Рішення

від 15.07.2015 по справі 905/364/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.2015р. Справа №905/364/15

за позовом: Приватного підприємства «Торгово-промислова група «Альфа», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 37912196

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська», м.Красноармійськ, код ЄДРПОУ 00176897

про стягнення 1072151,87 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Петізін В.В. - за дов.

від відповідача: не з 'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство «Торгово-промислова група «Альфа», м.Луганськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська», м.Красноармійськ про стягнення основного боргу у розмірі 655683,34 грн, інфляційного збільшення - 235607,71 грн, 3% річних - 7167,61 грн, пені - 127795,38 грн, 7% штрафу - 45897,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №51 від 12.09.2014р. про закупівлю товарів в частині проведення оплати поставлених за вказаною угодою нафтопродуктів, що стало підставою для нарахування інфляційних витрат, 3% річних, пені, 7% штрафу.

Відповідач в судові засідання 30.06.2015р., 15.07.2015р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, про розгляд справи був обізнаний, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6102215287776.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання на виклик суду не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Крім того, судом прийнято до уваги, що у відповідності до ухвали від 30.06.2015р. присутність представників сторін у судовому засіданні 15.07.2015р. була визначена не обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Як свідчать матеріали справи, 12.09.2014р. між Приватним підприємством «Торгово-промислова група «Альфа» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Шахта «Білоріченська» (покупець) був укладений договір №51.

У відповідності до п.1.1 вказаного договору продавець зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця визначені цим договором нафтопродукти згідно специфікації (товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниці виміру, загальна кількість товару, що підлягають продажу за цим договором, ціна за одиницю товару зазначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору і скріплюється підписами та печатками повноважних посадових осіб.

За приписами п.3.1 підписаного сторонами договору сума цього договору становить 10165500 грн, у тому числі, податок на додану вартість 1694250 грн.

Згідно із п.п.4.1, 4.2 договору №51 від 12.09.2014р. продаж товару за цим договором здійснюється на умовах: склад покупця, протягом 7 календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації. Датою поставки вважається дата передачі товару продавцем покупцеві на складі покупця: 92016, Луганська область, Лутугинський район, с.Білоріченський.

Як свідчить наявна у матеріалах справи специфікація №1, сторонами було узгоджено купівлю-продаж товару за договором №51 від 12.09.2014р. на загальну суму 10165500 грн.

За змістом п.9.1 укладеного позивачем та відповідачем правочину договір набирає чинності з дати підписання і діє до 10.09.2015р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором №51 від 12.09.2014р., позивачем має бути доведено, в тому числі, факт передання відповідачу товару за договором, невиконання якого є підставою позовних вимог, а також настання строку виконання покупцем за договором обов'язку стосовно оплати придбаного товару.

Згідно із п.5.1.2 договору №51 від 12.09.2014р. покупець зобов'язався приймати поставлені товари згідно з актом чи товарною накладною.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, на підставі видаткових накладних №РН-0000219 від 13.09.2014р., №РН-0000222 від 06.10.2014р., №РН-0000223 від 04.11.2014р., №РН-000224 від 05.11.2014р., №РН-0000225 від 14.11.2014р., №РН-0000001 від 17.01.2015р. позивачем було передано відповідачу бензин та дизельне паливо на загальну суму 844343,78 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані представниками сторін, внаслідок чого приймаються судом в якості належних доказів передання відповідачу товару у відповідності до умов договору №51 від 12.09.2014р.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами факт передання відповідачу товару на загальну суму 844343,78 грн за вказаним правочином.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Приватним підприємством «Торгово-промислова група «Альфа» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу у розмірі 655683,34 грн.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із п.5.1.1 договору №51 від 12.09.2014р. покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Виходячи зі змісту п.4.3 вказаної угоди розрахунки за поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 10 (десять) календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Відтак, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, який отримано за видатковими накладними №РН-0000219 від 13.09.2014р., №РН-0000222 від 06.10.2014р., №РН-0000223 від 04.11.2014р., №РН-000224 від 05.11.2014р., №РН-0000225 від 14.11.2014р., №РН-0000001 від 17.01.2015р., настав.

Проте, за поясненнями позивача, які відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.ст.526, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Публічне акціонерне товариство «Шахта «Білоріченська» за одержаний товар у повному обсязі не розрахувалося. На теперішній час заборгованість відповідача становить 655683,34 грн.

Ухвалами господарського суду від 15.06.2015р., 30.06.2015р. зобов'язано сторони провести звірку розрахунків (з ініціативи позивача) за предметом позову з визначенням періодів нарахування заборгованості та первісних документів, на підставі яких проведена відповідна операція. Акт звірки надати до суду.

25.06.2015р. сторонами було підписано акт звірки розрахунків, за змістом якого заборгованість відповідача перед позивачем, зокрема, за договором №51 від 12.09.2014р. становить 655683,34 грн.

Крім того, ухвалами господарського суду від 15.06.2015р., 30.06.2015р. відповідача було зобов'язано надати, в тому числі, докази часткової чи повної оплати відповідачем, визначеної позивачем заборгованості (за наявності).

Відповідач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів не представив, наявність заборгованості в сумі 655683,34 грн не спростував.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №51 від 12.09.2014р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Приватного підприємства «Торгово-промислова група «Альфа» до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» про стягнення 655683,34 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.6.3.2 договору №51 від 12.09.2014р. сторони домовились, що за несвоєчасну оплату по договору покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення зобов'язання щодо оплати за поставлений товар понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Виходячи з того, що сума неоплаченого товару складає 655683,34 грн, а період прострочення становить понад 30 календарних днів, Приватне підприємство «Торгово-промислова група «Альфа» розрахувало та заявило до стягнення штраф у розмірі 45897,83 грн.

За висновками суду, розрахунок штрафу, який здійснено позивачем, є арифметично вірним, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 45897,83 грн підлягають задоволенню на визначену позивачем суму.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 127795,38 грн пені, яка нарахована за період з 27.01.2015р. по 08.06.2015р.

Наразі, станом на 27.01.2015р. прострочиними були зобов'язання відповідача з оплати товару на суму 582853,90 грн, а прострочення виконання зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» з оплати товару на суму 72829,44 грн виникло 28.01.2015р.

Відтак, за розрахунком суду пеня за визначений позивачем період складає 127686,89 грн, внаслідок чого позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на приписи вказаної норми закону, позивач нарахував за період з лютого 2015 року по травень 2015 року та заявив до стягнення інфляційні збитки в сумі 235607,71 грн, а також 3% річних в розмірі 7167,61 грн за період з 27.01.2015р. по 08.06.2015р.

Наразі, станом на 27.01.2015р. прострочиними були зобов'язання відповідача з оплати товару на суму 582853,90 грн, а прострочення виконання зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» з оплати товару на суму 72829,44 грн виникло 28.01.2015р.

Відтак, за розрахунком суду, 3% річних від прострочених сум становлять 7158,67 грн та підлягають частковому задоволенню на визначену судом суму.

Крім того, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат також задовольняються судом частково, а саме на суму 235604,60 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Приватного підприємства «Торгово-промислова група «Альфа» до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» підлягають частковому задоволенню, а саме на суми 655683,34 грн основного боргу, 45897,83 грн штрафу, 127686,89 грн пені, 7158,67 грн 3% річних, 235604,60 грн інфляційних збитків.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 21443,04 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Торгово-промислова група «Альфа», м.Луганськ до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська», м.Красноармійськ про стягнення основного боргу у розмірі 655683,34 грн, інфляційного збільшення - 235607,71 грн, 3% річних - 7167,61 грн, пені - 127795,38 грн, 7% штрафу - 45897,83 грн, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Добропільська, буд.2, код ЄДРПОУ 00176897) на користь Приватного підприємства «Торгово-промислова група «Альфа» (91055, м.Луганськ, вул.Дзержинського, буд.33, офіс 217, код ЄДРПОУ 37912196) основний борг у розмірі 655683,34 грн, інфляційне збільшення - 235604,60 грн, 3% річних - 7158,67 грн, пеню - 127686,89 грн, 7% штрафу - 45897,83 грн, а також судовий збір в сумі 21440,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 15.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 20.07.2015р.

Суддя Ю.О.Паляниця