Рішення

від 15.07.2015 по справі 925/863/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р. Справа № 925/863/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Лавріненку С.І., за участю представників сторін: позивача - Дєдяєвої А.В. за довіреністю, Козового О.Д. за довіреністю, від відповідача - Смілянського Ю.М. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом фермерського господарства «Зерно життя» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Онопріївське» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фермерське господарство «Зерно життя» звернувся в суд з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Онопріївське» (далі - відповідач), в якому просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками з кадастровими номерами 7124087400:01:001:0912, 7124087400:01:001:0911 в адміністративних межах Онопріївської сільської ради Тальнівського району шляхом припинення їх використання та відшкодування понесених судових витрат.

Представники позивача в судовому засіданні позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримали і просили задовольнити повністю.

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву (а.с. 23, 48), у яких заперечував проти позову з мотивів недоказаності позовних вимог. Представник відповідача в засіданні суду позов не визнав і просив суд в його задоволенні відмовити повністю з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд в задоволенні позову відмовляє повністю з наступних підстав.

01.04.2014 року громадянином Коротковим Ю.Г., як орендарем на підставі договорів оренди землі від 31.12.2013 року, укладено з фермерським господарством «Зерно життя», як суборендарем, договори суборенди землі, за умовами яких орендар зобов'язався надати, а суборендар прийняти в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, які знаходяться (розташовані) за межами населеного пункту, в адміністративних межах Онопріївської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. В суборенду передаються земельні ділянки кадастровий номер 7124087400:01:001:0911 площею 18,6006 га, кадастровий номер 7124087400:01:001:0912 площею 25,8997 га, за цільовим призначенням - сільськогосподарські угіддя - рілля , строк дії договору суборенди 10 років (а.с. 12-13, 16-17).

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексні номери 22482278 і 22464310 (а.с. 15, 19), державна реєстрація права суборенди суборендаря, набутого на підставі договорів суборенди від 01.04.2014 року, проведена 29.04.2014 року, номери запису 5504372 і 5511634.

По актам приймання-передачі від 30.04.2014 року громадянин Коротков Ю.Г. передав, а позивач прийняв земельні ділянки, які є об'єктами договорів суборенди землі (а.с. 14, 18).

Із актів від 16.07.2014 року вбачається, що комісією у складі сільського голови с. Онопріївка Бондаренка В.О., землевпорядника сільської ради Дудник Н.В., директора СТОВ «Онопріївське» Терещука І.К. та представника ФГ «Зерно життя» Копійченка В.П. було проведено обстеження земельних ділянок площею 18,6006 га (кадастровий номер 7124087400:01:001:0911) та площею 25,8997 га (кадастровий номер 7124087400:01:001:0912), які знаходяться в адмінмежах Онопріївської сільської ради за межами населеного пункту. Обстеження проводилось у зв'язку із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12014250240000221 від 20.06.2014 року. За результатами обстеження комісією виявлено, що земельні ділянки оброблені та на них знаходяться посіви сої та кукурудзи, які належать СТОВ «Онопріївське». Директор СТОВ «Онопріївське» Терещук І.К. від підписання актів відмовився (а.с. 20-21).

Із Акта перевірки (уніфікована форма акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства) від 15.06.2015 року, долученого до справи за клопотанням представників позивача, вбачається, що державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області Лавриненком О.М., при участі землевпорядника ФГ «Зерно життя» Копійченка В.П., проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства ФГ «Зерно життя». Під час перевірки порушення вимог законодавства перевіряємим підприємством не виявлено, натомість виявлено інше порушення вимог законодавства, а саме - земельні ділянки, які використовуються відповідно до укладених і зареєстрованих договорів суборенди земельних ділянок, засіяні сільськогосподарськими культурами силами і засобами інших підприємств. Відповідно до пояснень агронома і землевпорядника ФГ «Зерно життя» Маліванчука М.О. і Копійченка В.П., доданих до акта перевірки, земельні ділянки площею 18,6006 га (кадастровий номер 7124087400:01:001:0911) та площею 25,8997 га (кадастровий номер 7124087400:01:001:0912) засіяні соєю, дана культура посіяна не ФГ «Зерно життя», а СТОВ «Онопрієвське» (а.с. 37-45, 46-47).

Відповідно до письмових повідомлень першого заступника начальника Тальнівського РВ УМВС України 16.02.2015 року № 1027 і начальника УМВС України в Черкаській області від 02.04.2015 року № 5/Дз-34, по кримінальному провадженню № 12014250240000221 триває досудове розслідування, яке здійснюється СУ УМВС України в Черкаській області (а.с. 54-55).

Отже, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача про усунення перешкод, які чинить йому відповідач, у користуванні земельними ділянками шляхом припинення їх використання.

За змістом статей 11, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини , інші юридичні факти; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких що йому не суперечать, з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі договорів суборенди землі від 01.04.2014 року є законним користувачем земельних ділянок кадастровий номер 7124087400:01:001:0911 площею 18,6006 га і кадастровий номер 7124087400:01:001:0912 площею 25,8997 га, загальною площею 44,8497 га, земельні ділянки віднесені до земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташовані за межами населеного пункту, в адміністративних межах Онопріївської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. Проте, зазначені земельні ділянки використовуються (оброблені і засіяні) відповідачем.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється передбаченими ч. 3 ст. 152 ЗК України способами, перелік яких не є вичерпним.

Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Згідно з частиною 2 цієї статті Закону, орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Згідно з ч. 1 ст. 158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 211, ч. 1 ст. 212 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення земельного законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст. 125 Земельного кодексу України). Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ч. 1 і 2 ст. 126 Земельного кодексу України).

За самовільне зайняття земельної ділянки статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, статтею 197 1 КК України - кримінальна відповідальність.

Статтею 188 ЗК України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту «а» ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок. Частиною 4 статті 9 цього ж Закону України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок, розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.08.2013 року № 503, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2013 року за № 1459/23991, затверджено Перелік питань для здійснення Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства та уніфіковану форму акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства. Згідно з пунктами 1, 5 розділу ІІ Переліку, при перевірці дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства підлягають з'ясуванню питання, зокрема, наявності документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, наявності самовільно зайнятих земель.

Розділом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначені положення щодо відповідальності за порушення земельного законодавства та у пункті 3.1 визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Отже, суд вважає, що за встановлених обставин справи має місце самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 7124087400:01:001:0911 площею 18,6006 га, кадастровий номер 7124087400:01:001:0912 площею 25,8997 га, наданих в суборенду позивачу для ведення фермерського господарства, які знаходяться за межами населеного пункту, в адміністративних межах Онопріївської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.

Належними і допустимими доказами винуватості особи у вчиненні цього правопорушення можуть бути акт перевірки уповноваженого державою органу виконавчої влади за використанням та охороною земель, яким є Державна інспекцією сільського господарства України та її територіальні органи, або судове рішення у адміністративній чи кримінальній справі.

Із поданого суду позивачем акту перевірки, складеного державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, висновок щодо винуватості саме відповідача у вчиненні спірного самовільного зайняття земельних ділянок, суборендарем яких є позивач, не вбачається, інші документи, подані позивачем в обґрунтування своїх вимог, суд допустимими доказами обґрунтування позовних вимог не вважає.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються необґрунтованими, недоказаними, тому надає перевагу запереченням відповідача, а у задоволенні позову відмовляє повністю.

На підставі статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 20.07.2015 року.

Суддя В.М. Грачов