Рішення

від 13.07.2015 по справі 908/2855/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 2/65/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015 Справа № 908/2855/15

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотоп Запоріжжя", м. Запоріжжя,

до відповідача: Комунальної установи "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області, смт. Чернігівка, Запорізька область,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Управління Державної казначейської служби України у Чернігівському районі Запорізької області, смт. Чернігівка, Запорізька область,

2) Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області, смт. Чернігівка, Запорізька область,

про стягнення 170984,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третіх осіб: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Біотоп Запоріжжя" до комунальної установи "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області з позовом про стягнення втрат від інфляції у розмірі 148482,00 грн. та 3% річних у розмірі 22502,25 грн., розрахованих за період з 14.12.2012 р. по 31.03.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати товару, поставленого йому позивачем за договором про закупівлю товарів за державні кошти №36 від 12.10.2012р. Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 549, 552, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.04.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/65/15 та призначено розгляд справи на 04.06.2015р.

Ухвалою суду від 03.06.2015р., у зв'язку з виробничою необхідністю, перенесено розгляд справи на 25.06.2015р.

Ухвалою суду від 25.06.2015р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Чернігівському районі Запорізької області, продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 08.07.2015р.

В судовому засіданні 08.07.2015р. були присутні представники сторін, за заявою яких фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.2015р. заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів та про залучення в якості третьої особи Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області, яка є головним розпорядником бюджетних коштів.

Розглянувши заявлені клопотання, суд ухвалою суду від 08.07.2015 р. залучив до у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Чернігівську районну державну адміністрацію Запорізької області (ідентифікаційний код 02126395, вул. Леніна, 401, смт. Чернігівка, Запорізька область, 71202) та відклав розгляд справи на 13.07.2015р.

В судове засідання 13.07.2015р. сторони та треті особи своїх представників не направили, фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи без присутності його представника.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких не погодився із позовними вимогами в повному обсязі, оскільки він своєчасно подав до казначейства платіжні доручення про перерахування коштів, однак казначейством не було перераховано кошти у зв'язку з відсутністю коштів на єдиному казначейському рахунку. Крім того, вважає, що інфляційні втрати розраховані позивачем невірно. За розрахунком відповідача за період з 01.01.2013 р. по 01.04.2015 р. інфляційні втрати складають 90081,22 грн. Також відповідачем подано заяву про відстрочку виконання рішення суду до 01.01.2016р., оскільки на сьогоднішній день кошти на оплату інфляційних втрат та 3% річних на рахунках відповідача відсутні через непередбачення їх у витратах на 2015 рік. Відповідач є бюджетною установою і видатки профінансовані не повністю. У випадку арешту рахунків відповідача повністю паралізується робота лікарні на невизначений термін, що призведе до зростання соціальної напруженості в районі.

Третя особа-1 (Управління Державної казначейської служби України у Чернігівському районі Запорізької області) надала суду клопотання про розгляд справи без присутності її представника, а також письмові пояснення, в яких зазначає, що 01.11.2012 р. на рахунок КУ «Чернігівська ЦРЛ» ЧРР надійшли кошти субвенції у сумі 328500,00 грн., а спеціалістами управління 01.11.2012 р. було здійснено реєстрацію юридичних бюджетних зобов'язань за договором № 36 від 12.10.2012 р. та фінансових бюджетних зобов'язань, прийнято на оплату платіжні доручення по незахищеним статтям видатків від 01.11.2012 р. № 1 на суму 15000,00 грн. та від 01.01.2012 р. № 2 на суму 313500,00 грн. на придбання ультразвукового діагностичного сканера за рахунок субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2012 р. № 106. Оплата зазначених платіжних доручень не здійснювалася через відсутність фінансових ресурсів на Єдиному казначейському рахунку, оскільки згідно з Положенням про ЄКР Державна казначейська служба України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих в територіальних управлінням і проводяться через СЕП НБУ за допомогою механізму встановлення ліміту технічного рахунку та ліміту початкових оборотів у СЕП НБУ, формує щоденний оборотно-сальдовий баланс рахунків, що є підставою для отримання інформації щодо фактичної наявності коштів для прийняття управлінських рішень та проведення фінансових операцій.

Третя особа-2 (Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області) надіслала суду клопотання розглядати справу без присутності її представника. Надіслала суду лист про відстрочку, в якому повідомила, що станом на липень 2015 року у районному бюджеті немає коштів на оплату судових рішень. Це питання буде розглянуто при затвердженні районного бюджету на 2016 рік у грудні 2015 року.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті і розгляд справи можливий без присутності представників сторін та третіх осіб.

В судовому засіданні 13.07.2015р. судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в попередніх судових засіданнях пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

12.10.2012 р. комунальною установою "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області (замовник, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Біотоп Запоріжжя" (часник, позивач у справі) укладено договір № 36 про закупівлю товарів за державні кошти.

За умовами пунктів 1.1-1.3 договору учасник зобов'язується у 2012 році поставляти та передавати у власність замовникові товари, зазначені у п. 1.2, а замовник - прийняти та своєчасно оплатити такі товари. Найменування товару: устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (лот №2 - апарат ультразвукової діагностики), код ДК 33.10.1. Кількість товарів: 1 найменування (відповідно до специфікації № 1, додаток № 1). Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що учасник повинен передати замовнику товар, передбачений цим договором, якість якого відповідає умовам чинного законодавства, разом із реєстраційними документами, що стосуються відповідного товару.

У пунктах 3.1, 3.2 договору визначено, що ціна цього договору становить 328500,00 грн. без ПДВ. Валютою договору є гривня України. Ціни, вказані у видаткових накладних, містять в собі вартість відвантаження, пакування, маркування, доставки, а також суму ПДВ (на товари, продаж яких обкладається ПДВ).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору розрахунки проводяться після отримання рахунку замовником шляхом оплати товару згідно видаткової накладної, підписаної сторонами, на протязі 30 банківських днів з моменту поставки товару учасником замовнику згідно п. 5.3 цього договору. До рахунка додається видаткова накладна, підписана сторонами.

У п. 11.11 договору також зазначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товару здійснюється на протязі 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Згідно з п. 12.1 договору невід'ємною частиною цього договору є специфікація № 1 (додаток № 1).

У специфікації № 1 сторони погодили поставку ультразвукового діагностичного сканера SAX6-EXP в кількості 1 шт. на суму 328500,00 грн. з ПДВ.

Згідно з пунктами 5.1 - 5.3 договору термін поставки товару: протягом 2012 р. Строк поставки товару - 90 календарних днів з дати отримання заявки. Місцем поставки товарів є: Україна, Запорізька область, Чернігівський район, смт. Чернігівка, вул. Леніна, буд. 434, 71202.

Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2012 р. (п. 10.1 договору).

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 11.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу погоджений у специфікації ультразвуковий діагностичний сканер SAX6-EXP в кількості 1 шт. на суму 328500,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною № 398 від 01.11.2012 р. та рахунком на його оплату № 413 від 01.11.2012 р. на суму на суму 328500,00 грн. з ПДВ.

Відповідач оплатив поставлений товар платіжними дорученнями № 51 від 06.04.2015р. на суму 15000,00 грн. та № 1 від 06.04.2015 р. на суму 313500,00 грн., які були проведені управлінням державної казначейської служби у Чернігівському районі Запорізької області 07.04.2015 р., що підтверджується випискою по рахунку позивача за 07.04.2015 р.

За прострочення оплати товару в період з 14.12.2012 р. по 31.03.2015 р. позивач розрахував втрати від інфляції у розмірі 148482,00 грн. та 3% річних у розмірі 22502,25 грн., які просить стягнути в даному позові.

Правовідносини сторін врегульовані договором про закупівлю товарів за державні кошти, який за своїм змістом є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п. 4.1 договору відповідач мав оплатити товар протягом 30 банківських днів з моменту його поставки, тобто до 13.12.2012 р. Однак у п. 11.11 договору сторони також погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється на протязі 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Третя особа-1 (Управління Державної казначейської служби України у Чернігівському районі Запорізької області) надала суду письмові пояснення, що 01.11.2012р. на рахунок КУ «Чернігівська ЦРЛ» ЧРР надійшли кошти субвенції у сумі 328500,00 грн., а спеціалістами управління 01.11.2012 р. було здійснено реєстрацію юридичних бюджетних зобов'язань за договором № 36 від 12.10.2012 р. та фінансових бюджетних зобов'язань, прийнято на оплату платіжні доручення по незахищеним статтям видатків від 01.11.2012 р. № 1 на суму 15000,00 грн. та від 01.01.2012 р. № 2 на суму 313500,00 грн. на придбання ультразвукового діагностичного сканера за рахунок субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2012 р. № 106. Оплата зазначених платіжних доручень не здійснювалася через відсутність фінансових ресурсів на Єдиному казначейському рахунку, оскільки згідно з Положенням про ЄКР Державна казначейська служба України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих в територіальних управлінням і проводяться через СЕП НБУ за допомогою механізму встановлення ліміту технічного рахунку та ліміту початкових оборотів у СЕП НБУ, формує щоденний оборотно-сальдовий баланс рахунків, що є підставою для отримання інформації щодо фактичної наявності коштів для прийняття управлінських рішень та проведення фінансових операцій.

Таким чином, фактично кошти субвенції у сумі 328500,00 грн. надійшли на рахунок відповідача 01.11.2012р., тобто ще до настання строку оплати товару, однак вони не були використані для оплати товару через необхідність фінансування першочергових захищених витрат бюджету.

В порушення умов договору товар був оплачений відповідачем з простроченням 07.04.2015 р.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати товару в період з 14.12.2012 р. по 31.03.3015 р. позивачем нараховані 3% річних в сумі 22502,25 грн. та інфляційні втрати в сумі 148482,00 грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 22502,25 грн. та інфляційних втрат в сумі 148482,00 грн. визнані обґрунтованими.

В силу приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач, як сторона договору, що взяла на себе зобов'язання з оплати придбаного товару, не може бути звільнений від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У п. 1.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Крім того, як зазначено у 4.1 даної постанови пленуму ВГСУ, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з викладеного, достатньою підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є сам факт прострочення оплати незалежно від причин, які його зумовили. За таких обставин, доводи відповідача про відсутність його вини в порушенні зобов'язання не можуть бути підставою для звільнення відповідача від сплати 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за час прострочення оплати. Слід зазначити, що відповідач не позбавлений можливості в судовому порядку стягнути збитки з особи, яка винна у простроченні виконання ним грошового зобов'язання.

Виконаний відповідачем контррозрахунок інфляційних втрат є невірним.

У п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Верховний Суд України у листі від 03.04.1997р. № 62-97Р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» зазначає, що для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

В п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» звернуто увагу господарських судів на те, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

В контррозрахунку відповідача інфляційні втрати розраховані на суму заборгованості помісячно, а потім значення інфляційних втрат складені, що є невірним, оскільки період прострочення був єдиним для всієї суми заборгованості і розрахунок інфляційних втрат слід здійснювати за весь період прострочення шляхом перемноження індексів інфляції за цей період і застосування до суми заборгованості єдиного середнього індексу інфляції.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 22502,25 грн. та інфляційних втрат в сумі 148482,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідачем подано заяву про відстрочку виконання рішення суду до 01.01.2016р., оскільки на сьогоднішній день кошти на оплату інфляційних втрат та 3% річних на рахунках відповідача відсутні через не передбачення їх у витратах на 2015 рік.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування клопотання про відстрочку виконання рішення відповідач вказує, що він є бюджетною установою і видатки профінансовані не повністю. У випадку арешту рахунків відповідача повністю паралізується робота лікарні на невизначений термін, що призведе до зростання соціальної напруженості в районі. Вказані кошти можуть бути виділені лише на наступний рік. У зв'язку з цим відповідач просить надати відстрочку виконання рішення суду до 01.01.2016 р.

Суд зазначає, що відповідач є багатопрофільним лікувально-профілактичним закладом, призначеним для надання медичної допомоги населенню Чернігівського району Запорізької області. Основними завданнями цього закладу є надання населенню Чернігівського району та міста в повному обсязі висококваліфікованої поліклінічної, стаціонарної та невідкладної медичної допомоги. Тобто діяльність відповідача має велике соціальне значення для Чернігівського району.

Відповідач є комунальною установою, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджету.

З кошторису відповідача на 2015 рік вбачається, що видатки на обслуговування боргових зобов'язань ним не передбачені, коштів на фінансування нерозподілених видатків не закладено. Згідно довідки Комунальної установи "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області від 29.04.2015 р. № 425 потрібно до кінця 2015 року профінансувати видатки на загальну суму 1476600,00 грн., у тому числі заборгованість відповідача за 2013-2014 рік за матеріали та обладнання - 15802,00 грн., заборгованість за повірку медичної апаратури за 2013 рік - 28000,00 грн., заборгованість за відрядження на курси медпрацівників за 2011-2014 роки - 106125,00 грн.

Таким чином, кошти для оплати витрат за судовим рішенням у відповідача відсутні. Натомість у відповідача існує заборгованість з фінансування першочергових витрат, пов'язаних із забезпеченням функціонування установи.

Суд відзначає, що стягувана сума не є основним боргом (який відповідачем вже сплачено), а є додатковими компенсаційними нарахуваннями на суму боргу за час прострочення оплати, розмір яких є значним (170984,25 грн.).

Видатки на виконання судового рішення можуть бути передбачені в кошторисі відповідача на 2016 рік. Це питання буде розглянуто при затвердженні районного бюджету на 2016 рік у грудні 2015 року.

Відстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості нормального функціонування відповідача, так і зробить реальною можливість отримання стягуваних сум позивачем.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку надати відповідачу відстрочку виконання рішення до 01.01.2016 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3419,69 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунальної установи "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Запорізької області (вул. Леніна, 434, смт. Чернігівка, Запорізька область, 71202, код ЄДРПОУ 01992995) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біотоп Запоріжжя" (бул. Шевченко, 47/29, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 36490726) втрати від інфляції у розмірі 148482,00 грн. (сто сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят дві грн. 00 коп.), 3% річних у розмірі 22502,25 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот дві грн. 25 коп.) та витрати на оплату судового збору в сумі 3419,69 грн . (три тисячі чотириста дев'ятнадцять грн. 69 коп.). Видати наказ.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 р. у справі № 908/2855/15 строком до 01.01.2016 р.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.07.2014 р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.