Рішення

від 02.06.2015 по справі 911/1469/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" червня 2015 р. Справа № 911/1469/15

за позовом комунального підприємства Броварської міської ради «Броваритепловоденергія», м. Бровари

до відповідача комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна комунальна компанія», м. Бровари

про стягнення 50730,48 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Коваленко О.М., уповноважена, довіреність від 05.01.2015 №01-09;

від відповідача: Краснощок О.В., уповноважена, доручення від 27.05.2015р. № 141;

СУТЬ СПОРУ :

позивач - комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія», м. Бровари, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 23.03.2015р. № 01-606 до відповідача - комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна комунальна компанія», м. Бровари, в якому просив стягнути з відповідача 50730,48 грн. заборгованості за договором №165 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 01.01.1012р. за період з листопада 2014р по 01.03.2015р, та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою від 08.04.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 911/1469/15 та призначено справу до розгляду на 28.04.2015р.

В судове засідання 28.04.2015р. представники сторін не з'явились. Ухвалою від 28.04.2015р. розгляд справи було відкладено на 19.05.2015р. В судове засідання 19.05.2015р. з'явився представник позивача, який подав суду додаткові докази та в усних поясненнях позов підтримав та просив його задовольнити з врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем. Ухвалою від 19.05.2015р. розгляд справи повторно відкладено на 02.06.2015р.

Відповідач у відзиві на позов від 27.05.2015р. № 140 визнав наявність заборгованості перед позивачем, яка виникла з незалежних від відповідача причин. Так відповідач твердить, що перераховані позивачу кошти були заморожені на рахунку в ПАТ «Банк «Надра» (24918,77 грн.), решта боргу не була перерахована відповідачу як орендодавцю орендарем офісних приміщень у зв'язку із замороженням коштів орендаря на рахунку в ПАТ «Банк «Київська Русь». У зв'язку із вищевикладеним відповідач просив не нараховувати штрафні санкції за прострочення грошового зобов'язання та розстрочити сплату заборгованості до нового опалювального сезону, встановивши сплату частинами: до 20.06.15 - 5000,00 грн., до 20.07.15 - 5000,00 грн.; до 20.08.15 - 5000,00 грн.; до 20.09.15 - 5000,00 грн.; до 20.10.15 - 5000,00 грн. до 20.11.15 - 28000,00 грн. Представник позивача проти заяви відповідача про розстрочення заперечив.

Розглянувши позов комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія», м. Бровари (далі по тексту - КП «Броваритепловодоенергія») до відповідача - комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна комунальна компанія», м. Бровари (далі по тексту - КПКОР «КРКК»), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 01.01.2012р. між КП «Броваритепловодоенергія» (виконавець) та КПКОР «КРКК» (споживач) Договір №165 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами. Згідно умов Договору:

- розрахунковим періодом є календарний місяць. Початок і закінчення опалювального сезону визначається згідно рішення виконавчого комітету Броварської міськради (пункт 3.1, 3.3 Договору);

- плата за послуги з теплопостачання здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг в розмірі 100% від запланованого обсягу послуг (пункт 3.4 Договору);

- кошти, що надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості (пункт 3.9 Договору);

- фактично надані послуги оформлюються актом про надання послуг, який виконавець зобов'язується направити споживачу, а споживач зобов'язується протягом 5 днів повернути виконавцю в належно оформленому вигляді. У випадку неповернення належно оформлених актів та відсутності письмових заперечень, послуги з теплопостачання вважаються наданими та прийнятими споживачем (пункти 3.10, 3.11 Договору);

- договір укладається терміном на 1 рік і вважається продовженим щороку, якщо за місяць до його закінчення однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (пункт 8.1 Договору).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів письмового звернення однієї із сторін про розірвання або перегляд договору, відтак в порядку пункту 8.1 Договору він є чинним, а відносини сторін за ним не припинялися.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до умов Договору позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги згідно технічних умов та стандартів та відповідно до затверджених тарифів, про що сторонами складено та підписано Акти про використану теплову енергію: в листопаді 2014р. від 26.11.2014р. (10,15277 Гкал); в грудні 2014р. від 24.12.2014р. (9,19194 Гкал); в січні 2015р. від 22.01.2015р. (8,23116 Гкал); в лютому 2015р. від 17.02.2015р. (10,14077 Гкал).

У відповідності до умов договору виконавцем складено та направлено споживачу Акти про надання послуг: в листопаді 2014р. на суму 12004,63 грн., в грудні 2014р. на суму 12914,14 грн., в січні 2015р. на суму 11564,41 грн., в лютому 2015р. на суму 14247,30 грн., а всього в сумі 50730,48 грн., а також складено та направлено споживачу відповідні рахунки на оплату від 27.11.2014р. № 2760/165, від 26.12.2014р. № 3159/165, від 23.01.2015р. № 160/165 та від 18.02.2015р. № 494/165. Відповідно до пункту 3.12 Договору у випадку неповернення споживачем належно оформлених актів про надання послуг, та відсутності письмових заперечень, послуги теплопостачання вважаються наданими та прийнятими споживачем.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.4 Договору сторонами погоджено, що розрахунки проводяться шляхом оплати до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг в розмірі 100% вартості запланованого обсягу за наступний місяць. За таких обставин, строк оплати послуг з централізованого опалення та підігріву води за листопад 2014р. - лютий 2015р. є таким, що настав.

Сторонами не заперечується, що відповідачем оплата наданих позивачем послуг вчасно проведена не була. З листа відповідача від 23.04.2015р. № 125 вбачається, що відповідач не заперечує існування заборгованості в заявленому розмірі.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі відповідачем здійснено часткову оплату за надані послуги, а саме сплачено всього 3149,82 грн.:

платіжним дорученням від 21.04.2015р. № 109 суму 1000,00 грн.;

платіжним дорученням від 05.05.2015р. № 32 суму 1000,00 грн.;

платіжним дорученням від 27.05.2015р. №67 суму 1149,82 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

За таких обставин, відповідно до пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України, провадження у справі №911/1469/15 в частині стягнення 3149,82 грн. основного боргу належить припинити, у зв'язку із відсутністю предмету спору.

За таких обставин, судом встановлено, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за надані в листопаді 2014р. - лютому 2015р. послуги є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню частково в сумі 50730,48 грн. - 3149,82 грн. = 47580,66 грн.

Щодо заяви відповідача про відстрочення сплати заборгованості до наступного опалювального сезону, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 частини першої ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. До таких обставин відносяться матеріально-правові факти, зокрема фінансовий стан сторін, а також ступінь вини відповідача та інші обставини справи.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, обгрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення, відповідач твердить про відсутність вини у порушенні зобовязання перед позивачем. Разом із тим, відповідачем не подано жодних доказів того, що виконання рішення суду у встановлений законом строк є неможливим з об'єктивних причин, а також не подано жодних доказів, які надали б суду підстави оцінити обставини, що склалися щодо фінансового стану відповідача, як виняткові, такі, що суттєво ускладнюють виконання даного рішення або роблять його неможливим, або що виконання рішення у встановлений законом строк призведе до зупинення діяльності відповідача або банкрутства.

Обставини, на які посилається відповідач, не є виключними та мають негативний вплив на фінансовий стан не лише відповідача, але й позивача в рівній мірі, та здійснювану ним діяльність, в тому числі в частині виконання зобов'язань перед контрагентами.

Відповідно до частини третьої ст. 3 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, в тому числі, присудженням до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій. Відповідно до частини першої ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Згідно ст. 3 ЦК України однією з основних засад цивільного законодавства в Україні є судовий захист цивільного права та інтересу.

Порушення умов господарського зобов'язання, чинного законодавства та відповідно прав та охоронюваних законом інтересів позивача КП «Броваритепловодоенергія» допустив саме відповідач - КП КОР «КРКК».

Принципом судочинства є захист законних прав та інтересів суб'єктів господарювання, а не звільнення або зменшення відповідальності осіб, які ці права інтереси порушили.

З огляду на вищевикладене, враховуючи заперечення позивача, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, той факт, що позивачем не заявлено до стягнення жодних санкцій за порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що правові підстави для відстрочення виконання рішення господарського суду Київської області у справі відсутні.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов комунального підприємства Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» частково, приймає рішення про стягнення з комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна комунальна компанія» основного боргу 47580,66 грн. В частині стягнення 3149,82 грн. суд припиняє провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору. У зв'язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, який неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду з позовом та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд відповідно до частини другої ст. 49 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 69, 75, пунктом 1-1 частини першої ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» задовольнити частково .

2. Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна комунальна компанія» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, буд. 8-А, ідентифікаційний код 05447622)

на користь комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська обл., 03150, м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3-А, ідентифікаційний код 13711949)

47580,66 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят гривень шістдесят шість копійок) основного боргу,

1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 3149,82 грн. боргу провадження у справі припинити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 15.06.2015р.

Суддя О.В. Конюх