Рішення

від 09.07.2015 по справі 908/3531/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 13/131/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015 Справа № 908/3531/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Запоріжжя

до відповідача: Запорізького обласного благодійного фонду реабілітації інвалідів з ДЦП "Відродження", м. Запоріжжя

про стягнення 27 753,71 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: Богуславський В.В., довіреність № 4338-О від 21.10.2013р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до Запорізького обласного благодійного фонду реабілітації інвалідів з ДЦП "Відродження" про стягнення 27 753,71 грн. згідно договору банківського обслуговування від 30.10.2012р.

05.06.2015р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3531/15 та призначено до розгляду на 25.06.2015р.

Ухвалою суду від 25.06.2015р. розгляд справи відкладено на 09.07.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

09.07.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві від 12.05.2015р. та просить суд стягнути з відповідача 27 753,71 грн. згідно договору банківського обслуговування від 30.10.2012р., а саме заборгованість за кредитом - 10 000,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 8 791,83 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 6 891,88 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 070,00 грн. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 1, 15, 49, 54-57, 64 ГПК України.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі його представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/3531/15 від 05.06.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 25.06.2015р., направлені Запорізькому обласному благодійному фонду реабілітації інвалідів з ДЦП "Відродження" за адресою: 69065, м. Запоріжжя, вул. Михайлова, буд. 46, повернулись до господарського суду з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином у відповідності із приписами закону. Підстави неявки відповідача суду не відомі.

Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за поясненнями позивача та наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.10.2012р. Запорізький обласний благодійний фонд реабілітації інвалідів з ДЦП "Відродження" (клієнт за договором) звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (банк за договором) із заявою про відкриття поточного рахунку.

На підставі даної заяви відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26005050227723 у національній валюті.

Згідно цієї заяви банк, за наявності вільних грошових ресурсів, здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір яких банк сповіщає клієнта на свій розсуд в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта.

Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови) та Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua , які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування (надалі - договір).

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладенні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правилами надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової чи електронної інформації, або в іншій формі), Банк та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За своєю правовою природою правовідносини сторін фактично є договором банківського рахунка.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За приписами ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний ліміт у відповідності до "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових кошів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі відомостей про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківськими нормативами актами Національного банку України (п. 3.2.1.1.5. Умов).

Згідно з п., п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - Ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових коштів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сально.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. зазначених Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших) (п. 3.2.1.1.6. Умов).

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов визначено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умовами та Правилами надання банківських послуг", Банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених "Умовами та Правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.2.1.1.11., є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більш ніж 35 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач прийняті на себе зобов'язання за Договором банківського обслуговування від 30.10.2012р. щодо встановлення кредитного ліміту виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10 000,00 грн.

Факт кредитування рахунку на підставі Договору банківського обслуговування від 30.10.2012р. відповідачем не спростований.

В частині 2 ст. 1054 ЦК України зазначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Порядок розрахунків між Банком та Клієнтом встановлений в п. 3.2.1.4.Умов.

Так, згідно з п. 3.2.1.4.1. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа місяця поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів проводиться за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. (п., п. 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2., 3.2.1.4.1.3. Умов).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування відсотків не входить. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9. Умов).

Пунктом 3.2.1.4.4. Умов встановлено обов'язок Клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами.

Пунктом 3.2.1.1.3. Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2 Умов Клієнт зобов'язався: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1. даного розділу "Умов та правил надання банківських послуг" (п. 3.2.1.2.2.1.); сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3. (п. 3.2.1.2.2.2.); виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11. (п. 3.2.1.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п.п. 3.2.1.1.10., 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17. (п. 3.2.2.2.2.5.), сплатити Банку винагороду відповідно до п.п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11 (п. 3.2.1.2.2.7.), тощо.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

З наявних в матеріалах справи документів, зокрема, виписки з банківського рахунку Запорізького обласного благодійного фонду реабілітації інвалідів з ДЦП "Відродження" та розрахунку заборгованості, вбачається, що в результаті невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним Договором банківського обслуговування від 30.10.2012р., у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість по простроченому кредиту в сумі 10 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 8791,83 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 070,00 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку відповідно до умов Договору банківського обслуговування від 30.10.2012р. починаючи з 26.07.2013р. позивачем відповідачу нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами.

19.01.2015р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 21030DNFMS0IE від 05.01.2015р. з вимогою про погашення заборгованості за Договором банківського обслуговування від 30.10.2012р. в сумі 21 914,66 грн. Посилаючись на умови договору, ст. 526 ЦК України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованості в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами Договору.

Зазначену претензію відповідачем залишено без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Факт направлення позивачем відповідачу претензії вих. № 21030DNFMS0IE від 05.01.2015р. підтверджується фіскальним чеком № 5484 від 19.01.2015р., списком № 123 згрупованих поштових відправлень пріоритетних листів з оголошеною цінністю та описом вкладення до цінного листа від 19.01.2015р.

Відповідачем не надано доказів на спростування факту неналежного виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 30.10.2012р. в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом та комісії.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по простроченому кредиту в сумі 10 000,00 грн., по простроченим відсоткам за користування кредитом в сумі 8 791,83 грн. та по сплаті комісії (винагороди за користування кредитом) в сумі 2 070,00 грн. підтверджується матеріалами справи, є доведеними, відповідачем не спростованими, а тому є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 6 891,88 грн.

Як передбачено п. 3.2.1.5.1. Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п., п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п., п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У даному випадку сторонами було погоджено інший строк нарахування штрафних санкцій.

Так, згідно з п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

При цьому, згідно з п. 3.2.1.5.7. Умов термін позовної давності за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд встановив, що розрахунок здійснений вірно.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 6 891,88 грн. за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького обласного благодійного фонду реабілітації інвалідів з ДЦП "Відродження" (69065, м. Запоріжжя, вул. Михайлова, буд. 46, ідентифікаційний код 34268458) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) основний борг в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 8 791 (вісім тисяч сімсот дев'яносто одна) грн. 83 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2 070 (дві тисячі сімдесят) грн. 00 коп., пеню в сумі 6 891 (шість тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн. 88 коп. та судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 20.07.2015р.