Рішення

від 17.07.2015 по справі 921/493/15-г/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2015 р. Справа№ 921/493/15-г/7

За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" в особі представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота", м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ходорів-Тернопільвтормет", м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область

про: стягнення коштів з позичальника за кредитним договором в розмірі 98698,30 грн.

Суддя Ділай У.І.

За участі представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла справа №921/493/15 за підсудністю з господарського суду Тернопільської області за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" в особі представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота", до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ходорів-Тернопільвтормет", про стягнення коштів з позичальника за кредитним договором в розмірі 98 698,30 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2015р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.06.2015р.

15.05.2015р. від позивача до відділу обліку та документального забезпечення суду поступила Заява б/н від 11.06.2015р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника позивача.

29.05.2015р. на адресу суду повернувся конверт скерований відповідачу на адресу: 81750, Львівська обл., Жидачівський р-н, м.Ходорів, вул. Коновальця, будинок 27, з Ухвалою суду від 25.05.15р. з довідкою пошти, про те що відповідач за даною адресою не знаходиться.

З метою належного повідомлення відповідача, 16.06.2015р. судом зробленоно Спеціальний витяг з ЄДРЮО та ФОП у зв'язку із розглядом даної справи, згідно якого ТзОВ "Ходорів-Тернопільвтормет" знаходиться за адресою: 81750, Львівська обл.., Жидачівський р-н, м.Ходорів, вул. Коновальця, будинок 27. Така ж адреса зазначена позивачем у позовній заяві.

Відповідач явки в судове засідання 16.06.2015р. не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою суду від 16.06.2015р. розгляд справи відкладено на 07.07.2015р.

07.07.2015р. від позивача до відділу обліку та документального забезпечення суду поступила Заява-повідомлення, що в провадженні господарського суду, або іншого органу, який в межах компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами даної справи, про цей же предмет спору і з тих же підстав - відсутні. Також, відсутні рішення з аналогічного спору.

Представник позивача в судовому засіданні 07.07.2015р. надав суду усні пояснення по суті спору та щодо нарахування штрафних санкцій.

Відповідач в судове засідання 07.07.2015р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 07.07.2015р. розгляд справи відкладено на 17.07.2015р.

16.07.2015р. від представника позивача до відділу обліку та документального забезпечення суду поштою надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №29605/15) щодо розрахунку пені, в яких зазначено, що термін повного погашення кредиту та сплати процентів сплив 04.09.2014р., кожен день із цієї дати є днем просрочки, що тягне за собою обов'язок позичальника щоденно сплачувати банку пеню за просрочку кредиту та процентів, нараховану згідно р. 6.1.1 кредитного договору.

16.07.2015р. на електронну адресу суду надійшов електронний лист від позивача про розгляд справи без участі повноважного представника.

Позивач в судове засідання 17.07.2015р. явку повноважного представника не забезпечив.

Відповідач в судове засідання 17.07.2015р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Господарським судом Львівської області виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

07.09.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 02/43Ю на кредитну лінію, відповідно до умов п. 1.1 якого у період з 07 вересня 2012 року по 04 вересня 2013 року позивач, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов'язався надати відповідачу кредит у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 230 000,00грн. у будь-який день зазначеного періоду, а відповідач зобов'язувався повернути кредит у строк не пізніше 05 вересня 2013 року та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 21,5% річних на визначених договором умовах.

12.09.2012р. відповідач звернувся до позивача із заявою № 57 від 11.09.2012р. про надання траншу для поповнення обігових коштів у розмірі 210 000,00 грн. (копія долучена до матеріалів справи).

Договірні зобов'язання позивач виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у розмірі 210 000,00 грн., про що свідчить банківська виписка від 12.09.2012р. (копія долучена до матеріалів справи).

05.09.2013р. між сторонами підписано договір про зміни №1 до договору № 02/43Ю на кредитну лінію від 07.09.2012р., відповідно до якого домовились викласти п.1.1 у наступній редакції: «У період з 07 вересня 2012 року по 04 вересня 2014 року позивач, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов'язався надати відповідачу кредит у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 230 000,00грн. у будь-який день зазначеного періоду, а відповідач зобов'язувався повернути кредит за встановленим договором графіком погашення та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 21,5% річних на визначених договором умовах, у урахуванням наступного: у період з 07.09.2012р. по 04.09.2013р. 230 000,00грн., у період з 05.09.2013р. по 24.09.2013р. 210 000,00грн., у період з 25.09.2013р. по 25.09.2013р. (включно) 200 000 грн., 26.09.2013р. по 25.10.2013 р. (включно) 190 000 грн., у період з 26.10.2013 р. по 25.11.2013р. (включно) 180 000 грн., у період з 26.11.2013 р. по 25.12.2013 р. (включно) 170 000 грн., 26.12.2013р. по 28.01.2014р. (включно) 160 000 грн., у період з у період з 29.01.2014р. по 25.02.2014р. (включно) 150 000 грн., у період з 26.02.2014р. по 25.03.2014р. (включно) 140 000 грн., у період з 26.03.2014р. по 25.04.2014р. (включно) 130 000грн., у період з 26.04.2014р. по 27.04.2014р. (включно) 120 000 грн., у період з 28.05.2014р. по 25.06.2014 р. (включно) 110 000 грн., у період з 26.06.2014р. по 25.07.2014р. (включно) 100 000 грн., у період з 26.07.2014р. по 25.08.2014р. (включно) 90 000 грн., у період з 26.08.2014р. по 04.09.2014 р. (включно) 80 000 грн.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що за користування кредитом позивач нараховує проценти, а відповідач у строк до 25 числа (включно) кожного поточного місяця (включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числа включно), а також на день закінчення строку дії договору. сплачує проценти позивачу за період з 21 числа попереднього місяця (у місяці надання кредиту - з дня фактичного надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно (або по день, що передує дню повного погашення кредиту).

У відповідності до п. 5.2.1. договору на відповідача покладався обов'язок здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 6.1.1. Договору обумовлено, що у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.1 Договору, та/або строків сплати процентів, комісій. Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки на рахунок № 6397.4.64.1.0.0.3602. У разі, якщо заборгованість Позичальника перед Банком виражена в іноземній валюті - розмір пені розраховується від гривневого еквіваленту заборгованості Позичальника, який (еквівалент) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти станом на дату розрахунку такої пені.

Як вказано у позовній заяві зобов'язань за договором № 02/43Ю на кредитну лінію від 07.09.2012р. відповідач належно не виконував.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав зобов'язань щодо повернення кредитних коштів. Позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості 70 000,00грн. заборгованості по кредиту та 17 498,90грн. процентів за користування кредитом.

Крім того, позивач нарахував відповідачу, згідно із п. 6.1.1 договору, 11 199,40 грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходить і наступного:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір № 02/43Ю на кредитну лінію від 07.09.2012р., у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.

Згідно визначення ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.5.4.1. договору, позивач зобов'язувався надати кредит, а відповідач, згідно із п. 5.2.1, здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі.

Як узгоджено сторонами, дату остаточного повернення кредиту визначено 04.09.2014р.

Поданими позивачем та долученими до матеріалів справи копією заяви позивача про надання траншу, яка підписана директором та скріплена відтиском печатки, а також копією банківської виписки від 12.09.2012р., підтверджено, що позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав у повному обсязі, а відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо повернення отриманих кредитних коштів. Про дійсність взаємовідносин між сторонами також підтверджується підписаним 05.09.2013р. договором про зміни №1 до договору № 02/43Ю на кредитну лінію від 07.09.2012р.

Відповідач дану обставину не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення отриманих кредитних коштів.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 199,40 грн. пені, суд зазначає наступне.

У п. 6.1.1 договору сторони узгодили, що у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.1 Договору, та/або строків сплати процентів, комісій. Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки на рахунок № 6397.4.64.1.0.0.3602. У разі, якщо заборгованість Позичальника перед Банком виражена в іноземній валюті - розмір пені розраховується від гривневого еквіваленту заборгованості Позичальника, який (еквівалент) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти станом на дату розрахунку такої пені.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності із ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1.1 договору № 02/43Ю на кредитну лінію від 07.09.2012р. та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 11 199,40 грн.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (сі.43 ПІК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленум) Вищого господарською суд) України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодекс України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору, не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ПІК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ходорів-Тернопільвтормет" (81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Коновальця, 27, ідентифікаційний код 32478054) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (61200, м. Харків, пр. Леніна, 36, ідентифікаційний код 20015529) 70 000,00грн. заборгованості по кредиту, 17 498,90грн. процентів за користування кредитом, 11 199,40 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ходорів-Тернопільвтормет" (81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Коновальця, 27, ідентифікаційний код 32478054) в доход державного бюджету 1 973,97 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.07.2015р.

Суддя Ділай У.І.