Рішення

від 16.07.2015 по справі 905/384/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.07.2015 Справа № 905/384/15

Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Пилипенко О.М. розглянув матеріали

за позовом Приватного підприємства «Світанок» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Азов Агро Груп» простягнення 153 942,32грн.

Представники сторін: від позивача : не з'явився від відповідача : не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного підприємства «Світанок» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Агро Груп» про стягнення 153 942,32грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов усного договору з оплати поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 153942,32грн., з яких: 151866,00грн. основний борг, 1552,07грн. інфляційні витрати, 524,25грн. 3% річних. Також, позивач просить стягнути з відповідача вартість послуг щодо надання адвокатом правової допомоги у розмірі 2000,00грн.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: видаткової накладної №43 від 28.04.2015, довіреності на отримання цінностей №28 від 28.04.2015, рахунок №15 від 27.04.2015, акту звіряння взаємних розрахунків, а також оригінали: банківських виписок, договору про надання правової допомоги №10/02/15 від 10.02.2015, акту приймання-передачі виконаних робіт від 10.06.2015, рахунок №2 від 10.06.2015.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представників за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою від 16.06.2015 про порушення провадження у справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки пшениці у кількості 92 тон 860кг на загальну суму 306438,00грн., Приватним підприємством «Світанок» (позивач, постачальник) належним чином оформлений та виставлений Товариству з обмеженою відповідальністю «Азов Агро Груп» (відповідач, покупець) рахунок №15 від 27.04.2015 на суму 306438,00грн.

28.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Агро Груп» перерахувало на користь Приватного підприємства «Світанок» кошти у розмірі 154572,00грн. з призначенням платежу "за пшеницю зг. рахунку №15 від 27.04.2015 ", що підтверджується платіжним дорученням №751 від 28.04.2015 та банківською випискою по особовому рахунку ПП «Світанок» за 27.04.2015.

На виконання домовленостей, позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 306438,00грн., що підтверджується видатковою накладною №43 від 28.04.2015, копія якої міститься в матеріалах справи.

В накладній №43 від 28.04.2015 сторонами погоджено найменування товару, кількість, ціна та загальна вартість.

Відвантажений згідно вищезазначеної накладної товар з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується довіреністю на отримання цінностей №28 від 28.04.2015, виданої на ім'я Гладких М.М., та підписом останнього на вказаній накладній.

З накладної №43 від 28.04.2015 вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі накладної, не надано.

Проте, як зазначає позивач, відповідач повної оплати за отриманий за накладною товар не здійснив.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ч.1 ст.644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Вчинення відповідного правочину підтверджується рахунком №15 від 27.04.2015 та накладною №43 від 28.04.2015, в яких передбачені умови про предмет, кількість та вартість товару.

Виставлення позивачем рахунку на оплату, перерахування відповідачем коштів, відвантаження товару позивачем свідчить укладення між сторонами угоди, яка за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладена угода щодо поставки товару, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а саме: позивач поставляє відповідачу конкретний товар, а останній приймає його та оплачує, тому ця угода (домовленість) породжує для сторін права та обов'язки та підлягає належному виконанню сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем на підставі видаткової накладної поставлений, а відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень отриманий товар вартістю 306438,00грн. Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Проте, зазначений товар відповідачем в повному обсязі не оплачений, у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 151866,00грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Судом встановлено, що оскільки сторонами строки оплати отриманого товару не погоджені, відповідач зобов'язаний оплатити вартість отриманого товару після його прийняття, а саме 29.04.2015.

В матеріалах справи наявна вимога №18 від 15.05.2015, в якій позивач вимагав перерахувати кошти за отриманий товар в сумі 151866,00грн. Зазначена вимога направлена відповідачу 18.05.2015, що підтверджується копіями фіскальних чеків та описів вкладення до цінного листа на ім'я ТОВ «Азов Агро Груп», які містяться в матеріалах справи.

Позивачем до матеріалів справи доданий акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 по 12.06.2015, відповідно до якого станом на 12.06.2015 заборгованість відповідача за отриманий товар складає 151866,00грн. Зазначений акт підписаний відповідачем та скріплений печаткою підприємства відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач доказів сплати повної суми заборгованості суду не надав, наявність заборгованості не спростував.

За таких обстави, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення коштів у розмірі 151866,00грн. є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних, що нараховані на суму 151866,00грн., за період з 29.04.2015 по 10.06.2015 у розмірі 524,25грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляцію в розмірі 1552,07грн., яка нарахована на суму заборгованості за травень 2015 року.

Судом перевірена вірність зробленого позивачем розрахунку 3% річних та інфляції та встановлено, що розрахунки позивача є арифметично невірними.

Оскільки за розрахунком суду сума 3% річних та сума інфляційних нарахувань перевищує суми, розраховані позивачем, вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляції підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати на оплату правової допомоги адвокатом в розмірі 2000,00грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №6-рп/2013 у справі №1-4/2013.

Правовідносини між Позивачем та адвокатом Свіжим Олександром Володимировичем підтверджуються договором про надання правової допомоги №10/02/15 від 10.02.2015, актом приймання-передачі виконаних робіт від 10.06.2015, рахунком №2 від 10.06.2015, квитанцією №ПН7255 від 10.06.2015 на суму 2000,00грн.

Згідно п.1 договору про надання правової допомоги №10/02/15 від 10.02.2015 адвокат приймає на себе доручення клієнта про наданню останньому правової допомоги: в організації претензійної роботи за матеріалами, які готує клієнт; представленні у встановленому порядку інтересів клієнта в суді; наданні консультацій з правових питань, що виникають у діяльності клієнта; здійсненні підготовки позовних матеріалів до суду щодо стягнення заборгованості з фізичних та/або юридичних осіб.

На підтвердження надання адвокатом правової допомоги позивачем надані копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №586 на ім'я Свіжого Олександра Володимировича та акт приймання-передачі виконаних робіт від 10.06.2015, в якому зазначено про підготовку адвокатом Свіжим Олександром Володимировичем позовної заяви від 10 червня 2015 року до господарського суду Донецької області про стягнення заборгованості, ціна позову: 153942,32грн., відповідач - ТОВ «Азов Агро Груп».

Квитанцією №ПН7255 від 10.06.2015 підтверджується здійснення позивачем оплати за надану правову допомогу на суму 2000,00грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги про покладення відповідача витрат на правову допомогу в сумі 2000,00грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України в разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

При поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 3119,00грн., тоді як за подачу позову на суму 153942,32грн. розмір судового збору складає 3078,85грн.

Згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір» переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Агро Груп» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, Проїзд Дачний, б.9, код ЄДРПОУ 36427333 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства «Світанок» (31645, Хмельницька область, Чемеровецький район, вул.Центральна, 9; ЄДРПОУ 31949168) основний борг в розмірі 151866 (сто п'ятдесят одна тисяча вісімсот шістдесят шість)грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 524 (п'ятсот двадцять чотири) грн. 25коп., інфляція в розмірі 1552 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят два) 07коп., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі)грн. 00коп., судовий збір у розмірі 3040 (три тисячі сорок) грн. 07 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

5. Повернути Приватному підприємству «Світанок» (31645, Хмельницька область, Чемеровецький район, вул.Центральна, 9; ЄДРПОУ 31949168) з державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 40 (сорок) грн. 15коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 21.07.2015.