Рішення

від 20.07.2015 по справі 910/12827/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015Справа №910/12827/15

За позовом Українського державного підприємства "Укрхімтрансаміак" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" пророзірвання договору та стягнення 1584249,24 грн. Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Поповіченко О.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Українським державним підприємством "Укрхімтрансаміак" заявлено позов про розірвання Договору поставки №130406 від 24.04.2013 укладеного між УДП "Укрхімтрансаміак" та ТОВ "Комплексні рішення" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" 1584249,24 грн. заборгованості, з якої: 1487806,80 грн. передоплати та 96442,44 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки №130406 від 24.04.2013 здійснив передоплату за товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, поставку товару не здійснив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 порушено провадження у справі № 910/12827/15, розгляд справи призначено на 15.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 20.07.2015.

В судовому засіданні 20.07.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив повторно, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.07.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" (постачальник) та Українським державним підприємством "Укрхімтрансаміак" (покупець) було укладено Договір поставки №130406, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві рухоме майно (обладнання), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання, найменування, одиниці виміру, кількість та вартість якого визначаються сторонами у Специфікації (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Специфікацією, яка є Додатком №1 до Договору поставки №130406 від 24.04.2013 сторони визначили обладнання, що поставляється, а саме: обладнання для модернізації АСУТП, обчислювальне обладнання з системою збереження даних та програмним забезпеченням (комплект) у кількості 2 шт. вартістю 898970,00 грн. без ПДВ; обладнання для модернізації АСУТП, АРМ користувачів АСУ ТП (комплект) у кількості 6 шт. вартістю 270918,00 грн. без ПДВ; додаткове обладнання для модернізації АСУТП у кількості 1 шт. вартістю 69951,00 грн. без ПДВ; а всього 1487806,80 грн. з ПДВ.

За умовами п. 2.1. договору обладнання повинно бути повністю поставлене постачальником покупцю протягом 120 календарних днів з дати отримання постачальником попередньої оплати відповідно до п. 4.2. цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору загальна вартість договору складається із суми загальних цін обладнання, зазначених сторонами у специфікації та становить 1487806,80 грн. з ПДВ.

Порядок здійснення розрахунків між покупцем та постачальником за даним договором здійснюється в безготівковій формі у гривнях шляхом перерахуванням покупцем 100% передоплати постачальнику після підписання цього договору та отримання рахунку-фактури (п. 4.2. договору).

Пунктом 13.1. договору сторони визначили, що усі правовідносини, що виникають з договору або пов'язані з ним, у тому числі пов'язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регулюються договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

На виконання умов договору, Українське державне підприємство "Укрхімтрансаміак" здійснило попередню оплату за обладнання в сумі 1487806,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №820 від 29.05.2013, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Втім, відповідач поставку визначеного договором обладнання не здійснив.

У зв'язку з цим, позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" претензію №1273 від 01.12.2014, в якій вимагав протягом 14 днів з дати направлення цієї претензії поставити визначене договором обладнання та оплатити штрафні санкції у розмірі 96442,44 грн.

Проте, відповідач поставку визначеного договором обладнання не здійснив, у зв'язку з чим Українське державне підприємство "Укрхімтрансаміак" звернулося до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 2.1. договору сторони встановили, що обладнання повинно бути повністю поставлене постачальником покупцю протягом 120 календарних днів з дати отримання постачальником попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по здійсненню попередньої оплати в сумі 1487806,80 грн. виконав 29.05.2013, що підтверджується платіжним дорученням №820. Отже, відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару не пізніше 26.09.2013, однак взяті на себе зобов'язання не виконав.

Відповідно до ч. 2. ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач направляв на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" претензію №1273 від 01.12.2014, в якій вимагав протягом 14 днів з дати направлення цієї претензії поставити визначене договором обладнання та оплатити штрафні санкції у розмірі 96442,44 грн.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення", в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, поставку обладнання не здійснено та суму попередньої оплати не повернуто.

Тоді як, в силу приписів ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач отримавши як попередню оплату за Договором поставки №130406 від 24.04.2013 грошові кошти в сумі 1487806,80 грн., не надав доказів належного виконання свого зобов'язання щодо відповідної поставки товару та суму авансу не повернув, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1487806,80 грн. попередньої оплати за товар.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 12.1. договору сторони визначили, що у випадку порушення постачальником строків передачі обладнання більш ніж на 20 робочих днів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого вчасно обладнання, за кожен календарний день прострочення.

Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строку поставки товару, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 96442,44 грн. за період з 27.09.2013 по 27.03.2014.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, за розрахунком суду в сумі 81605,18 грн. (1487806,80 грн. х 13/100/365 х 154 (з 25.10.2013 по 27.03.2014) = 81605,18 грн.), оскільки відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару не пізніше 26.09.2013, тоді як пунктом 12.1. договору сторони погодили, що постачальник сплачує покупцю пеню у випадку порушення постачальником строків передачі обладнання більш ніж на 20 робочих днів. Отже, пеня повинна нараховуватись з 25.10.2013, а не з 27.09.2013 як зазначає позивач.

За приписами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона (постанова Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в результаті укладення між позивачем та відповідачем договору поставки у відповідача виник обов'язок передати у власність позивача обладнання визначене у специфікації, однак відповідачем обладнання не поставлене, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказане невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" умов договору не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні договору, та встановлює істотність порушення відповідачем умов договору.

Отже, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" та Українським державним підприємством "Укрхімтрансаміак" Договір поставки №130406 від 24.04.2013, підлягає розірванню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати укладений між Українським державним підприємством "Укрхімтрансаміак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" Договір поставки №130406 від 24.04.2013.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" (01030, м. Київ, вулиця Івана Франка, будинок 9, квартира 40, ідентифікаційний код 30723248) на користь Українського державного підприємства "Укрхімтрансаміак" (02002, м. Київ, вулиця Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код 31517060) 1487806 (один мільйон чотириста вісімдесят сім тисяч вісімсот шість) грн. 80 коп. основного боргу, 81605 (вісімдесят одну тисячу шістсот п'ять) грн. 18 коп. пені та 32606 (тридцять дві тисячі шістсот шість) грн. 23 коп. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.07.15

Суддя О.А. Грєхова