Ухвала

від 16.07.2015 по справі 823/854/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/854/15 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Чеботок Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоссото-Трейд» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що така скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лоссото-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Сантані» та ПВКП «Юта-Електрокомплект» за період липень та серпень 2014 року. В результаті чого, 02.12.2014 складено акт №523/23-01-22-04/38668197.

15 січня 2015 року керуючись висновками акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092301.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення ТОВ «Лоссото-Трейд» звернулось за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача пов'язано із ненаданням позивачем пояснень та документів щодо підтвердження господарських відносин з «Сантані» та ПВКП «Юта-Електрокомплект» на письмові запити від 17.09.2014р. №30563/14/23-01-15-0214 та від 29.10.2014р. №35715/12/23-01-15-0214, які не відповідають вимогам ст. 73 ПК України, що звільнило позивача від обов'язку надавати відповіді на такі запити, що в свою чергу виключає можливість для призначення перевірки відповідно до приписів пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Також, судом першої інстанції зауважено, що податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 №0000092301 прийнято ДПІ у м. Черкасах передчасно, до розгляду заперечень і надання письмової відповіді позивачу.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (ПК України) та іншими нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до п. 73.3 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

За позицією позивача запит від 29.10.2014 №35715/12/23-01-15-0214, складений з порушенням вимог ст. 73 ПК України, а тому позивач скористався своїм правом та направив до податкового органу відповідь на запит, у якому зазначив, що надісланий відповідачем інформаційний запит містить фактично загальний опис запитуваної інформації, але не містить конкретного її переліку, а тому звільняє платника податків від обов'язку надати відповідь на такий запит. Також позивач повідомив контролюючий орган, що вся без винятку необхідна інформація буде надана товариством після отримання інформації, що дозволить більш повно та ґрунтовно підготувати та надати пояснення з приводу запитуваної інформації.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 №1245 визначено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (п. 16 вказаного Порядку).

Водночас, підпунктом 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкова інформація у цьому Кодексі вживається у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Частиною першою статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII встановлено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, для направлення письмового запиту контролюючий орган має не лише визначити відповідну норму права, яка надає право податковому органу на надіслання відповідного запиту, але й володіти безпосередньо відомостями і даними, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і на підставі яких контролюючий орган дійшов висновку про можливе порушення платником податків податкового законодавства. Виявлення факту порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачає фіксацію органом державної податкової служби реальної події або результату діяльності платника податку, що вказують на ці порушення.

З аналізу наведених правових норм та обставин справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що запити, надіслані на адресу позивача, не містять належного правового обґрунтування підстав їх направлення, що звільняє позивача від обов'язку надавати відповідь на них.

Відповідно до статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Так, підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача пов'язано із ненаданням позивачем пояснень та документів щодо підтвердження господарських відносин з «Сантані» та ПВКП «Юта-Електрокомплект» на письмові запити від 17.09.2014 №30563/14/23-01-15-0214 та від 29.10.2014 №35715/12/23-01-15-0214, які не відповідають вимогам ст. 73 ПК України, що звільнило позивача від обов'язку надавати відповіді на такі запити, та в свою чергу виключає можливість для призначення перевірки відповідно до приписів пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на не правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками перевірки.

Так, пунктом 86.7 ст. 87 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як свідчать матеріали справи, позивач не погоджуючись з висновками акта перевірки подав на нього заперечення від 31.12.2014 на яке ДПІ у м. Черкасах надало листа від 17.01.2015 №1166/23-01-22-0414 про розгляд заперечення та зазначено, що у зв'язку із бажанням уповноваженої особи ТОВ «Лоссото-Трейд» взяти участь у розгляді заперечень до акту перевірки, ДПІ у м. Черкасах повідомило останнього про місце та час проведення такого розгляду: ДПІ у м. Черкасах за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 117, к. 404, 20 січня 2015 року о 10 годині.

15 січня 2015 року за результатами здійсненої перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092301.

Натомість, за наслідками розгляду заперечень позивача на акт перевірки, 20.01.2015 ДПІ у м. Черкасах надало відповідь на заперечення №1365/23-01-22-04, якою висновки акту перевірки від 02.12.2014 №523/23-01-22-04/38668197 залишено без змін.

Таким чином, судова колегія вважає за можливе констатувати той факт, що в порушення зазначених правових норм, податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 №0000092301 прийнято ДПІ у м. Черкасах передчасно, а саме до розгляду заперечень і надання письмової відповіді позивачу.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що порушує охоронювані законом права та інтереси позивача.

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління державної фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.