Постанова

від 20.07.2015 по справі 27/86/2011-922/5694/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.07.2015 справа №27/86/2011-922/5694/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при помічнику суддіСгара Е.В. Гези Т.Д., Будко Н.В. Фенченко Б.М.

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від держвиконавця:не прибув не прибув не прибув розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ на ухвалу господарського судуЛуганської області від 27 червня 2014 р. по справі№ 27/86/2011-922/5694/14 (суддя Семендяєва І.В.) за позовомПриватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого виробничого підрозділу "Шахта "Ніканор-Нова", м. Зоринськ Луганської області простягнення 19998968,85 грн. за скаргоюПриватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія, м. Луганськ на діїВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.06.2014 року (суддя Семендяєва І.В.) у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" №б/н від 05.05.2014 року на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по виконанню наказу господарського суду №27/86/2011 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року (колегія суддів у складі: Барабашова С.В. - головуючий, судді Білецька А.М., Потапенко В.І.) ухвалу місцевого господарського суду від 27.06.2014 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" - без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 27.06.2014р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. мотивовано тим, що ДП «Луганськвугілля», а саме відокремлений підрозділ "Шахта "Ніканор-Нова", м. Зоринськ включено до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №987 від 19.09.2012р. у зв'язку із чим державним виконавцем правомірно зупинено виконавче провадження.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2015р. по справі №27/86/2011-922/5694/14 частково задоволено касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Луганська Вугільна компанія", постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року у справі №27/86/2011-922/5694/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2015р. справу №27/86/2011-922/5694/14 передано за встановленою підсудністю до Донецького апеляційного господарського суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.06.2015р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Геза Т.Д., Будко Н.В.

Позивач у судове засідання 20.07.2015р. не прибув, в процесі розгляду справи наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав.

Держвиконавець у судове засідання 20.07.2015р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Луганської області від 14.06.2011р. у справі № 27/86/2011 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Луганська Вугільна Компанія", м. Луганськ задоволено у повному обсязі та стягнуто з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Ніканор-Нова", м. Зоринськ Перевальського району заборгованість у сумі 13503119,69 грн., інфляційні витрати у сумі 3600237,87 грн., 3% річних у сумі 901034,10 грн., штраф в сумі 945218,31 грн., пеня у сумі 1049358,88 грн., державне мито в розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання вищевказаного рішення господарським судом видано відповідний наказ від 29.06.2011р., на підставі якого Державною виконавчою службою України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2011р. ВП № 29002695.

В процесі виконання рішення Державним виконавцем Державної виконавчої служби України було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 01.04.2014р. ВП №29002695 на підставі пункту 17 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись із вищезазначеною постановою про зупинення виконавчого провадження від 01.04.2014р. ВП №29002695, Публічне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія» звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії державної виконавчої служби України, якою просило визнати дії Державної виконавчої служби України стосовно прийняття постанови про зупинення виконавчого провадження від 01.04.2014р. ВП №29002695 - неправомірними та незаконними; визнати постанову від 01.04.2014р. ВП №29002695 прийнятою старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - недійсною.

Згідно до п.17 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

06.05.2012р. набрав чинності Закон України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", в статті 1 якого визначено, що вугледобувне підприємство - це гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств. На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є, зокрема, встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації. Приватизація вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" до об'єктів приватизації віднесено вугледобувні підприємства як єдині майнові комплекси; шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси; розрізи як єдині майнові комплекси; акції, які належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств.

В п.2 прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону зазначено, що дія норм статей 2 і 13 цього Закону поширюється виключно на вугледобувні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію після набрання чинності цим Законом, та вугледобувні підприємства, приватизовані після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 року № 987 затверджений перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках, до якого включено відокремлений виробничий підрозділ "Шахта "Ніканор-Нова", м. Зоринськ Перевальського району, який є структурним підрозділом Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ.

В той же час, відповідачем у даній справі та, відповідно, боржником за виконавчим провадженням з виконання наказу господарського суду Луганської області від 29.06.2011р. є юридична особа - Державне підприємство "Луганськвугілля", м. Луганськ, а не структурний підрозділ "Шахта "Ніканор-Нова", м. Зоринськ, який не охоплює всього підприємства в цілому.

Стосовно правового статусу відокремленого виробничого підрозділу "Шахта "Ніканор-Нова" колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством .

Частинами 3, 4 ст. 95 Цивільного кодексу України передбачається, що філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення .

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності .

Як вбачається із договору №70 від 12.08.2007 р. на переробку давальницької вугільної сировини, який є підставою позову у справі № 27/86/2011-922/5694/14 вказаний договір укладено між державним підприємством Луганськвугілля» в особі директора відокремленого виробничого підрозділу "Шахта "Ніканор-Нова", який діє на підставі положення та довіреності №03\5-627 від 06.12.2006р. та Закритим акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія».

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно юридичної особи - Державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код №32473323).

Відповідно до вищезазначеного витягу відокремлений виробничий підрозділ "Шахта "Ніканор-Нова", м. Зоринськ Луганської області (ідентифікаційний код №33846717) є структурним підрозділом юридичної особи Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ .

Крім того, відповідно до загальновідомих даних, що містяться на сайті ( https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch ) до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про припинення юридичної особи - Державного підприємства Шахта «Ніканор-Нова» (ідентифікаційний код №25367799) від 16.05.2006р. Правонаступником припиненої особи є державне підприємство «Луганськвугілля».

При цьому, в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не міститься жодних відомостей про юридичну особу - відокремлений виробничий підрозділ "Шахта "Ніканор-Нова", м. Зоринськ Луганської області.

Тобто, відокремлений виробничий підрозділ "Шахта "Ніканор-Нова" не має статусу юридичної особи та входить до складу Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ.

Враховуючи наведене, державний виконавець невірно оцінив правовідносини, що регулюють статус об'єкта приватизації та розповсюдження на нього положення про мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна та неправомірно зупинив виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Луганської області №27/86/2011 від 29.06.2011р.

Таким чином, оскільки Державне підприємство "Луганськвугілля", яке є боржником за виконавчим провадженням з виконання наказу №27/86/2011 від 29.06.2011р., (а не структурний підрозділ "Шахта "Ніканор-Нова", який не охоплює всього підприємства в цілому) не внесено до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, колегія суддів вважає хибним висновок місцевого господарського суду про наявність у виконавчої служби правових підстав для зупинення виконавчого провадження з виконання наказу №27/86/2011 на підставі п.17 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України, зокрема, №20/60 від 29.10.2013р., №5006/33/81/2012 від 17.04.2014р.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до помилкового висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги на дії державного виконавця, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Луганської області від 27.06.2014р. по справі № 27/86/2011-922/5694/14 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення скарги Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м.Луганськ.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача, як на сторону внаслідок неправильних дій якої виник спір.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ на ухвалу господарського суду Луганської області від 27.06.2014р. по справі № 27/86/2011-922/5694/14 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 27.06.2014р. по справі № 27/86/2011-922/5694/14 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Скаргу Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 01.04.2014р. ВП №29002695 - задовольнити.

Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 01.04.2014р. ВП №29002695.

Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про зупинення виконавчого провадження від 01.04.2014р. ВП №29002695.

Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" на користь Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 609 грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Т.Д. Геза

Н.В. Будко