Постанова

від 29.01.2007 по справі 2а-93/06-13/500н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2а-93/06-13/500н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29.01.07                                                                                 Справа № 2а-93/06-13/500н-ад.

За позовом Директора фірми «Мрія»Вехованець Олександра Івановича, м. Рубіжне Луганської області

до начальника державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області Віскина Георгія Борисовича, м. Луганськ

та головного державного інспектора з контролю за цінами в м. Рубіжне Наугольної Галини Дмитрівни, м. Рубіжне Луганської області

про визнання незаконними дій посадових осіб з контролю за цінами в Луганській області про проведення перевірки фірми «Мрія»та рішення про застосування економічних санкцій

Колегія суддів у складі:ГоловуючийСуддяСуддя

Яресько Б.В.Пономаренко Є.Ю.Седляр О.О.

За участю:Секретар судового засідання Шмалько О.М.

Від позивачаВехованець В.Н. дов. б/н від 15.07.06 р.  

Від відповідача Неделенко Л.І. Сердюков А.П. дов. № 34-03/3050 від 13.11.2006 р.,

У судовому засіданні оголошувались перерви 11.12.2006 р., 15.01.2006 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Згідно ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 07.09.2006 про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого до господарського суду Луганської області надійшла адміністративна справа за позовом директора фірми «Мрія»Вехованець Олександра Івановича до начальника державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області Віскина Георгія Борисовича та головного державного інспектора з контролю за цінами в м. Рубіжне Наугольної Галини Дмитрівни про визнання незаконними дій посадових осіб з контролю за цінами в Луганській області про проведення перевірки фірми «Мрія»та рішення начальника державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області Віскина Георгія Борисовича № 115 від 01.08.2006 про застосування економічних санкцій до фірми «Мрія».

20.11.2006 р. від позивача по справі надійшла заява про заміни сторін згідно якої належним позивачем у справі  є Фірма “Мрія”, а відповідачем Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області. Крім того зазначеною заявою позивач відмовився від позовної вимоги щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 5000 грн. 00 коп. за понесену матеріальну та моральну шкоду.

Ухвалою суду від 27.11.2006 р. суд здійснив заміну позивача та відповідачів по справі на належних: позивач –Фірма “Мрія”, м. Рубіжне вул. Померанчука 13а, ідентифікаційний код  13410828, відповідач –Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області, м. Луганськ, вул. Володарського 59 ідентифікаційний код 21798226.

Заявою від 12.12.2006 р. № 30 позивач змінив предмет позову, та просить суд скасувати рішення державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 115 від 01.08.2006 р. про застосування економічних фінансових санкцій к фірмі “Мрія”, як незаконне.

Позивач позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що відповідачем була здійснена перевірка дотримання порядку встановлення та застосування цін на окремі види продовольства відповідно до вимог розпоряджень голови облдержадміністрації від 09.07.2003 р. № 381 “Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольства” із змінами внесеними розпорядженнями від 19.09.2003 р. № 577 та 02.11.2004 р. № 848 позивачем за період  2005 р. –1 квартал 2006 року. Перевірка проведена з 23.05.2006 р. по 13.06.2006 р.

За результатами перевірки  складено акт № 02807 від 13.06.2006 р. в якому зазначено, що в наслідок порушення вимог розпоряджень голови облдержадміністрації від 09.07.2003 р. № 381 “Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольства” із змінами внесеними розпорядженнями від 19.09.2003 р. № 577 щодо встановлення рівня рентабельності позивачем була одержана виручку у сумі 2155 грн. 86 коп.  Крім того відповідачем були проведені зустрічні перевірки.

01.08.2006 р. відповідачем приймається рішення № 115 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліні цін яким відповідач встановив завищення позивачем граничного рівня рентабельності до собівартості при формуванні оптово-відпускних цін на хліб власного виробництва у період з 01.11.2005 р. по 30.04.2006 р. що є порушенням розпоряджень облдержадміністрації  від 09.07.2003 р. № 381 “Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів” та від 19.09.2003 р. № 577 “Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 09.07.2003 р. № 381” та про вилучення у позивача в дохід державного бюджету 1790 грн. 47 коп. додаткової виручки та 3580 грн. 94 коп. штрафу.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить з врахуванням зміни предмета позову скасувати рішення державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 115 від 01.08.2006 р. про застосування економічних фінансових санкцій к фірмі “Мрія”, як незаконне. Свої вимоги позивач обґрунтовує незаконністю використання положень порушенням розпоряджень облдержадміністрації  від 09.07.2003 р. № 381 “Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів” та від 19.09.2003 р. № 577 “Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 09.07.2003 р. № 381” стосовно граничного рівня рентабельності до собівартості при формуванні оптово-відпускних цін на хліб власного виробництва в зв'язку з їх нечинністю, пропуском відповідачем строку для застосування санкцій, необґрунтованістю здійсненого відповідачем розрахунку.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на дійсність та обов'язковість зазначених розпоряджень облдержадміністрації, проведення розрахунку на підставі наданих позивачем матеріалів.

Причиною спору в даній справі стало питання щодо правомірності застосування до позивача штрафних  санкцій  на  підставі  статті  14  Закону  "Про  ціни  і ціноутворення за порушення порядку ціноутворення, запровадженого розпорядженням  облдержадміністрації  від 09.07.2003 р. № 381 “Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів” в редакції від 19.09.2003 р. № 577 “Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 09.07.2003 р. № 381”

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно п. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного  судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 ст. 70 Кодексу адміністративного  судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного  судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:    

1) на підставі, у межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України;

2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;

3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення” та пункту 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами  державного  контролю  за цінами підставою для застосування економічних санкцій   за   порушення   державної   дисципліни  цін  є  одержання  суб'єктами господарювання  необґрунтованої  виручки  в  результаті порушення ними чинного в періоді,  що  перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які  регулюються  уповноваженими  органами  відповідно  до  вимог законодавства.

Підставою для прийняття спірного рішення стало завищення позивачем граничного рівня рентабельності до собівартості при формуванні оптово-відпускних цін на хліб власного виробництва у період з 01.11.2005 р. по 30.04.2006 р. що є порушенням розпоряджень облдержадміністрації  від 09.07.2003 р. № 381 “Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів” та від 19.09.2003 р. № 577 “Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 09.07.2003 р. № 381”

Статтею 6 Закону України “Про ціни та ціноутворення”  передбачено,  що  в  народному господарстві   застосовуються   вільні  ціни  і  тарифи,  державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.  Відповідно  до  статті  7 Закону  вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг,  за винятком тих,  по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно зі  статтею  8   Закону України “Про ціни та ціноутворення”   державне регулювання цін  і  тарифів  здійснюється   шляхом   встановлення:   державних фіксованих  цін  (тарифів);  граничних  рівнів  цін  (тарифів) або граничних відхилень від державних  фіксованих  цін  і  тарифів,  а також іншими методами державного регулювання цін, введеними Урядом України.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України  "Про  ціни  і ціноутворення" Кабінет Міністрів України:  забезпечує здійснення в республіці державної політики цін;  визначає  перелік продукції,  товарів  і  послуг,  державні фіксовані та регульовані ціни  і  тарифи  на  які  затверджуються   відповідними   органами державного   управління,   крім  сфери  телекомунікацій;  визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування   цін  (тарифів),  а  також  по  контролю  за  цінами (тарифами).

За частиною  другою  статті  8  Закону  України “Про ціни та ціноутворення”   в  разі надмірного  зростання  цін,  раніше  виведених  з-під  контролю за рішенням  Кабінету   Міністрів   України,   виконавчих   комітетів обласних,  міських  (міст  республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін  і тарифів.

Так, згідно з пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2003 N 1150  "Про  недоліки  у  роботі окремих  органів  виконавчої  влади  із  забезпечення продовольчої безпеки та заходи щодо стабілізації  ринку  основних  продовольчих товарів"   ціноутворення   на   ринку  хлібопродуктів  було  знову віднесено до компетенції органів виконавчої влади,  у тому числі і обласних держаних адміністрацій,  шляхом надання їм повноважень на встановлення граничних торговельних надбавок  на  зерно,  борошно, хліб і хлібобулочні вироби.

На виконання наведеної постанови головою Луганської обласної державної адміністрації була прийнято розпорядження 19.09.2003 р. № 577 “Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 09.07.2003 № 381” яким додаток № 1 до розпорядження № 381 “Граничні розмірі рентабельності для суб'єктів підприємницької діяльності, у т.ч. фізичних осіб-підприємців, на окремі види продовольчих товарів ” був викладений у новій редакції.

31 серпня 2005 року постановою Кабінету Міністрів України № 832 “Про визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України”  Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. N 1150  "Про  недоліки у роботі окремих органів виконавчої влади із забезпечення продовольчої  безпеки  та  заходи щодо  стабілізації ринку основних продовольчих товарів" була визнана такою, що втратила чинність.

Таким чином, з 31 серпня 2005 року повноваження обласних державних адміністрацій стосовно встановлення цін та рентабельності наданих зазначеною постановою Кабінету Міністрів України були припиненні.

Відповідачем не доведено наявності зазначених повноважень у Луганської обласної державної адміністрації.  

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного  судочинства України суд при вирішенні справи керується  принципом  законності, відповідно  до  якого  органи  державної  влади,  органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов'язані  діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.. У   разі   невідповідності    нормативно-правового    акта Конституції України ( 254к/96-ВР ),  закону України,  міжнародному договору,  згода на обов'язковість якого  надана  Верховною  Радою України,  або  іншому  правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З врахуванням зазначених положень Кодексу адміністративного  судочинства України суд не застосовує при розгляді справи положення розпорядження  облдержадміністрації  від 09.07.2003 р. № 381 “Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів” в редакції від 19.09.2003 р. № 577 “Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 09.07.2003 р. № 381” стосовно встановлення граничних розмірів рентабельності для суб'єктів підприємницької діяльності, у т.ч. фізичних осіб-підприємців, на окремі види продовольчих товарів, а саме хлібобулочні-вироби.

З врахуванням цього, приймаючи до уваги, що оскаржуване рішення № 115 від 01.08.2006 р. було прийнято в зв'язку з  завищення позивачем на думку відповідача граничного рівня рентабельності до собівартості при формуванні оптово-відпускних цін на хліб власного виробництва у період з 01.11.2005 р. по 30.04.2006 р. що є порушенням розпоряджень облдержадміністрації  від 09.07.2003 р. № 381 “Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів” та від 19.09.2003 р. № 577 “Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 09.07.2003 р. № 381”, суд задовольняє позов, та скасовує  зазначене рішення відповідача.

Судові витрати по справі відносяться на державний бюджет України.

Керуючись ст. 94, 162-164 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 01.08.2006 р. № 115 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліні цін.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 05.02.2007

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з  дня  складення  постанови в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                       Б.В. Яресько

Суддя                                                                                          О.О. Седляр

Суддя                                                                                          Є.Ю. Пономаренко