Постанова

від 14.07.2015 по справі 820/3501/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 р. Справа № 820/3501/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Старосуда М.І. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтико" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2015р. по справі № 820/3501/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтико"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

06.04.2015 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтико", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001301501 від 27.03.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 474623.75 грн. (в тому числі за основним платежем - 379699,0 грн., штрафні санкції-94924,75 грн.);

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001291501 від 27.03.2015 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 312, 0 грн. за січень 2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 року по справі № 820/3501/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтико" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001301501 від 27.03.2015 року в частині 69608,00 грн. за основним платежем та 17402,00 грн., за штрафною санкцією.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 року по справі № 820/3501/15 скасувати в частині задоволення позову, прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 року в частині відмови в задоволенні позову, та прийняти рішення, яким повністю скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001301501 від 27.03.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 474623,75 грн. (в тому числі за основним платежем-379699,0 грн., штрафні санкції - 94924,75 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0001291501 від 27.03.2015 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 312,0 грн. за січень 2015 року.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг сторони зазначили, що постанову прийнято з грубим порушенням норм матеріального права: Конституції України, Податкового кодексу України, а також не дотримано вимоги ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що в свою чергу обумовлює звернення з даною апеляційною скаргою та порушення перед Харківським апеляційним адміністративним судом вимог про скасування такої постанови і ухвалення нового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківськійне треба залишити без задоволення, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтико" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтико" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Комтико".

За результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт перевірки № 862/20-30-15-01-10/34470333 від 11.03.2015 року, в якому встановлено порушення вимог п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по декларації січня 2015 року в сумі 380011 грн.

На підставі акту перевірки № 862/20-30-15-01-10/34470333 від 11.03.2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001291501 від 27.03.15 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 312 грн. та № 0001301501 від 27.03.15 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 474623,75 коп., в тому числі за основним платежем - 379699 грн. та штрафними санкціями - 94924,75 грн.

Підставою для таких висновків слугувало включення позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року податкових накладних, виписаних позивачу у листопаді та грудні 2014 року.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями рішеннями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення рішення № 0001301501 від 27.03.2015 року підлягає скасуванню в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 87010 грн., в т.ч. 69608,00 грн. за основним платежем та 17402,00 грн. за штрафною санкцією.

Колегія суддів частково погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-УТТІ від 28.12.2014 року з 1 січня 2015 року внесено зміни до Податкового кодексу України в частині обмеження права платників податку включати податкові накладні до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання, які розповсюджуються на правовідносини, які виникли саме з 1 січня 2015 року та не може обмежувати право платника податків на формування податкового кредиту, яке існувало до 01.01.2015 року.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового Кодексу України ( в редакції що діяла на дату складання податкових накладних, тобто листопад та грудень 2014 року) визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг: дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу). У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Виходячи з даної норми, колегія суддів зазначає, що платник податків при отриманні податкових накладних від Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірма «Вітал - тер» (товариство з обмеженою відповідальністю) в листопаді та грудні 2014 року цілком законно розраховував на те, що може скористатись своїм правом, передбаченим п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України, та протягом 365 днів включиш до складу податкового кредиту податкові накладні листопада та грудня 2014 року, а саме: від 21.11.2014 року № 36 на суму 497020,0 грн., в т.ч. ПДВ 82836,8 грн., від 03.12.2014 року № 8 на суму 344088,0 грн., в т.ч. ПДВ 57348,0 грн., від 09.12.2014 року № 17 на суму 358848,0 грн., в т.ч. ПДВ 59808,0 грн., від 16.12.2014 року № 30 на суму 299280,0 грн., в т.ч. ПДВ 49880,0 грн., від 19.12.2014 року № 36 на суму 363177,6 грн., в т.ч. ПДВ 60529.6 грн., від 25.12.2014 року № 53 на суму 417648,0 грн., в т.ч. ПДВ 69608,0 грн., що і зробив в січні 2015 року та включив їх до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість січня 2015 року.

Так, відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп, частину першу ст.58 Конституції України щодо дії нормативно" правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права платника, що виникло за фактом складення податкової накладної, слід визначити із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

В статті 4 Податкового кодексу України закріплені основні засади податкового законодавства України, відповідно до якої податкове законодавство України ґрунтується, в тому числі, на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку та стабільність.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на принципі «стабільність» - зміни до будь - яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до п.п.4.1.4. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платнику податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно - правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно - правових актів припускають неоднозначне ( множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюю чого органу.

Стосовно доводів того, що ТОВ «КОМТИКО» має право надати уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за грудень 2014 року та віднести до податкового кредиту суми по податковим накладним листопада та грудня 2014 року, колегія суддів зазначає, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ подаються тільки у випадку коли виправляються самостійно виявлені помилки, при цьому платник податку сплачує штраф ( наказ Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 13).

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що позивач цілком законно та правомірно включив до складу податкового кредиту з ПДВ податкові накладні листопада та грудня 2014 року.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтико" про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001291501 від 27.03.2015 року та в частині розподілу судових витрат, враховуючи вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позову та перерозподілу судових витрат.

Судові витрати розподіляються відповідно до ч. ч. 3, 6 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтико" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2015р. по справі № 820/3501/15 скасувати в частині відмови задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтико" про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001291501 від 27.03.2015 року.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтико" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001301501 від 27.03.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 474623, 75 грн. (в т.ч. за основним платежем - 379699,00 грн., штрафні санкції - 94924,75 грн.).

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001291501 від 27.03.2015 року про зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 312, 00 грн. за січень 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (код ЄДРПОУ 36226713, пров. Університетський,1, м. Харків, 61003) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 2923 грн. ( дві тисячі дев'ятсот двадцять три ) 20 коп..

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді Старосуд М.І. Чалий І.С. Повний текст постанови виготовлений 20.07.2015 р.