Рішення

від 09.12.2014 по справі 510/1837/14-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1837/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2014 Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Марківни до Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Плавнівської сільради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3; копія заяви ОСОБА_4 про прийняття спадщини; копія заповіту ОСОБА_5 від 13.04.2004 р., складеного на ім'я ОСОБА_4; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5, померлої 16.07.2012р.; копія державного акту серії ЯА № 861951 від 15.03.2006р. на право власності на земельну ділянку загальною площею 2,41 га, оформленого на ім'я ОСОБА_5; копія довідки відділу Держземагенства у Ренійському районі про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.07.2014р. із кадастровими планами земельних ділянок; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.10.2014р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі ОСОБА_4 є донькою нині померлої ОСОБА_5 За життя їй належала на підставі державного акту серії ЯА № 861951 від 15.03.2006р. про право власності на земельну ділянку - земельна ділянка розміром 2,41 га, розташована на території Плавнівської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_5 розпорядилась належним їй майном, 13.04.2004 р. залишила заповіт на ім'я ОСОБА_4, 16.07.2012 р. - померла. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 позивач (як спадкоємець за заповітом) звернулась до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів (відсутності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) на вищевказану земельну ділянку, про що 21.10.2014р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельну ділянку, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_5 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Вона у передбачений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається такою, що її прийняла. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_5 не було отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, у зв'язку із чим в даний час позивач вимушена звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 Марківни задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 Марківною в порядку спадкування за заповітом право власності на:

- земельні ділянки загальною площею 2,73 га, (площею 1,88 га та площею 0,53 га із кадастровими номерами 5124184000:01:004:0213, 5124184000:01:002:0119), розташовані на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА № 861951 від 15.03.2006р. на право власності на земельну ділянку,

- що належали ОСОБА_5, померлій 16.07.2012 року.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.І. Дудник