Постанова

від 30.05.2011 по справі 3-2859/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 3-2859/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 30 травня 2011 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

під головуванням - судді Квятковського М.С.

за участю секретаря Куденчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, директора ПП «Діва»,

за ст. 41 ч.1 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Директором ПП «Діва» ОСОБА_1 були допущені порушення вимог законодавства про працю, а саме вимоги ст.ст. 96 ч.3, 116, 115 КЗпП України, ст. 30 ч.2 Закону України «Про оплату праці».

Зокрема в наказах про прийняття працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на роботу не обумовлено розміри оплати праці, чим порушено вимоги наказу Держкомстату від 05.12.2008 №489.

В табелях обліку робочого часу за 2010 рік та січень 2011 року зазначено, що всі працівники, в тому числі продавці ОСОБА_2 01.01.2010 р. до 09.02.2011 р. та ОСОБА_3 з 27.04.2010 р. до 31.01.2011 р. працювали по 8 год. з вихідними в суботу та неділю, що не відповідає дійсності, оскільки кіоск працює без вихідних. Крім того, заявники продавці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначають, що працювали цілодобово, по 24 год. згідно графіку доба через дві. Із врахуванням зазначеного вище вбачається, що на підприємстві запроваджено недостовірний облік виконаної працівниками роботи, чим порушено вимоги ст. 30 ч.2 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до штатних розписів всім продавцям, в т.ч. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, встановлено посадові оклади в розмірі мінімальної зарплати, а саме: з 01.04.2010 р. - 884 грн.; 01.04.2010 р. - 888 грн.; 01.10.2010 р. - 907 грн.; 01.12.2010 р. - 922 грн., з 01.01.2011 р. - 941 грн. Мінімальна зарплата -це оплата за просту некваліфіковану працю.

При встановленні продавцям посадових окладів в розмірі мінімальної зарплати порушено вимоги ст. 96 ч.3 КЗпП України, якою передбачено що розміри посадових окладів встановлюються з врахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Відповідно до відомості про нараховану та виплачену заробітну плату продавцю продовольчих товарів ОСОБА_2 нараховано:

- У лютому 2011 року1215,05 грн., належало до виплати 995,61 грн., які не виплачено станом на 11.04.2011 року;

- У січні 2011 року 941,0 грн., належало до виплати 841,43 грн., які не виплачено на час перевірки;

- У грудні 2010 року 922,0 грн., належало до виплати 824,58 грн., які не виплачено;

- У листопаді 2010 року 907,0 грн., належало до виплати 812,23 грн., які не виплачено;

- У жовтні 2010 року 907,0 грн., належало до виплати 812,23 грн., які не виплачено.

Наказом директора ПП «Діва»ОСОБА_1 від 09.02.2011 року №4-к за поданою заявою ОСОБА_2 звільнена з посади продавця з 09.02.2011 року. В порушення ст. 116 КЗпП України розрахунків ним у в день звільнення з роботи не проведені, станом на 11.04.2011 р. заборгованість становила 5916,64 грн.

На підприємстві порушується вимога ст. 115 КЗпП України щодо регулярної виплати заробітної плати в робочі дні у строки, встановлені колдоговором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду за який здійснюється виплата заробітної плати. В порушення вимог цього закону працівникам виплачується заробітна плата раз у місяць. Документи про встановлення термінів виплати зарплати не представлено. Зокрема, згідно з представленою відомістю зарплата за лютий 2011 року виплачена п'ятьом працівникам в сумі 4,4 тис. грн. згідно з відомістю №5 без дати та іншим двом працівникам в сумі 1,7 тис. грн. - 11.03.2011 року.

ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП визнав частково, повідомив що на підприємстві дійсно виплата заробітної плати працівникам проводилась нерегулярно, однак решту правопорушень не вчиняв.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується, окрім його показань про порушення на підприємстві ст.115 КЗпП України, матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення №03-01-05/0064 від 11.04.2011 року /а.с. 1- 4/, заявами-скаргами продавців ПП «Діва» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про невиплату їм заробітної плати /а.с. 13-14; 15/, актом перевірки №03-01-05/0082 від 11.04.2011 року /а.с. 09 - 12/, табелями обліку робочого часу /а.с. 17-18/, розрахунково-платіжними відомостями /21- 23/.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 41 ч. 1 КУпАП.

Обираючи стягнення за дане адміністративне правопорушення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу правопорушника та інші обставини, і вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Що стосується інших порушень трудового законодавства, а саме ст.ст. 68, 95, 108, 57, 62, 106, 50 КЗпП України, то в цій частині дані обставини не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді 510 грн. /п'ятсот десять гривень/ штрафу.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького

міськрайонного суду ОСОБА_4