позовних вимог позивача про визнання Договору недійсним, суд не вбачає.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Млинівського міжрайонного прокурора до Демидівської районної ради , до Відділу освіти Демидівської районної державної адміністрації, до Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" про визнання недійсним договору оренди є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, судовий збір у розмірі 2 436,00 грн. (з розрахунку 1 218,00 грн. + 1 218,00 грн.) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди частини приміщення №21-266/135 від 07.07.2014р., укладений Демидівською районною радою, відділом освіти Демидівської районної державної адміністрації з Рівненською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" про передачу у строкове платне користування нежилого приміщення Золочівської ЗОШ І-ІІ ступенів загальною площею 48 м.кв. для розміщення відділення поштового зв'язку.

Стягнути з Демидівської районної ради (35200, смт. Демидівка, вул. Миру, 19 код ЄДРПОУ 25321260) в доход Державного бюджету України 812 (вісімсот дванадцять) грн. судового збору.

Стягнути з Відділу освіти Демидівської районної державної адміністрації (35200, смт. Демидівка, пр. Новий, 2, код ЄДРПОУ 23307451) в доход Державного бюджету України 812 (вісімсот дванадцять) грн. судового збору.

Стягнути з Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (33023, м. Рівне, вул. Чорновола, 1, код ЄДРПОУ 22565760) в доход Державного бюджету України 812 (вісімсот дванадцять) грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2015 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 6 примірників:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим 35100, смт. Млинів, вул. Т. Шевченка, 11);

3- відповідачу-1рекомендованим (35200, смт. Демидівка, вул. Миру, 19);

4- відповідачу-2 рекомендованим (35200, смт. Демидівка, пр. Новий, 2);

5- відповідачу-3 рекомендованим (33023, м. Рівне, вул. Чорновола, 1)

6- прокуратурі Рівненської області (33000, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52).