Рішення

від 09.07.2015 по справі 911/2208/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р. Справа № 911/2208/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

За позовом Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа», Київська обл., м. Бориспіль

до Житлового кооперативу «Ювілейний», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 12384,09 грн.

за участю представників:

від позивача: Криванчик В.О. (дов. № 01-08/962 від 25.12.2014р.);

від відповідача: Камелєва С.Ю. (дов. № 2 від 03.07.2015р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до житлового кооперативу «Ювілейний» (далі - відповідач) про стягнення 12384,09 грн., з яких 7388,95 грн. заборгованості за договором на надання послуг з централізованого опалення № 122/210/0811 від 01.10.2011 р., 517,23 грн. 7% штрафу, 140,91 грн. 3 % річних, 1344,48 грн. пені та 2992,52 грн. інфляційних втрат.

Сума позову відповідно до ст. 55 ГПК України визначена судом, оскільки позивачем в позовній заяві зазначена неправильна сума позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на надання послуг з централізованого опалення № 122/210/0811 від 01.10.2011 р. в частині зобов'язання з оплати вартості наданих послуг, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 7388,95 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п.п. «в» п. 5.1 договору нараховано відповідачу 1344,48 грн. пені, 517,23 грн. 7% штрафу та на підставі ст. 625 ЦК України - 140,91 грн. 3 % річних та 2992,52 грн. інфляційних втрат.

06.07.2015р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення на позов, у яких відповідач заперечує проти суму боргу, посилаючись на той факт, що позивач не уточнив період, з якого він виник, тому що в сумах враховується заборгованість 2001р., на стягнення якої минув строк позовної давності, а тому у заяві про застосування позовної давності, доданої до пояснень на позов, відповідач просить суд застосувати позовну давність при розгляді спору та відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 09.07.2015р. представником позивача було надано заяву, в якій позивач на підставі ст. 22 ГПК України відмовляється від позовних вимог про стягнення з відповідача 140,91 грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні 11.06.2015р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, а у судовому засіданні 09.07.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги, крім вимоги про стягнення з відповідача 140,91 грн. 3% річних.

Представник відповідача у судове засідання 11.06.2015р. не з`явився, у судовому засіданні 09.07.2015р. заперечував проти позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

Встановив:

01.10.2011р. між комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа» (теплопостачальна організація) та житловим кооперативом «Ювілейний» (споживач) було укладено договір на надання послуг з централізованого опалення № 122/210/0811 (далі-договір).

Відповідно до п. 1 договору теплопостачальна організація зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 2 договору для споживачів І-ї групи на момент укладення договору діяв двоставковий тариф на послуги з теплопостачання (плата за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку за 1 м.кв. опалювальної площі - 1,91 грн. за 1 м.кв. протягом року, та плата за одиницю фактично спожитої теплової енергії для споживачів без лічильника з розрахунку за 1 кв.м. - 4,03 грн. (щомісячно протягом опалювального періоду).

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що при відсутності у споживача приладів обліку теплової енергії, розрахунки за надані послуги по договору проводяться на підставі рахунку, розрахунковим методом, відповідно діючих тарифів на послуги з теплопостачання та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг). При зміні тарифів, нові тарифи обов'язкові для обох сторін даного договору з моменту їх введення.

Згідно з п. 3.3 договору розрахунок за послуги з централізованого теплопостачання проводиться згідно рахунку, що виписуються теплопостачальною організацією споживачеві для оплати протягом 3-х банківських днів з моменту отримання платіжних документів. Рахунок вважається сплаченим після надходження коштів на банківський рахунок теплопостачальної організації.

Відповідно до п. 3.4 договору при розрахунках за спожиту теплову енергію споживач додатково сплачує за втрати, пов'язані з втратою тепла через ізоляцію трубопроводів від зони балансового розмежування до фундаменту будівлі, згідно додатку № 1 п. 1.3.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) споживач протягом 5-ти днів з моменту отримання підписує і повертає теплопостачальній організації. Якщо протягом встановленого строку акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не повертається і не надається інформація щодо його заперечення, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) вважається підписаним.

Згідно з п. 3.6 договору при розрахунках за послуги теплопостачання теплопостачальна організація зобов'язується компенсувати споживачу банківську комісію в розмірі 1% від сплаченої суми платежу.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що для здійснення контролю за проведенням взаєморозрахунків між теплопостачальною організацією і споживачем, в кінці кожного кварталу сторони підписують «Акт звірки взаємних розрахунків».

Відповідно до п. 4.2.1 договору споживач зобов'язаний вчасно, згідно п. 3.3 договору, проводити розрахунки з теплопостачальною організацією за отримані послуги з теплопостачання та підігріву води для централізованого постачання гарячої води.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладання і діє з 01.10.2011р. по 01.10.2012р. В частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 10.2 договору при відсутності заперечень та зауважень, щодо дії договору, договір являється пролонгований на наступні періоди.

У зв'язку з тим, що заперечення та зауваження до договору сторони не заявляли, на даний час договір є чинним.

В додатку № 1а до договору 122/210/084 від 01.10.2011р. сторонами погоджено об'єкти постачання теплової енергії та їх характеристику: 5-ти поверховий житловий будинок за адресою м.Бориспіль, вул. Френкеля, буд. 7, опалювальною площею 4589,3 м.кв., з тепловим навантаженням 0,321 Гкал/год .

Згідно з додатком № 1а до договору 122/210/0811 від 01.10.2011р., сума до сплати за послуги з теплопостачання розраховувалась за тарифами І гр., тобто відповідно до п.2 договору на момент його укладання, для даної групи споживачів діяв двоставковий тариф на послуги з теплопостачання (плата за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку за 1 м.кв. опалювальної площі - 1,91 грн., за 1 м.кв. протягом року, та плата за одиницю фактично спожитої теплової енергії для споживачів без лічильника з розрахунку за 1 кв.м. - 4,03 грн. (щомісячно протягом опалювального періоду).

Позивач на виконання умов договору у вересні 2014р. поставив відповідачу теплову енергію на об'єкт: 5-ти поверховий житловий будинок, опалювальною площею 4589,3 м.кв. на суму 8765,75 грн., що підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) № АВ-531 від 30.09.2014р. на суму 8765,75 грн.

Наявний в матеріалах справи акт виконання робіт (надання послуг) № АВ-531 від 30.09.2014р. не містить підпису представника відповідача, проте оскільки вказаний акт був направлений позивачем на адресу відповідача та отриманий представником відповідача 01.10.2014р., що підтверджується реєстром доставки рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за вересень 2014р. та підписом уповноваженої особи відповідача, але у встановлений строк ним не повернутий, то відповідно до п. 3.5. договору він вважається підписаним.

При цьому, представником відповідача в судовому засіданні факт отримання послуг за договором не заперечувався.

Крім того, актом звірки взаєморозрахунків № 47 за період з 01.07.2014р. по 23.10.2014р. за договором № 122/210/0811 від 01.10.2011р. також підтверджується, що відповідачу надавалися послуги з централізованого опалення, у вересні 2014р.

Позивачем для оплати спожитої теплової енергії відповідно до п. 3.3. договору 01.10.2014р. було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 00АВ-000178 від 30.09.2014р. за централізоване опалення ПТН (приєднаного теплового навантаження) 5-ти поверхового житлового будинку площею 4589,3 кв.м. на суму 8765,75 грн. (плата за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку за 1 кв.м. опалювальної площі - 1,59 грн. без ПДВ).

Однак, відповідач своїх зобов'язань за договором на надання послуг з централізованого опалення № 122/210/0811 від 01.10.2011 р., щодо проведення своєчасної оплати за спожиту теплову енергію виконав лише частково на суму 1376,80 грн., у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 7388,95 грн.

08.01.2015 р. позивачем було виставлено відповідачу претензію № 01-08/6 на суму 7388,95 грн., в якій позивач просив відповідача розглянути претензію та сплатити суму боргу до 17.01.2015р. Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що оплата енергії, що відпускається за договорами енергопостачання здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію у вересні 2014р. у сумі 7388,95 грн. на час прийняття рішення всупереч п. 4.2 договору на надання послуг з централізованого опалення № 122/210/0811 від 01.10.2011 р. не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7388,95 грн. підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо того, що позивач у претензіях та листах не вказує за який період чи з якого часу виник борг, та у зв'язку з тим, що у сумах враховується борг 2001р., на стягнення якого минув строк позовної давності, не береться судом до уваги, оскільки відповідачем не надано суду доказів оплати отриманої у вересні 2014р. теплової енергії за договором на надання послуг з централізованого опалення № 122/210/0811 від 01.10.2011 р.

Позивачем також було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені за часткову та несвоєчасну оплату поставленої енергії.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених договором або законом розмірах.

Відповідно до п.п «в» п. 5.1 договору у разі неоплати рахунків за спожиті послуги з теплопостачання в строк, враховується інфляція, споживач сплачує пеню 0,1% за кожний день відстрочки в оплаті від нарахованої суми.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1344,48 грн. пені, нарахованої за період з 07.10.2014р. по 06.04.2015р. на заборгованість відповідача у розмірі 7388,95 грн.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком пеня, нарахована за загальний період з 07.10.2014р. по 06.04.2015р.на заборгованість відповідно до п.п «в» п. 5.1 договору за ставкою 0,1% становить 1344,79 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 1344,48 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 7% штрафу у розмірі 517,23 грн. на суму заборгованості 7388,95 грн.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.п «в» п. 5.1 договору у разі неоплати рахунків за спожиті послуги з теплопостачання в строк із споживача за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості 7388,95 грн. є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 517,23 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 2992,52 грн., які нараховані за загальний період з жовтня 2014р. по квітень 2015р. на суму 7388,95 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є невірним, оскільки позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за період, у якому прострочена заборгованість відповідача існувала менше місяця, оскільки мав бути здійснений відповідний платіж.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки жовтень 2014р. не може бути врахований у період нарахування інфляційних втрат, у зв'язку з тим, що лише 01.10.2014р. позивач надав відповідачу рахунок, який мав бути сплачений протягом 3-х банківських днів відповідно до п. 3.3 договору, то, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за період з листопада 2014р. по квітень 2015р. на прострочену заборгованість у розмірі 7388,95грн. інфляційні втрати становлять 3243,75 грн. Проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 2992,52 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 140,91 грн. 3% річних, нарахованих за період з 07.10.2014р. по 18.05.2015р. на суму боргу з урахуванням дат часткових проплат.

Як вже зазначалося, у судовому засіданні 09.07.2015р. представником позивача було надано заяву, в якій позивач на підставі ст. 22 ГПК України відмовляється від позовних вимог про стягнення з відповідача 140,91 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 09.07.2015р. судом були роз'яснені представнику позивача наслідки відмови від позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом приймається відмова позивача від позову в частині стягнення 140,91 грн. 3 % річних, оскільки вона не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Пунктом 4 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Отже, враховуючи те, що позивач відмовився від позовних вимог про стягнення з відповідача 140,91 грн. 3 % річних, та те, що ця відмова прийнята судом, господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 140,91 грн. 3 % річних на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлового кооперативу «Ювілейний» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Френкеля,7, код 24222099) на користь комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 41-А, код 13712452) 7388,95грн. (сім тисяч триста вісімдесят вісім грн. 95 коп.) заборгованості, 1344,48 грн. (одну тисячу триста сорок чотири грн. 48 коп.) пені, 517,23 грн. (п'ятсот сімнадцять грн. 23 коп.) штрафу, 2992,52 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві грн. 52 коп.) інфляційних втрат та 1806,21 грн. (одну тисячу вісімсот шість грн. 21 коп.) судового збору.

2. Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 140,91 грн. 3 % річних припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 22.07.2015р.