Ухвала

від 05.02.2015 по справі 461/914/15-к

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/914/15-к

Провадження № 1-кс/461/596/15

УХВАЛА

іменем України

05.02.2015 р. м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , з участю скаржника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , особи в інтересах якої подано скаргу - ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ прокуратури Львівської області, -

в с т а н о в и в :

Скаржник звернувся до суду із скаргою від 26.01.2015 р., на бездіяльність слідчого СВ прокуратури Львівської області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей відповідно до заяви від 21.01.2015 р.вих. №5/018 про кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 383 ч. 1, 384 ч. 1 КК України, які вчинені ОСОБА_7 , та зобов`язання слідчого СВ прокуратури Львівської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості відповідно до заяви від 21.01.2015 р. вих. №5/018 представника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_3 , про злочини, передбачені ч.1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КК України, які вчинені ОСОБА_7 , та розпочати проведення досудового розслідування.

Скаржник покликається на те, що ним 22.01.2015 року на особистому прийомі слідчому СВ прокуратури Львівської області було подано відповідну заяву про злочини, передбачені ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України, які вчинені ОСОБА_7 . В тексті заяви ним було викладено повідомлення про те, що Слідчим СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_8 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013150050000068 від 12.03.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, ініційованому за заявою колишнього голови правління ВАТ «Львівська макаронна фабрика» (ідентифікаційний код 00382355) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), щодо ОСОБА_4 , як арбітражного керуючого і стосуються здійснення нею ліквідаційної процедури у справі №8/29 Господарського суду Львівської області за заявою ВАТ КБ «Надра» про банкрутство ВАТ «Львівська макаронна фабрика» та щодо ОСОБА_5 , як оцінювача суб`єкта оціночної діяльності ТзОВ «Периметр» (ідентифікаційний код 31074512) і стосуються проведення ним оцінки майна ВАТ «Львівська макаронна фабрика» (ідентифікаційний код 00382355). Із змісту обставин, на які ОСОБА_7 посилається у заяві, на підставі якої внесено 12.03.2013р. за №42013150050000068 у Єдиний реєстр досудових розслідувань відповідні відомості вбачається, що ОСОБА_7 , вважаючи себе потерпілим, фактично оспорює законність проведення ОСОБА_5 , як оцінювачем суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ «Периметр», оцінки майна ВАТ «Львівська макаронна фабрика» у виконавчих провадженнях Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області від 09.11.2009р. ВП №15732025, від 30.01.2010р. ВП №17092170 та у справі №8/29 господарського суду Львівської області про банкрутство ВАТ «Львівська макаронна фабрика», а відтак законність дій арбітражного керуючого ОСОБА_4 з проведення процедури ліквідації ВАТ «Львівська макаронна фабрика» в межах зазначеної судової справи. В заяві також наводить обставини, з посиланням на відповідні рішення судів про те, що ліквідатором ВАТ «Львівська макаронна фабрика» є уповноважена судом особа для здійснення ліквідаційної процедури, обов`язки якої встановлені Законом і передбачають продаж майна банкрута для задоволення вимог кредиторів та здійснення ліквідації підприємства. Виходячи з цього, вважає, що твердження звільненого голови правління Гнатува, що ліквідаційна процедура є замахом на заволодіння майном ВАТ «Львівська макаронна фабрика» не відповідає дійсності, та вимогам Закону. Стверджує, що про існування вказаних обставин було відомо колишньому голові правління ВАТ «Львівська макаронна фабрика» ОСОБА_7 , який в апеляційному порядку оскаржував ухвалу від 08.06.2010р. господарського суду Львівської області та в касаційному порядку цю ж ухвалу і постанову від 14.10.2010р. Львівського апеляційного господарського суду у справі №8/29 господарського суду Львівської області про банкрутство ВАТ «Львівська макаронна фабрика», підписуючи відповідні скарги, зокрема касаційну скаргу від 26.10.2010р. вих. №26/10, однак ОСОБА_7 при цьому повідомив орган досудового розслідування про вчинення злочину зі сторони ОСОБА_4 , як арбітражного керуючого і стосуються здійснення нею ліквідаційної процедури у справі №8/29 Господарського суду Львівської області за заявою ВАТ КБ «Надра» про банкрутство ВАТ «Львівська макаронна фабрика» та щодо ОСОБА_5 , як оцінювача суб`єкта оціночної діяльності ТзОВ «Периметр» і стосуються проведення ним оцінки майна ВАТ «Львівська макаронна фабрика», а у подальшому будучи попередженим слідчим у кримінальному провадженні № 42013150050000068 від 12.03.2013р. про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, надав завідомо неправдиве показання під час досудового розслідування. Тому, враховуючи вищевикладене, вважав, що ОСОБА_7 вказаними діями було вчинено, щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочини, передбачені ст.ст. 383 ч. 1, 384 ч. 1 КК України, та просив слідчого внести відповідні відомості до Єдиного реестру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладено, але не пізніше 24 годин після подання заяви зобов`язаний внести відомості в ЄРДР та розпочати розслідування. Стверджує, що на день подачі скарги відомості в ЄРДР не внесені.

В судовому засіданні скаржник вимоги підтримав, надав аналогічні пояснення. Просить скаргу задоволити в повному обсязі.

Особа, в інтересах якої подано скаргу, ОСОБА_4 в судовому засідані вимоги скарги підтримала, надала аналогічні пояснення , та просила скаргу адвоката ОСОБА_3 задоволити.

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні проти доводів скарги заперечив, просив у її задовленні відмовити, оскільки внесення відомостей в ЄРДР за ч.1 ст.383, ч. 1 ст. 384 КК України не відноситься до компетенції слідчого СВ прокурратури Львівської області, а до компетенції органів внутрішніх справ.

Заслухавши пояснення прокурора, скаржника, особи, в інтересах якої подано скаргу, дослідивши матеріали скарги ОСОБА_3 , приходжу до висновку, що скарга безпідставна та не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Судом встановлено, що 22.01.2015 року скаржником слідчому СВ прокуратури Львівської області подано заяву про злочини, передбачені ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України, які вчинені ОСОБА_7 . Підставою для вказаної заяви було те, що останнім було ініційовано здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013150050000068 від 12.03.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_4 , як арбітражного керуючого і стосується здійснення нею ліквідаційної процедури у справі №8/29 Господарського суду Львівської області за заявою ВАТ КБ «Надра» про банкрутство ВАТ «Львівська макаронна фабрика» та щодо ОСОБА_5 , як оцінювача суб`єкта оціночної діяльності ТзОВ «Периметр» і стосуються проведення ним оцінки майна ВАТ «Львівська макаронна фабрика». По вказаному кримінальному провадженні триває досудове розслідування, в якому ОСОБА_7 , вважаючи себе потерпілим, фактично оспорює законність проведення ОСОБА_5 , як оцінювачем суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ «Периметр», оцінки майна ВАТ «Львівська макаронна фабрика» у виконавчих провадженнях Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області від 09.11.2009р. ВП №15732025, від 30.01.2010р. ВП №17092170 та у справі №8/29 господарського суду Львівської області про банкрутство ВАТ «Львівська макаронна фабрика», а відтак законність дій арбітражного керуючого ОСОБА_4 з проведення процедури ліквідації ВАТ «Львівська макаронна фабрика» в межах зазначеної судової справи.

В судовому засіданні встановлено, що у заяві ОСОБА_3 про злочини відсутні відомості, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, на які вказує скаржник, відсутні достатні дані, що вказували би на наявність ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України. Скаржником та особою, в інтересах якої подано скаргу, не конкретизовано протиправних дій вказаної особи в судовому засіданні. Крім того, на день розгляду скарги встановлено що, триває досудове розслідування по кримінальному провадженні № 42013150050000068 від 12.03.2013 р., в межах якого повинно бути встановлено наявність чи відсутність в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень, на які вказував ОСОБА_7 у своїй заяві. Вказані питання не можуть бути вирішенні в межах іншого кримінального провадження, яке ініціює представник вказаних осіб скаржник ОСОБА_3 . Крім того, з матеріалів скарги не вбачається, що особам, в чиїх інтересах діє скаржник в межах кримінального провадження № 42013150050000068 від 12.03.2013 р. було оголошено про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень.

Відсутність визначення процесуальним законом приводів і підстав до початку кримінального провадження на практиці врегульовано Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2012 р. № 1050 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2012 р. за № 2095/22407 (далі - Інструкція № 1050), де зазначено джерела інформації про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, що надходить до ОВС уповноваженого розпочати досудове розслідування, які фактично є ні чим іншим, як приводами до початку кримінального провадження, а підставами - наявність у джерелі інформації даних про ознаки кримінального правопорушення.

Згідно з пунктом 5.3.1 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України № 940 від 22 жовтня 2012 р., заявник також попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, про то підписом зазначається у протоколі.

Положення ч. 1 ст. 214 КПК України та пунктом 2.2 Інструкції, затвердженої наказом МВС України № 700 від 14 серпня 2012 р., зобов`язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.

На такий обов`язок слідчого, прокурора вказують вимоги частин 3, 4 і 5 ст. 214 КПК, згідно з якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про кримінальне правопорушення, вимагається короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) Закону України про кримінальну відповідальність, тобто КК, зміст повідомлення слідчим прокурора про підставу початку досудового розслідування.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згаданою Інструкцією № 1050 врегульовано, зокрема, також порядок вирішення заяв і повідомлень, що надійшли до чергової частини ОВС і в яких відсутні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Так, після реєстрації їх в журналі єдиного обліку про відомості у них доповідається начальник органу ВС для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або КупАП (п. 3.5 Інструкції № 1050) і такі заяви й повідомлення не вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно ч.1 ст. 303 КПК України оскарженню підлягає бездіяльність слідчого прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Незважаючи на зазначені положення КПК України особою, яка подала скаргу під час розгляду такої у суді не надано відомостей та доказів, які б підтверджували доводи, викладені у скарзі.

На підставі вказаного, приходжу до висновку про необґрунтованість поданої ОСОБА_3 скарги на бездіяльність слідчого СВ прокуратури Львівської області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей відповідно до заяви від 21.01.2015 р. вих. №5/018 про кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 383 ч. 1, 384 ч. 1 КК України, які вчинені ОСОБА_7 , та зобов`язання слідчого СВ прокуратури Львівської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості відповідно до заяви від 21.01.2015 р. вих. №5/018 представника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_3 , про злочини, передбачені ч.1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КК України, які вчинені ОСОБА_7 , та розпочати проведення досудового розслідування, оскільки факти викладені у його скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду у суді.

Керуючись ст.ст. 22, 214, 303, 304, 306, 318-380 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого СВ прокуратури Львівської області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей відповідно до заяви від 21.01.2015 р. вих. №5/018 про кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 383 ч. 1, 384 ч. 1 КК України, які вчинені ОСОБА_7 , та зобов`язання слідчого СВ прокуратури Львівської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості відповідно до заяви від 21.01.2015 р. вих. №5/018 представника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_3 , про злочини, передбачені ч.1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КК України, які вчинені ОСОБА_7 , та розпочати проведення досудового розслідування, - відмовити за безпідставністю

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1