Рішення

від 20.07.2015 по справі 910/14828/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015Справа № 910/14828/15

Суддя господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом іноземного підприємства «СТІМ УКРАЇНА» до приватного підприємства «СПРИНТ-МАГІСТРАЛЬ» про стягнення 43203,41 грн, за участю представників сторін:

від позивача - Крючков В.О. (договір про надання правової допомоги від 20.05.2015 б/н);

від відповідача - не з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року до господарського суду міста Києва звернулося іноземне підприємство «СТІМ УКРАЇНА» (далі - позивач) з позовом до приватного підприємства «СПРИНТ-МАГІСТРАЛЬ» (далі - відповідач), яким заявлено вимоги про стягнення з останнього заборгованості в сумі 43203,41 грн, з яких: 24974,40 грн - основна заборгованість; 2001,60 грн - 3 % річних та 16227,41 грн - втрати від інфляції, а також витрати, пов'язані зі сплатою послуг адвоката та судового збору.

Позов мотивований порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором від 26.04.2010 № 11/1.

Відповідач своїм правом, передбаченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав у зв'язку із чим, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06 липня 2015 року оголошено перерву до 20 липня 2015 року.

Представник відповідача у судове засідання, призначене судом на 20 липня 2015 року, не з'явився, хоча про дату, час і місце був повідомлений у попередньому судовому засіданні, про що свідчить відповідна розписка про оголошення перерви, яка міститься в матеріалах справи.

В судовому засіданні 20 липня 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважних представників сторін, судом встановлено таке.

Між іноземним підприємством «СТІМ УКРАЇНА», як продавцем, та приватним підприємством «СПРИНТ-МАГІСТРАЛЬ», як покупцем, укладено договір від 26.04.2010 № 11/1 (далі - договір), згідно з предметом якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця товар партіями згідно зі специфікаціями та накладними у відповідності до замовлень покупця, а останній зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах договору (пункти 1.1 договору).

Як передбачено сторонами у п. 4.4 договору, передача товару продавцем і його приймання покупцем по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленням покупця.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем на протязі 20 (двадцяти) календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок продавця.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання (п. 11.1 договору). Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж з 5 днів до закінчення дії договору (п. 11.2 договору).

Доказів припинення дії договору сторонами спору суду не надано, тому договір вважається дійсним.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Виходячи із змісту правовідносин сторін, які ґрунтуються на договорі, вони є відносинами з поставки, а тому їх права і обов'язки визначаються, зокрема, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Судом встановлено, що позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар загальною вартістю 24974,40 грн. Вказані фактичні обставини підтверджуються видатковими накладними від 01.08.2012 № 115 на суму 9134,40 грн та від 25.09.2012 № 147 на суму 15840,00 грн, які підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток. Товар отримано особою відповідача, яка уповноважена останнім на вчинення таких дій довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від 01.08.2012 № 21 та від 25.09.2012 № 29. Засвідчені копії вказаних накладних та довіреностей містяться в матеріалах справи, а їх оригінали оглянуто судом у судових засіданнях.

Спір між сторонами справи, як стверджує позивач, виник внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором, останній у встановлений п. 6.1 договору товар не оплатив, що призвело до виникнення у ПП «СПРИНТ-МАГІСТРАЛЬ» перед ІП «СТІМ УКРАЇНА» заборгованості в сумі 24974,40 грн та звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, що жодного доказу, який би підтверджував факт повної оплати відповідачем товару, поставленого за вищенаведеними накладними, у встановлені договором строки, матеріали справи не містять.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК).

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактичних обставин і норм права, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок несплати товару підлягає задоволенню повністю в сумі 24974,40 грн, з тих підстав, що позов в цій частині позивачем належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем в порядку, встановленому статтями 33, 36 ГПК України, не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що в правовідносинах сторін спору має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, трьох процентів річних та втрат від інфляції є такими, правомірно заявлені.

Однак, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3 % річних на невірний період.

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з умов, встановлених п. 6.1 договору, та вказаної вище норми права, суд приходить до висновку, що першим днем прострочення є фактично 21 (двадцять перший) календарний день від дати поставки (дати відповідної видаткової накладної).

Таким чином, відповідно до здійсненого судом перерахунку, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню частково в сумі 1999,56 грн (розрахунок наведено у таблиці далі по тексту).

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції, то вона підлягає задоволенню у повному обсязі - в сумі 16227,41 грн, за розрахунком позивача, яким перевірено судом і визнано вірним.

Видаткова накладнаборгперіод простроченняднів прострочення 3 % річних від 01.08.2012 № 115 9134,40 22.08.2012-27.05.2015 1009 757,53 від 25.09.2012 № 147 15840,00 16.10.2012-27.05.2015 954 1242,03

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, за приписами ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відносно розподілення судових витрат, пов'язаних зі сплатою послуг адвоката, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Так, між позивачем та адвокатом Крючковим В.О. укладено договір від 20.05.2015 № б/н про надання правової допомоги, відповідно до предмету якого адвокат зобов'язується надати позивачеві правову допомогу у справі про стягнення заборгованості з ПП «СПРИНТ-МАГІСТРАЛЬ».

Інтереси позивача у судових засіданнях у даній справі представляв адвокат Крючков В.О. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 04.01.2012 № 607).

Факт оплати позивачем послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням від 16.07.2015 № 110 на суму 2000,00 грн, яка міститься в матеріалах справи.

Отже, в сукупності наведених вище норм права, обставин та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, підлягають покладенню на відповідача повністю в розмірі 2.000,00 грн.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «СПРИНТ-МАГІСТРАЛЬ» (02222, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 36, квартира 53; ідентифікаційний код 32246482, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь іноземного підприємства «СТІМ УКРАЇНА» (44700, Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, буд. 81; ідентифікаційний код 35387667, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 24974,40 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн 40 коп.; три проценти річних в сумі 1999,56 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 56 коп.; втрати від інфляції в сумі 16227,41 (шістнадцять тисяч двісті двадцять сім) грн 41 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1826,91 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн 91 коп.; витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 2000,00 (дві тисячі) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23 липня 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань