Ухвала

від 14.07.2015 по справі 206/2210/15-к

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/2210/15-к

1-кп/206/150/15

У Х В А Л А

14 липня 2015 року Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 ,

представників потерпілих ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , представника кримінальної міліції ОСОБА_9 ,

представника органу опіки та піклування ОСОБА_10 ,

соціального педагога ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську клопотання старшого слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_12 та матеріали кримінального провадження №12015040700000452 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про застосування примусових заходів виховного характеру стосовно

ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Дніпропетровську, громадянина України, який навчається у 8-Б класі КЗО СЗШ №98 ДМР, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, суд, -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2015р. приблизно о 20год.30хв, малолітній ОСОБА_13 , проходив повз будинок АДРЕСА_2 разом з повнолітнім ОСОБА_14 . В цей час у ОСОБА_14 раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення. Реалізуючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, особа, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність - малолітній ОСОБА_13 вступив з повнолітнім ОСОБА_14 у попередню змову на вчинення вказаного суспільно-небезпечного діяння. Діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, вчиняючи суспільно-небезпечне діяння малолітній ОСОБА_13 в групі з повнолітнім ОСОБА_14 , користуючись тим, що їх злочинних дій ніхто із сторонніх осіб не помічає, через незамкнені двері зайшли до будівлі Комунального закладу «Спеціалізований центр медико-соціальної реабілітації дітей» Дніпропетровської обласної ради, який знаходиться за вищевказаною адресою, тобто проникли в інше приміщення, де таємно викрали особисті речі, які належать зазначеному вище закладу, а саме: магнітофон марки «Golon» моделі «RX-656 Q», вартістю 202грн.80коп; USB флеш карту марки «Transend» ємністю 4 Gb, вартістю 55грн; USB флеш карту марки «Apacer» ємністю 8 Gb, вартістю 215грн.

Із викраденим майном, малолітній ОСОБА_13 разом з ОСОБА_14 , з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Умисними злочинними діями особи, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність малолітнього ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , Комунальному закладу «Спеціалізований центр медико-соціальної реабілітації дітей» Дніпропетровської обласної ради, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №300/38 від 26.03.2015р, спричинено майновий збиток на загальну суму 472грн.80коп.

У клопотанні старший слідчий поставив питання про застосування примусових заходів виховного характеру до малолітнього ОСОБА_13 , оскільки він будучи малолітнього віку скоїв суспільно небезпечне діяння.

Скоєння малолітнім кримінального правопорушення в судовому засіданні підтверджено показами обвинуваченого ОСОБА_14 , поясненнями самого малолітнього та законного представника, а також показами потерпілих і свідків.

В судовому засіданні малолітній ОСОБА_13 провину свою визнав та пояснив, що 18 березня 2015р. приблизно о 20год.30хв. він із братом ОСОБА_15 та ОСОБА_14 гуляли, потім ОСОБА_14 запропонував піти до лісу на прогулянку. Він із братом посварився і брат пішов додому. Потрапивши до лісу, разом із ОСОБА_14 вони побачили реабілітаційний центр, у якому були відчинені двері. Навколо реабілітаційного центру огорожа і ОСОБА_14 запропонував йому перелізти через неї та через незамкнені двері зайти у приміщення реабілітаційного центру. Потім ОСОБА_14 залишив його біля дверей, а сам пішов оглядати інші приміщення. ОСОБА_14 виніс магнітофон, який вони с ховали. Коли вони були у приміщенні реабілітаційного центру ОСОБА_14 відкрив пластикове вікно у туалетній кімнаті. Відкриваючи власноручно вікно ОСОБА_14 пояснював йому чому треба було відкрити вікно. Тоді він не розумів, що відбувалася крадіжка майна.

Законний представник показав, що її дитина сказала всю правду, він задовільно характеризуються, вибачалися перед потерпілими та повернули викрадене.

Суд вважає, що провина малолітнього доведена та клопотання старшого слідчого підлягає задоволенню за наступними підставами.

Обвинувачений ОСОБА_14 повністю визнав свою вину та підтвердив вину малолітнього ОСОБА_13 .

Представник потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні під твердила вину малолітнього і пояснила, що дійсно в зазначену дату скоєно у них крадіжку. Все повернуто і претензій у них немає.

Аналогічні пояснення дали свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Окрім показань потерпілої та вказаних свідків, його вина також підтверджена і письмовими доказами: протоколом огляду місця події від 19.03.2015р; протоколом огляду предмету від 23.03.2015р; висновком судово-товарознавчої експертизи №300/38 від 26.03.2015р;» ємністю 8 Gb; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_14 ; протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_13 , а також речовими доказами, а саме: магнітофон марки «Golon» моделі «RX-656 Q», USB флеш карта марки «Transend» ємністю 4 Gb, USB флеш карта марки «Apacer» ємністю 8…

Суд вважає, що дійсно малолітній приймав участь у скоєні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Оскільки малолітній не є суб`єктом зазначеного злочину, то його необхідно звільнити від відповідальності за скоєне суспільно небезпечне діяння.

Суд вважає виправлення малолітнього можливе із застосуванням заходів виховного характеру.

Вислухавши малолітнього, законного представника та потерпілих, обговоривши матеріали кримінального провадження, вислухавши захисника та думку прокурора, вважаючого за необхідне передати малолітнього під нагляд матері ОСОБА_6 строком на 1 рік, суд вважає можливим звільнити малолітнього від відповідальності за скоєне суспільно небезпечне діяння за наступними обставинами.

Підстав для відмови у задоволенні клопотання суд не вбачає і учасники процесу не заперечували проти задоволення клопотання.

ОСОБА_13 являється малолітнім. Характеризуються він посередньо. Навчається у школі.

Обговорюючи питання про застосування заходів виховного характеру, суд вважає, що до малолітнього ОСОБА_13 може бути застосовано заходи виховного характеру такі як застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки; передача під нагляд матері, оскільки малолітній навчається у середньому навчальному закладі, не вийшов з-під впливу матері і може бути виправлений при таких заходах виховного характеру.

Суд вважає, що малолітнього необхідно передати під нагляд матері.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.105 КК України суд може застосувати до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру як передача неповнолітнього під нагляд батьків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11,12,105 КК України, ст. 291, ч.1 ст. 292 ст.ст. 498, 501 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання слідчого про застосування щодо малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів виховного характеру строком на один рік.

Малолітнього ОСОБА_13 передати під нагляд його матері ОСОБА_6 та зробити ОСОБА_13 застереження: обмежити дозвілля і встановити особливі вимоги до його поведінки.

Закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_13 за ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалу суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Дніпропетровської обл. через Самарський районний суд м. Дніпропетровська в продовж 30 днів з моменту проголошення.

С У Д Д Я ОСОБА_21 Маймур