Рішення

від 21.07.2015 по справі 925/1109/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Справа № 925/1109/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Ситнік В.І. - представник за довіреністю,

від відповідача - Нікітенко О.Ю. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газбуд 101",

м. Черкаси

до Департаменту капітального будівництва Черкаської

обласної державної адміністрації, м. Черкаси

про стягнення 147 530 грн. 23 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Газбуд 101" до Головного управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договорів про закупівлю товарів за державні кошти від 25 грудня 2012 року за №№11, 12 в розмірі 147 530 грн. 23 коп., в тому числі: 59 970 грн. 12 коп. - основний борг, 4 485 грн. 44 коп. - 3% річних, 43 228 грн. 22 коп. інфляційні втрати, 35 648 грн. 54 коп. пеня та 4 197 грн. 91 коп. штраф.

На підставі розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації №413 від 26 грудня 2012 року найменування відповідача було змінено на Департамент капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації

В пункті 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 липня 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21 липня 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 20 липня 2015 року за №02-37/87 та зазначав, що відповідачем було своєчасно зареєстровано в казначейській службі бюджетне зобов'язання згідно договорів від 25 грудня 2012 року, однак Головним управлінням Державної казначейської служби у Черкаській області не було оплачено належну суму позивачу.

В зв'язку з чим у задоволенні позову просив суд відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 21 липня 2015 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1109/15.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 25 грудня 2012 року між Головним управлінням капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (в подальшому найменування позивача було змінено на Департамент капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації) (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Газбуд 101" (учасник) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти за №11.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору учасник зобов'язався у 2012 році поставити замовнику обладнання код - 29.40 - верстати (для об'єкту "Школа с. Родниківка Уманського району (добудова)", а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Також 25 грудня 2012 року сторонами було укладено договір за №12 на підставі якого позивач зобов'язався поставити відповідачу обладнання за кодом - 29.71.28 - плити кухонні, електропечі, а останній - прийняти та оплатити товар.

Згідно п. 3.1. договору №11 ціна цього договору становить 58 453 грн. 70 коп. з урахуванням ПДВ.

Ціна договору №12 - 1 516 грн. 42 коп. з урахуванням ПДВ.

Позивач свої зобов'язання за договорами про закупівлю товарів за державні кошти №№11,12 виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 59 970 грн. 12 коп., що підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000058 від 26 грудня 2012 року на суму 58 456 грн. 70 коп. та копією видаткової накладної №РН-0000056 від 26 грудня 2012 року на суму 1 516 грн. 42 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи у вищенаведених видаткових накладних та не заперечувалося відповідачем.

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав.

Таким чином позивач просив суд стягнути з відповідача 59 970 грн. 12 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договорів про закупівлю товарів за державні кошти від 25 грудня 2012 року за №№11, 12.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 4.1. договорів замовник перераховує учаснику кошти по факту отримання товару в місці поставки у розмірі 100% від ціни договору, зазначеної в п. 3.1. розділу 3.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених умов договору відповідач повинен був сплатити вартість отриманого товару 26 грудня 2012 року включно.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договорів про закупівлю товарів за державні кошти, розрахунку з позивачем за поставлений товар, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 59 970 грн. 12 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 7.9. договорів №№11,12 передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного товару, а саме: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення.

Позивачем на підставі п. 7.9. договорів №№11,12 заявлено вимогу про стягнення з відповідача 35 648 грн. 54 коп. пені нарахованої за період з 01 січня 2013 року по 29 червня 2015 року.

Слід зазначити, що позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому судом враховано, що п. 7.9. договорів №№11,12 не містив умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, розмір пені нарахований за період з 01 січня 2013 року (дата вказана позивачем) по 26 червня 2013 року (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 7.9. договорів) на суму боргу 59 970 грн. 12 коп. складає 4 334 грн. 28 коп.

В зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню 4 334 грн. 28 коп. пені, в решті стягнення пені в розмірі 31 314 грн. 26 коп. слід відмовити, у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Відповідно до п. 7.9. договорів закупівлі за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Оскільки відповідач свого обов'язку щодо оплати поставленого товару у визначений сторонами строк не виконав, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7% від вартості неоплаченого товару на суму 59 970 грн. 12 коп., що складає 4 197 грн. 91 коп.

При розгляді позову в цій частині судом враховано наступне:

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штраф як і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання - неустойки.

Умови договорів про закупівлю товарів передбачають цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

При цьому судом враховано відповідні висновки, що викладені в постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2012 року N 06/5026/1052/2011.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 4 197 грн. 91 коп. штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 4 485 грн. 44 коп. 3 % річних та 43 228 грн. 22 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.2.1." судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних здійснено позивачем вірно, а тому заявлені до стягнення суми річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Крім того слід зазначити, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України) (п. 1.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації, вул. Хрещатик, 223, м. Черкаси, ідентифікаційний код 04014217 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газбуд 101", вул. Гоголя, 315, кв. 4, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33585368 - 59 970 грн. 12 коп. - основного боргу, 4 485 грн. 44 коп. - 3% річних, 43 228 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 4 334 грн. 28 коп. пені, 4 197 грн. 91 коп. штрафу та 2 324 грн. 19 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 22 липня 2015 року.

Суддя А.В.Васянович