Рішення

від 22.07.2015 по справі 242/1137/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 242/1137/15-ц Номер провадження 22-ц/775/363/2015

Головуючий у 1 інстанції: Моцний О.С.

Суддя - доповідач: Краснощокова Н.С.

Категорія: 5

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Краснощокової Н.С.

суддів: Кішкіної І.М., Азевича В.Б.

при секретарі: Зілаковій Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Артемівську апеляційні скарги ОСОБА_1, який діє від імені відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 17 червня 2015 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гор-Авто» до ОСОБА_2 про визнання права власності на автобуси,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на автобуси.

Посилався на те, у березні 2013р. товариство придбало автобуси марки БАЗ у кількості 16 одиниць. За усною угодою з відповідачем його було вписано в технічні паспорти автобусів як співвласника дев'яти автобусів, а сім автобусів було зареєстровано в МРЕВ на відповідача та зазначено, що співвласником є позивач ТОВ «ГОР -АВТО». Договори купівлі - продажу щодо всіх автобусів були укладені між позивачем та ТОВ «ПКЦ «ОПТИМА ЛТД», на підставі них були видані довідки - рахунки та видані податкові накладні, всі грошові кошти були сплачені позивачем з його рахунку, відкритому в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», з рахунку відповідача жодних коштів не надійшло. Відповідач з лютого 2015р. не виходить на зв'язок, його неможливо знайти, виникає ситуація щодо невизначеності відносин права власності на автобуси. Тому позивач просив визнати за ним право власності на 16 автобусів.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 17 червня 2015 року з врахуванням ухвали цього суду про виправлення описки від 3 липня 2015 р. позов задоволено, визнано за позивачем право власності на 16 автобусів БАЗ, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати із сплати судового збору в сумі 3 654, 00 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 - представник відповідача ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову. Посилається на те, що рішення постановлене з порушенням вимог матеріального і процесуального закону, суд неправильно та не у повному обсязі встановив та з'ясував обставини, які мають значення для справи, безпідставно не прийняв до уваги відповідні докази та не дав їм належну правову оцінку. В судовому засіданні було встановлено, що відповідач на законних підставах набув право власності на 7 автобусів, а також що він є співвласником інших 9 автобусів. Право власності на 7 автобусів було зареєстроване за відповідачем в органах Державної автоінспекції на підставі нотаріально посвідчених заяв позивача ТОВ «ГОР -АВТО» в особі директора ОСОБА_4 та особистих заяв відповідача. Позивач не надав жодного доказу щодо скасування нотаріально засвідчених заяв ТОВ «ГОР -АВТО», на підставі яких проводилась реєстрація автобусів, або визнання їх недійсними. Також не були надані докази на підтвердження протиправності дій колишнього керівника ТОВ «ГОР -АВТО» ОСОБА_4. Крім того, суд не вказав у рішенні які саме порушення закону були допущені відповідачем при реєстрації спірних транспортних засобів. Отже, реєстрація була проведена відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, позивач не надав належних документів на підтвердження факту сплати саме ним всіх передбачених законом податків і зборів під час проведення державної реєстрації спірних транспортних засобів. Крім того, суд не врахував, що він придбав автобуси та зареєстрував своє право власності на них, перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_3, тобто це майно, нажите під час шлюбу і належить йому та його дружині на праві спільної сумісної власності. Суд незаконно позбавив права власності на спірне рухоме майно не тільки відповідача, а і його дружину, яка не приймала участь у справі.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3, яка не приймала участі у справі, просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі. Посилається на те, що рішення засіпає її інтереси як співвласника транспортних засобів - 7 автобусів, оскільки чоловік придав це майно під час шлюбу, але суд не залучив її до участі у справі.

В засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_5 проти скарг заперечувала, просила їх відхилити, а рішення залишити без зміни. Відповідач та апелянт ОСОБА_3 в засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено отриманням ОСОБА_2 SMS - повідомлення про виклик до суду в цивільній справі, а ОСОБА_3 телефонограми.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд виходив із того, що позивачем надано докази про те, що саме він купив спірні 16 автобусів та оплатив їх вартість, а реєстрація права власності на 7 автобусів на ім'я відповідача та реєстрація відповідача як співвласника 9 автобусів відбулась ні підставі нотаріальних заяв ТОВ «ГОР - АВТО» в особі директора ОСОБА_4 та нотаріальних заяв відповідача. Однак, між позивачем та відповідачем не були укладені договори купівлі - продажу, нотаріально посвідчені заяви про згоду на запис у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не є договором відчуження.

З вказаним висновком суду погодитись неможливо, оскільки суд розглянув справу з порушенням матеріального і процесуального закону, а саме, суд не застосував ст. 60 СК України та не залучив до участі у справі у якості співвідповідача дружину відповідача ОСОБА_3.

Як вбачається із доданої до апеляційної скарги копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 6 вересня 1995р. уклав шлюб з ОСОБА_3.

Свідоцтва про право власності на автобуси на ім'я ОСОБА_2 видані у квітні, травні та червні 2013р., отже згідно із ст. 60 СК України автобуси є спільним сумісним майном відповідача та його дружини.

Розглянувши справу щодо права власності на майно, придбане під час шлюбу відповідача, суд вирішив питання щодо прав та обов'язків ОСОБА_3, не залучивши її до участі у справі.

Тому рішення суду слід скасувати та у задоволенні позову відмовити.

Згідно із частинами 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України порушення норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ч.1 п.п.3,4, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, який діє від імені відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 17 червня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гор-Авто» до ОСОБА_2 про визнання права власності на автобуси відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: