Рішення

від 19.07.2006 по справі 15/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "19" липня 2006 р.Справа №  15/231

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Приватної торговельно-промислової фірми "НТН" м. Кіровоград   

до відповідача: ВАТ "Кіровоградобленерго"  м. Кіровоград        

про стягнення 1145 грн. 21 коп.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Плахотник М.Г. директор підприємства     

від відповідача - Добровольська В.В. , довіреність № 95/07  від 12.01.06   

ВСТАНОВИВ:

Позивачзвернувся з позовом про стягнення з відповідача 145 грн. 21 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, 1000 грн. моральної шкоди. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Представник відповідача у відзиві позовні вимоги визнав частково в сумі 95 грн. 76 коп. основного боргу, в решті позов заперечив.  

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

18 квітня 2002 року відповідач виставив позивачу для оплати рахунок № 13 на суму 1068 грн. 48 коп.

По платіжному дорученню № 40 від 18.04.02р. позивач перерахував відповідачу 712 грн. 32 коп. з призначенням платежу: оплата за автопослуги згідно рахунку 13 від 18.04.02р.

Позивач отримав від відповідача автопослуги на загальну суму 616 грн. 56 коп., що підтверджується поданими товарно-транспортними накладними, податковою накладною від 18.04.02р. № 162 та визнається представниками сторін.

Різниця між оплаченою сумою та сумою наданих автопослуг становить 95 грн. 76 коп. / 712 грн. 32 коп. – 616 грн. 56 коп. = 95 грн. 76 коп. /.

В будь-якому письмову документі сторони не обумовили строк для повернення відповідачем залишку коштів.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог ст. 530 ЦК України позивач направив відповідачу лист від 17.12.04р. з вимогою до 30 грудня 2004 року погасити 95 грн. 76 коп. кредиторської заборгованості. Відповідач отримав вказаний лист, що підтверджується відбитком його штампу у правому нижньому куті вказаного листа та визнається представником відповідача.

Відповідач відповіді на лист не дав, наявний борг в сумі 95 грн. 76 коп. не сплатив. Доказів сплати боргу сторони господарському суду не надали.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат та 3 % річних повинна розраховуватись з 1 січня 2005 року, тобто після дати до якої позивач давав відповідачу строк для оплати кредиторської заборгованості в листі від 17.12.04р.

Сума інфляційних втрат за період з січня 2005 року по 1 травня 2006 року становить 12 грн. 72 коп.

Сума 3 % річних за період з 1 січня 2005 року по 1 травня 2006 року становить 3 грн. 81 коп.

Позовні вимоги в частині стягнення 1000 грн. моральної шкоди задоволенню не підлягають, так як підставою для відшкодування моральної шкоди є факт заподіяння особі фізичного болю та страждань або душевних страждань, або приниження честі, гідності. Відносно юридичної особи річ може йти лише про втрату ділової репутації, що визначено в ст. 23 ЦК України. Позивач не надав жодного доказу зміни,  погіршення або втрати ділової репутації приватної торговельно-промислової фірми „НТН”, за період користування відповідачем коштами в сумі 95 грн. 76 коп.

В ухвалі від 22.06.06р. суд вимагав позивача надати докази завдання моральної шкоди в сумі 1000 грн. та її ґрунтований розрахунок. Вимоги ухвали позивачем не виконані, жодного документа не подано.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 23, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 32-34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116 ГПК України господарський суд

                                                ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ „Кіровоградобленерго” м. Кіровоград проспект Комуністичний 15 р/р 260083302331850 в ПІБ м. Кіровограда МФО 323301 код ЄДРПОУ 23226362 на користь приватної торговельно-промислової фірми „НТН” м. Кіровоград пров. Інгульський 24 р/р 2600030010406 в КФ ОД УСБ м. Кіровоград МФО 323293 код ЄДРПОУ 23226669 – 95 грн. 76 коп. боргу, 12 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 3 грн. 81 коп. 3 % річних, 10 грн. сплаченого державного мита, 11 грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя   К.М.Мохонько