Ухвала

від 09.07.2015 по справі 808/6988/14(до/808/487/14)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2015 рокусправа № 808/6988/14(ДО/808/487/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 р. у справі № 808/6988/14(ДО/808/487/14)

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області до Маріупольського учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах по Списку №2, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до Маріупольського учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 859,83 грн. Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що за липень 2014 року сума належна до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах згідно з п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) колишньому працівнику відповідача склала 859,83 грн., яка не була сплачена відповідачем.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 р. у справі № 808/6988/14(ДО/808/487/14) у задоволені адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області - відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки ОСОБА_1 вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та на неї не розповсюджується дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та включення ОСОБА_1 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2014 року.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на те, що після набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" було збільшено відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками Відповідача пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058.

В запереченнях на апеляційну скаргу Маріупольське учбово-виробниче підприємство "Електроапарат" Українського товариства сліпих просить відмовити у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області. Зазначає про практику розгляду даного спору.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судового відправлення. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Маріупольське учбово-виробниче підприємство "Електроапарат" Українського товариства сліпих зареєстровано в якості юридичної особи 29.12.1994, включено до ЄДРПОУ за номером 05477563, згідно наданої довідки серії АА № 111014 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців . На підприємстві відповідача у період з 17.09.1981 по 21.02.2003 працювала ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що дало їй право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

04.11.2009 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто для жінок після досягнення 55 років, а для чоловіків - після досягнення 60 років.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками №1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, передбачена діючим законодавством.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхувальниками та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, а також надходження і витрачання його коштів визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 19.12.2003 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004р.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особами, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій покриваються підприємством, на якому працювали застраховані особи. Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно до п. 6.8 Інструкції відповідач повинен щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Таким чином, підприємства здійснюють сплату витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ще до виплати пільгових пенсій Пенсійним фондом.

Однак, як встановлено судом першої інстанції Позивачем на адресу відповідача у січні 2013 року було надіслано розрахунок №727 від 11.01.2013 за 2013 рік. З вказаного розрахунку вбачається, що датою досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку є ІНФОРМАЦІЯ_2 . Саме ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було досягнуто пенсійного віку, - 55 років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Слід звернути увагу, що позивачем виставлений розрахунок № 16623/02 від 04.07.2014 року за липень 2014 рік, у якому зазначено, що датою досягнення особою пенсійного віку є 25.07.2014.

Тобто, позивачем було збільшено пенсійний вік застрахованої особи.

Не можна вважати підставою для збільшення пенсійного віку те, що з 01.10.2011 набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011, яким до наведеної статті було внесено зміни, та, зокрема, було здійснено підвищення пенсійного віку для жінок.

Згідно цього Закону, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій повинно здійснюватись жінками до досягнення пенсійного віку відповідно:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Таким чином, після набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи", було збільшено строк відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ОСОБА_1, а саме до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058.

Як вбачається з матеріалів справи та із заперечення відповідача, ОСОБА_1 вийшла на пенсію 04.11.2009, отже до набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", тобто до 01.10.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Тобто встановлено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

Також, відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України зазначено про те, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями, оскільки ОСОБА_1 вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та на неї не розповсюджується дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та включення ОСОБА_1 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2014 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області до Маріупольського учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах по Списку№2 - залишити без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна