Рішення

від 21.07.2015 по справі 906/972/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" липня 2015 р. Справа № 906/972/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представника позивача: Терехов О.Л.- дов. № 2565-О від 16.08.2013р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натураліс-Полісся"

про стягнення 94926,47 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 94926,47грн. заборгованості за договором б/н від 29.08.2013р., з яких: 65000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17174,51 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9241,96 грн. -пеня, 3510,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.07.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.07.2015р.

21.07.2015р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 91940,25грн.заборгованості, з яких: 65000,00грн. заборгованості за кредитом, 17174,51грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 6255,74 грн. пені та 3510,00грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Як вбачається з поданої заяви, позивач зменшив розмір позовних вимог.

Оскільки, поданна позивачем, заява не суперечить вимогам ч.4 ст. 22 ГПК України, суд приймає останню до розгляду та вирішує спір в межах зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. На виконання вимог суду надав виписки по рахункам відповідача за період з 29.08.2013р. по 24.03.2015р. (а.с. 63-86).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 10.07.2015р. від відповідача надійшла заява, в якій останній просить відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що його захисник відсутній до 10.08.2015р .(а.с.58).

Вимоги суду, викладені в ухвалі від 02.07.2015р. відповідачем не виконано.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, за змістом наведених положень, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

При цьому, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Суд звертає увагу, що про дату розгляду справи відповідач був повідомлений завчасно та належним чином (а.с. 59), тому, мав час та можливість для вибору іншого представника своїх інтересів під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, вирішення спору здійснюється за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

29.08.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Натураліс-Полісся" (відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів (а.с.32), згідно якої клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www.privatbank.ua.), тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування б/н від 29.08.2013р.(далі- Договір).

Згідно вищевказаного договору відповідач зобов'язався виконувати його умови.

Відповідно до умов зазначеного договору, відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26009055909478 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, smsповідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі -Умови).

Згідно з п. 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, smsповідомлення або ін.). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, яке полягає у проведені його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, в разі наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.2.1.1.6. Умов).

Позивач, на виконання своїх зобов'язань за укладеним договором станом на 11.06.2014р. встановив на рахунок відповідача кредитний ліміт у розмірі 65000,00грн., що підтверджується довідкою позивача (а.с. 48).

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань станом на 24.03.2015р. має місце заборгованість по тілу кредиту в розмірі 65000,00грн., яка 01.12.2014р. винесена на прострочку кредиту згідно кредитного договору б/н від 29.08.2013р., що підтверджується банківською випискою (а.с. 49-50, 63).

Згідно п. 3.2.1.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За приписами п. 3.2.1.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнулюванні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.1.4.1.2 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3 зазначених Умов, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9 Умов).

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2 проводиться в порядку, вказаному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків в установленому законом порядку (п. 3.2.1.4.3. Умов).

Як вбачається з розрахунку (а.с.49,63-64), позивачем станом на 24.03.2015р. нараховано відповідачу відсотки за користування кредитом в розмірі 17174,51 грн.

Відповідно до п.п. 3.2.1.2.2.7 Умов, клієнт (відповідач) взяв на себе зобов'язання сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.

Пунктом 3.2.1.4.4 Умов визначено, що клієнт сплачує винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

На підставі вищевказаних пунктів Умов, відповідачу за користування кредитним лімітом банком станом на 24.03.2015р. нараховано 3510,00грн. винагороди (а.с. 49,64).

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п.3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Як вбачається з розрахунку (а.с. 49, 77-81) позивачем, у відповідності до умов договору, за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії, відповідачу нараховано пеню, яка станом на 24.03.2015р. становить 9241,96 грн.

У пункті 3.2.1.4.10 Умов закріплено, що зобов'язання при реалізації банком права на стягнення неустойки виконуються в такій послідовності: кошти отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості, насамперед спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п.п. 3.2.1.2.16, 3.2.1.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг", далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, зазначеної в п.3.2.1.1.8. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку відповідно до п.п. 3.2.1.2.2.16, 3.2.1.2.3.15 за погодженням сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов, Банк, на свій розсуд, має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору, позивачем відповідачу направлена претензія №30829ZRXKS0B6 від 12.02.2015р. з вимогою про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 22000.00грн., простроченої заборгованості за відсотками - 13130.06 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом - 2925.00 грн., заборгованості по пені - 4640.88 грн. (а.с. 52).

Відповідач вимогу позивача про сплату простроченої заборгованості за договором від 29.08.2013р. не виконав, відповіді не надав, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення представника позивача в судовому процесі, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2. ст. 639 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли правовідносини, які виникають з договору позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Водночас, ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Так, матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу грошових коштів в загальному розмірі 65000,00грн. В свою чергу відповідач зобов'язання щодо повернення отриманих грошових коштів у встановлений договором строк не виконав.

Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення отриманого кредиту у останнього утворилась заборгованість, яка станом на день звернення до суду та на день розгляду справи в суді становить 65000,00грн. Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідач не надав.

Таким чином вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом станом на 24.03.2015р. в розмірі 17174,51 грн. суд встановив, що їх нараховано вірно, у відповідності до умов договору та норм чинного законодавства.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача 17174,51грн. процентів за користування кредитом є обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що відповідно до п.3.2.1.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Дослідивши банківські виписки, розрахунок позивача, суд встановив, що позивачем здійснювалось нарахування пені за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії і її розмір станом на 24.03.2015р. становив 9241,96 грн. Станом на день судового засідання (з урахуванням заява позивача про зменшення розміру позовних вимог) становить 6255,74 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його арифметично вірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в сумі 6255,74 грн.

Вимоги про стягнення 3510,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом позивачем також заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов за предметом та підставами не оскаржив, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до норм чинного законодавства, та підлягають задоволенню в сумі 91940,25 грн., з яких 65000,00грн. - заборгованість за кредитом; 17174,51 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6255,74 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 3510,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Натураліс-Полісся" (12460, Житомирська область, Житомирський район, с.Троянів, вул. Леніна, буд.8, ідентифікаційний код 38892307)

користь на Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, ідентифікаційний код 14360570)

- 65000,00 грн. - заборгованості за кредитом;

-17174,51 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 6255,74 грн. - пені;

- 3510,00 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом.

- 1827,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.07.15

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (наручно)

2- відповідачу (рек. з повід.)