Рішення

від 20.07.2015 по справі 916/2303/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 липня 2015 року Справа № 916/2303/15

Провадження №3/913/267/15

За позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту), м. Одеса,

до Приватного підприємства "Рекламно-виробнича група «Рандар", м. Луганськ,

про стягнення 69 730 грн. 67 коп.,

суддя Секірський А.В.,

секретар судового засідання Буймирська О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Науменко О.В., довіреність №2101 від 23.09.2014;

від відповідача - представник не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору: державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Рекламно-виробнича група «Рандар" (далі - відповідач) суми основного боргу в розмірі 60000,00 грн., пені - 9185,74 грн., 3% річних - 544,93 грн. за договором №КД-18262 від 29.04.2013 суборенди рухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами було укладено договір суборенди оренди рухомого майна №КД-1862 від 29.04.2013, згідно до якого позивач передав відповідачу в тимчасове користування майно: конструкцію розміром 13м х 3,45м для розміщення реклами, місце розташування майна наведено у додатку 1 до цього договору. Зобов'язання щодо оплати суборенди відповідачем виконувалися не в повному обсязі, в результаті чого станом на дату звернення з позовом утворилась заборгованість в сумі 60000,00 грн. За невиконання умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 9185,74 грн. та 3% річних у сумі 544,93 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Луганськ, вул. 16-я Лінія, буд. 7-А, кв. 15.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Листом від 16.03.2015 №511-30-100 УДППЗ "Укрпошта" повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (зі змінами), органи поштового зв'язку не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснюється.

Оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчать роздрукована сторінка з мережі Інтернет (а.с. 3, 42).

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасників судового процесу, які знаходиться на тимчасово окупованій території (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

Між сторонами у справі було укладено договір суборенди рухомого майна №КД-18262 від 29.04.2013 (далі - договір), згідно до умов якого позивач передав відповідачу в тимчасове користування майно: конструкцію розміром 13м х 3,45м для розміщення реклами, місце розташування майна наведено у додатку 1 до цього договору в вигляді фотографії. (а.с. 15-18).

Відповідно до п.п. 3.1 - 3.3 договору відповідач зобов'язаний сплачувати суборендну плату щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендаря протягом 5 банківських днів з моменту одержання рахунку. Суборендна плата складає 30000,00 грн. у місяць, у тому числі ПДВ 20% - 5000,00 грн. Розрахунки здійснюються між орендарем і суборендарем безпосередньо на підставі виставлених рахунків шляхом передплати.

На підставі п. 6.1 договору встановлено, що цей договорі діє з 01.03.2013 по 31.12.2013.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що цей договір діє з моменту підписання до 31.12.2013.

Між сторонами було укладено додаткову угоду 04.04.2014, якою погоджено, що дія договору суборенди рухомого майна №КД-18262 від 29.04.2013 продовжено до 31 грудня 2014 року (а.с. 22).

На виконання умов п. 2.2 договору після закінчення строку суборенди відповідач 31.12.2014 повернув, а позивач прийняв майно без зауважень та заперечень, що підтверджується актом приймання - передачі від 31.12.2014 (а.с. 19).

Зобов'язання відповідача щодо оплати суборенди виконувалися не в повному обсязі, в результаті чого станом на дату звернення з позовом утворилась заборгованість з суборендної плати в розмірі 60 000,00 грн., а саме: за листопад 2014 року - 30 000,00 грн. та за грудень 2014 року - 30 000,00 грн.

До матеріалів справи позивачем надано виставлені відповідачу рахунки:

- №340566 від 08.12.2014 на суму 30 000,00 грн. за період 01.11.2014-30.11.2014 (а.с. 24), який відповідачем отримано 25.12.2014 (а.с. 25);

- № 340572 від 26.12.2014 на суму 30 000,00 грн. за період 01.12.2014- 31.12.2014 (а.с. 27), який відповідачем отримано 26.01.2015 (а.с. 28).

За невиконання умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 9185,74 грн. та 3% річних у сумі 544,93 грн.

Позивач письмово звернувся до відповідача з претензією від 03.03.2015 сплатити заборгованість по суборендній платі, пені та 3% річних у загальній сумі 62589,04 грн. (а.с. 29-32), яку відповідачем отримано 19.03.2015 (а.с. 33).

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно з ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач виконав свої обов'язки за договорами - передав в суборенду майно, а відповідач в порушення ст. 726 Цивільного кодексу України та умов договору, суборендні платежі вносив не у повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість суборендаря в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з суборендної плати в сумі 60 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку затримки в оплаті платежів відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені - 9185,74 грн., суд дійшов висновку, що позивачем дана сума нарахована вірно та заявлена обґрунтовано.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За невиконання умов договору на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% у сумі 544,93 грн.

Перевіривши розрахунок заявленої суми 3% річних суд дійшов висновку, що позивачем 3% річних нараховані вірно та є обґрунтовано заявленими.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Рекламно-виробнича група «Рандар", м. Луганськ, 91055, м. Луганськ, вул. 16-я Лінія, буд. 7-а, кв. 15, код 37178100, на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого структурного підрозділу - Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту), 65026, м. Одеса, Митна пл., 1, код 38727770, заборгованість з суборендної плати в розмірі 60000 грн. 00 коп. (шістдесят тисяч гривень 00 копійок), пені в розмірі 9185 грн. 74 коп. (дев'ять тисяч вісімдесят п'ять гривень 74 копійки), 3% річних в розмірі 544 грн. 93 коп. (п'ятсот сорок чотири гривні 93 копійки) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2015.

Суддя А.В.Секірський