Рішення

від 07.07.2015 по справі 921/537/15-г/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2015 р.Справа № 921/537/15-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

Розглянув матеріали справи

за позовом: Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" вул. Мечникова, 16-а, м. Київ 23, 01023

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Еко Поле" вул. Купчинського, 12А, смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, 48720

про cтягнення 58 844,66 грн.

За участю представника позивача: Терещук Б. С., посвідчення №629 від 17.02.2010р.

Суть справи: Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Укргазлізинг" звернулось з позовом про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Еко Поле" 58844,66 грн., з яких: 42414,42 грн. - основний борг; 5016,52 - пеня; 254,49 грн. - 3% річних від суми боргу; 11159,23 грн. - інфляція.

Учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.22ГПК України.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до Договору прямого лізингу №19-14-28 пл-стс/466 від 26.09.2014р. передав відповідачу у користування зернозбиральний комбайн КЗС-812СХ, вартістю 821700,46 грн. строком на 7 років, однак останній лізингові платежі в зазначений строк та у повній сумі не сплатив.

Представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач витребуваних ухвалами суду від 27.05.2015р. та від 19.06.2015р., матеріалів не надав, участь повноважного представника не забезпечив. Ухвали суду направлені на адресу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Еко Поле", яка відповідає даним з ЄДРПОУ, а саме: вул.Купчинського, 12А, смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, 48720, згідно даних реєстру поштових відправлень - станом на день розгляду справи, повернута поштовим відділенням по причині" за закінченням терміну зберігання".

Згідно п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо , то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду спору учасника судового процесу, встановив:

- між державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - Лізингодавець) та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Еко Поле" (далі - Лізингоодержувач) укладено 26.09.2014р. договір прямого лізингу №19-14-28 пл-стс/466, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- Лізингодавець перадає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк предмет лізингу, який є власністю Лізингодавця та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що визначена в Специфікації - зернозбиральний комбайн КЗС-812СХ (Додаток №1 до договору), а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п.1.1 договору, Додаток №2 до договору);

- за користування предметом лізингу Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу; комісії за організацію поставки Предмета лізингу; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частинами за весь термін лізинг відж суми невідшкодованої попереднім платежем вартості договору; комісію за супроводження договору. Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження Договору кратна 3 місяцям. Терміни сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання акта, подальші - через кожні три місяці. Розмір лізингових платежів, їх складові частини встановлюються додатками до Договору "Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.1, 4.3, 4.4 Договору);

- предмет лізингу передається Лізингоодержувачу за Актом за умовами перерахування платежу у розмірі та в порядку визначеному цим Договором та на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс (п.2.3, 5.1 Договору, Додаток №1);

- строк лізингу починається від дати надходження платежу і діє до закінчення строку лізингу та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим Договором (п. 8.1 умов договору);

- загальна вартість Предмету лізингу на момент укладення договору зазначається в Специфікації та складає 821 700,46 грн.в т.ч. ПДВ (Додаток 1 до Договору);

- Лізингоодержувач сплачує комісію за організацію поставки предмету лізингу в розмірі 4% без ПДВ від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету та комісію за організацію поставки предмету лізингу, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів наступним чином: 90% сплачуються разом зі сплатою першого чергового лізингового платежу, 10% сплачуються разом зі сплатою другого чергового лізингового платежу (п.п. 4.1, 4.3 умов договору, додаток №2 до договору);

На виконання умов договору прямого лізингу Лізингодавець передав у тимчасове володіння та користування Лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 28.11.2014р., предмет лізингу, який було придбано за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Порядком використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1904, за договором прямого лізингу №19-14-28 пл-стс/466 від 26.09.2014р. - зернозбиральний комбайн КЗС-812СХ.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі був підписаний 28.11.2014р., Відповідач повинен був сплатити черговий лізинговий платіж в сумі 42414,42 грн. згідно графіку сплати лізингових платежів не пізніше 28.02.2015р. (через кожні три місяці з дати підписання акта приймання-передачі). Не проведення платежів по рахунках - фактурах стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Суд, керуючись ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданим доказам та наведеним учасниками судового процесу доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому суд виходив з наступного:

- відносини лізингу регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК) (§ 6 гл. 58), Господарського кодексу України (далі - ГК) (ст. 292) та Законом України «Про фінансовий лізинг» (далі - Закон про лізинг).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів». Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний,правове регулювання яких здійснюється відповідно до ГК та інших законів (ч.2,7ст.292 ГК ).

Згідно ст. 806 ЦК за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) , або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.806 ЦК).

Отже, норми ЦК та ГК передбачають правове регулювання відносин лізингу (за окремими видами та формами) спеціальними законами.

Договір прямого лізингу,як у даному випадку уклали сторони, поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі-продажу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов'язання, при цьому, кожна сторона, повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст.ст. 526, 527 ЦК України, ст.193 ГК України).

У разі порушення зобов'язання, яким згідно ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, настають наслідки встановлені договором або законом, в тому числі стягнення санкцій ( ст.611ЦК України).

Згідно ст.258 ЦК України та п.6 ст.231, п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік.

Матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем грошових зобов'язань по сплаті лізингового платежу у сумі 42414,42 грн. за встановленим та погодженим сторонами договору графіком,а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені,та підлягають до задоволення

За порушення строків оплати лізингових платежів, позивач нарахував за період з 01.03.2015р. по 12.05.2015р. пеню в сумі 5016,52 грн., з врахуванням розміру подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення, що відповідає розміру пені встановленої Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п.6 ст.231 ГК України,яка також підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання і не відносяться до санкцій.

Заявлені до стягнення позивачем - 254,49 грн . - річних за період з 01.03.2015р. по 12.05.2015р., підлягають до задоволення, як правомірно заявлені.

Нараховані позивачем на суму простроченої заборгованості за період з 01.03.2015 р. по 30.04.2015р. - 11159,23 грн. збитків від інфляції, також підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,при цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В процесі розгляду справи відповідач не надав доказів на підтвердження виконання грошового зобов'язання у строки встановлені договором, не надав суду доказів на підтвердження причин несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань, тим самим не спростував заявлені позивачем вимоги.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33,34,43,49,82,84ГПКУкраїни, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Еко Поле"( вул. Купчинського, 12А, смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, 48720, ідентифікаційний код 38543411) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул. Мечникова, 16-а, м.Київ 23, 01023, ідентифікаційний код 30401456) 42414 (сорок дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 42 коп. - основного боргу, 5016 (п'ять тисяч шістнадцять) грн. 23 коп. - пеня, 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 49 коп. - 3% річних, 11159 (одинадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 23 коп. - індекс інфляції та 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.00 коп. судового збору.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено "22" липня 2015р.

Суддя М.С. Стадник