Постанова

від 16.07.2015 по справі 810/2574/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року 810/2574/15

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. ОСОБА_1, 26,

час прийняття постанови : 13 год.10 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Тек" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Тек" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 травня 2015 року №0001682200, №0001672200.

У обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі наказу № 289 від 17.04.2015 р. та направлень № 364, № 365 від 17.04.2015 p., з підстав, передбачених пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, заступником начальника управління - начальником відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 та головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Тек» (далі - позивач, ТОВ «ОСОБА_2 Тек») з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Карма Аудіо» (код за ЄДРПОУ 33735352) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014року.

За наслідком проведення вказаної вище перевірки, ДПІ у Києво-Святошинському районі було складено Акт № 131/10-13-22-02-21/38010880 від 30.04.2015 року.

На підставі Акту перевірки № 131/10-13-22-02-21/38010880 від 30.04.2015року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість (за формою «Р») № НОМЕР_1 від 26 травня 2015 року, яким визначені суми грошового зобов'язання з ПДВ позивача за основним платежем в розмірі 970812 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 242703 грн.

Крім цього, на підставі Акту перевірки № 131/10-13-22-02-21/38010880 від 30.04.2015 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на прибутку (за формою «Р») № НОМЕР_2 від 26 травня 2015 року, яким визначені суми грошового зобов'язання з податку на прибуток позивача за основним платежем в розмірі 949906 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 237477 грн.

Позивач не може погодитися з висновками, викладеними в Акті перевірки та зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки вони є необґрунтованими, надуманими та не відповідають вимогам закону, тому звернувся з даним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити. Додатково пояснив, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «Карма Аудіо» є дійсними, були виконані та на сьогоднішній день не визнані судом недійсними в порядку ст. 215 ЦКУ.

Зазначив, що висновки Акта перевірки є безпідставними і необґрунтованими, оскільки господарські операції з ТОВ «Карма Аудіо» мали реальний характер, реальність господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими та іншими документами.

Відповідач позов не визнав, 16.07.2015 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача на адміністративний позов, в яких зазначено, що оскаржуванні податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, тому відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Карма Аудіо» було укладено два договори № 1110/1-12 від 11.10.2012р. та № 0601/1-14 від 06.01.2014р.

Згідно Договору поставки №1110/1-12 від 11.10.2012 року, ТОВ «Карма Аудіо» (код за ЄДРПОУ 33735352) - Постачальник, ТОВ «КАРМА ХАЙ ТЕК» (код за СДРПОУ 38010880) - покупець, предмет договору: Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, договір поставки укладається на розсуд сторін, предметом поставки є аудіо-відео обладнання з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно Договір поставки №0601/1-14 від 06.01.2014 року, згідно якого ТОВ «Карма Аудіо» (код за ЄДРПОУ 33735352) - Постачальник, ТОВ «КАРМА ХАЙ ТЕК» (код за ЄДРГІОУ 38010880) - Покупець, предмет договору: Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, договір поставки укладається на розсуд сторін. Предметом поставки є аудіо-відео обладнання з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Судом встановлено, що згідно договору поставки № 1110/1-12 від 11.10.2012р. та № 0601/1-14 від 06.01.2014р. ТОВ «Карма Аудіо» ( код 33735352) за перевіряємий період з 01.01.12р. по 31.12.14р. поставило на ТОВ «ОСОБА_2 Тек» аудіотехніку, найменування якої міститься в податкових та видаткових накладних.

TOB «Карма Аудіо» видало на відвантажену техніку видаткові накладні ( а. с.217- а.с. 245 Том 1, а.с 1-40 Том 2 ) та податкові накладні ( а. с. 41 - 110 Том 2) на загальну суму 5824872,38( п'ять мільйонів вісімсот двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні 38 копійок в тому числи ПДВ- 970812 (дев'ятсот сімдесят тисяч вісімсот дванадцять) гривень 06 копійок.

Вище згадані податкові накладні були включені до податкового кредиту, реєстру отриманих та виданих податкових накладних ( а. с. 112-170 Том 2) та до податкових декларації з податку на додану вартість ТОВ «ОСОБА_2 Тек» за період з 01.01.2012р. по 31.12. 2014року ( а.с. 69-183 Том 1) .

Також, ТОВ «ОСОБА_2 Тек » за товар перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Карма Аудіо» грошові кошти в період з листопада 2012р. по листопад 2014р. на загальну суму 5824872,38( п'ять мільйонів вісімсот двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні 38 копійок, в тому числи ПДВ 970812 (дев'ятсот сімдесят тисяч вісімсот дванадцять) гривень 06 копійок, що підтверджується: Платіжними дорученнями ( а. с. 172-178 Том 2 ), банківськими виписками ( а. с. 179-227 Том 2) , оборотно-сальдовими відомостями ( а. с. 200-205 Том 1 )

Придбане аудіообладнання у ТОВ «Карма Аудіо» згідно договору поставки, реалізувалося іншим підприємствам України, що підтверджується видатковими накладними.

Отже судом встановлено , що суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів включені позивачем до складу податкового кредиту та витрат відповідних періодів.

У подальшому, на підставі наказу № 289 від 17.04.2015 р. та направлень № 364, № 365 від 17.04.2015 p., з підстав, передбачених пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, заступником начальника управління - начальником відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 та головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Києво- Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Тек» (далі - позивач, ТОВ «ОСОБА_2 Тек») з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Карма Аудіо» (код за ЄДРПОУ 33735352) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014року.

За результатами перевірки ДПІ у Києво- Святошинському районі було складено акт № 131/10-13-22-02-21/38010880 від 30.04.2015 року В«Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОСОБА_2 Тек» (код ЄДРПОУ 38010880) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Карма Аудіо» (код ЄДРПОУ 33735352) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року» (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем: -п. 198.6 ст.198, п.п. 201.1, пп. 201.4, пп. 201.6 пп. 201.10 ст. 201 п.200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 970 812,05 грн., в тому числі по періодах: жовтень 2012 р. на суму - 53 915,03 грн.; листопад 2012 р. на суму - 188 651,97 грн.; грудень 2012 р. на суму - 94 129,14 грн.; січень 2013 р. на суму - 69 834,06 грн.; лютий 2013 р. на суму - 67 626,52 грн.; березень 2013 р. на суму - 42 458,65 грн.; квітень 2013 р. на суму - 32 652,58 грн.; травень 2013 р. на суму - 53 337,91 грн.; червень 2013 р. на суму - 70 485,85 грн.; липень 2013 р. на суму - 34 345,18 грн.; серпень 2013 р. на суму - 28 237,75 грн.; вересень 2013 р. на суму - 17 831,67 грн.; жовтень 2013 р. на суму - 4 602,22 грн.; листопад 2013 р. на суму - 79 207,17 грн.; грудень 2013 р. на суму - 12 783,74 грн.; січень 2014 р. на суму - 20 523,81 грн.; лютий 2014 р. на суму - 3 403,83 грн.; березень 2014 р. на суму - 1 819,93 грн.; квітень 2014 р. на суму - 23 668,3 грн.; вересень 2014 р. на суму - 12 667,36 грн.; жовтень 2014 р. на суму - 56 022,2 грн.; листопад 2014 р. на суму - 2 607,18 грн.;

- пп. 14.1.36, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2, 138.4, п.п.138.10.3, ст. 138 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено витрати всього у сумі - 4 854 061 грн., у тому числі: 2012 рік на суму - 1 683 481 грн;2013рік на суму - 2 567 017 грн;2014 рік на суму - 603 563 грн, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 949 906 грн., в т.ч. по періодах: за 2012р.-353 531 грн.; за 2013р. - 487 733 грн.; за 2014р. - 108 642 грн.

Вказаних висновків податковий орган дійшов у зв'язку з наступним.

В ході проведення перевірки податковий орган в Акті перевірки посилається на те, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області отримано Постанову старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління відділу фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві капітана податкової міліції ОСОБА_7 від 12 березня 2015 року, згідно якої встановлено наступне:

«...У ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2012-2014 років невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи від імені ТОВ «Мікас Плюс» (код 38148234), на території міста Києва, здійснювали пособництво в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки...

Також встановлено, що одним із СГД, яким від ТОВ «Мікас Плюс» сформовано податковий кредит з ПДВ, являлось ТОВ «Карма Аудіо» (код 33735352)...

Аналізом податкової звітності ТОВ «Карма Аудіо» встановлено, що суми податкового кредиту з ПДВ, сформовані за рахунок проведених господарських операцій з ТОВ «Мікас Плюс», службовими особами ТОВ «Карма Аудіо» були реалізовані в адресу ТОВ «КАРМА ХАЙ ТЕК» (код 38010880)...»

Крім того, від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано акт від 06.10.2014 №4681/26-58-22-08- 11/33735352 про результата документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «КАРМА АУДІО» (код за ЄДРПОУ 33735352) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «МІКАС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38148234) за період з 01.01.20 13 року по 31.07.2014 року, в якому встановлено наступне:

«...Перевіркою встановлено порушення:

- встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, які підпадають під визначення ст.22, ст.134, ст.138., п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Податкового Кодексу України в частині взаємовідносин з ТОВ «МІКАС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38148234) за період з 01.01.2013 року по 31.07.2014;

- не підтверджено задекларований TOB «КАРМА АУДІО» (код ЄДРПОУ 33735352) податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками на загальну суму ПДВ 908676 грн., а саме по ТОВ «МІКАС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38148234) за період з 01.01.2013 року по 31.07.2014;

- не підтверджено задекларовані TOB «КАРМА АУДІО» (код ЄДРПОУ 33735352) податкові зобов'язання з ПДВ по контрагентам-покупцям зазначених в додатку 1. за період з 01.01.2013 року по 31.07.2014, в частині поставки по ланцюгу товарів придбаних у ТОВ «МІКАС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38148234).»

На підставі аналізу зазначених документів, відповідач прийшов до висновку, про відсутність реально вчинених господарських операцій та, як наслідок юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 Податкового Кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку, що проведеною перевіркою не встановлено факту придбання товарів та не доведено їх використання у господарській діяльності платника податку, в порушення пунктів - пп. 14.1.36, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2, 138.4, п.п.138.10.3, ст. 138 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивач неправомірно відніс до складу валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «ОСОБА_8 на суму 4854061грн , що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 949906 грн. та в порушення вимог пунктів п. 198.6 ст.198, п.п. 201.1, пп. 201.4, пп. 201.6 пп. 201.10 ст. 201 п.200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України неправомірно віднесено до складу податкового кредиту 970812, 05 грн.

На підставі акта перевірки № 131/10-13-22-02-21/38010880 від 30.04.2015року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість (за формою «Р») № НОМЕР_1 від 26 травня 2015 року, яким визначені суми грошового зобов'язання з ПДВ позивача за основним платежем в розмірі 970812 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 242703 грн.

Крім цього, на підставі Акта перевірки № 131/10-13-22-02-21/38010880 від 30.04.2015 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на прибутку (за формою «Р») № НОМЕР_2 від 26 травня 2015 року, яким визначені суми грошового зобов'язання з податку на прибуток позивача за основним платежем в розмірі 949906 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 237477 грн.

У зв'язку з чим, вважаючи дані спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податок на додану вартість виходячи з висновку про відсутність фактів придбання послуг у ТОВ В«Карма АудіоВ» та використання їх у господарській діяльності позивача, судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

Судом встановлено, що основними видами діяльності позивача є: посередництво в спеціалізованій торгівлі, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, ремонт радіотелевізійної аудіо-та відеоапаратури, надання інших комерційних послуг , ремонт і технічне обслуговування апаратури для приймання. Запису та відтворення звуку і зображення , роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №612694.

ТОВ «Карма Аудіо» зареєстровано як юридичну особу 29.08.2005 року , основним видом діяльності ТОВ «Карма Аудіо» є оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

В межах зазначеної господарської діяльності позивачем було укладено договори з ТОВ В«Карма АудіоВ» , які відповідають вимогам закону, їхній зміст не суперечить положенням Цивільного кодексу України, сторони в момент вчинення правочинів дійшли згоди щодо істотних умов договорів, Договори підписані уповноваженими представниками сторін в межах їхньої компетенції, правочини вчинено в письмовій формі у відповідності до вимог ст. 207 Цивільного кодексу України, договори є реальними (не удаваними), ТОВ «Карма Аудіо» за перевіряємий період з 01.01.12р. по 31.12.14р. поставило ТОВ «ОСОБА_2 Тек» аудіотехніку, яка була оплачена позивачем в повному обсязі і в подальшому реалізована іншим підприємствам.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження здійснення господарських операцій за договорами поставки з ТОВ «Карма Аудіо» позивачем було надано суду : Договори поставки ( а.с 206-215 Том 1) , видаткові накладні ( а. с.217- а.с. 245 Том 1, а.с 1-40 Том 2 ) та податкові накладні , реєстр отриманих та виданих податкових накладних ( а. с. 112-170 Том 2) податкові декларації з податку на додану вартість за період з 01.01. 2012р. по 31.12. 2014року ( а.с. 69-183 Том 1), Податкові декларації з податку на прибуток ( а.с 47- 59 Том 1), Платіжні дорученнями ( а.с. 172-178 Том 2 ), банківські виписки ( а. с. 179-227 Том 2) , оборотно-сальдові відомості ( а.с. 200-205 Том 1 ).

Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів у контрагента, а також відображення їх у податковому обліку підприємства. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані під час судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, хоча і вивчав їх, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено.

Акт перевірки також не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість позивача чи ТОВ «ОСОБА_8 були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагента позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в ОСОБА_1, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту В«аВ» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

В силу пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

До складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, за змістом положень Податкового кодексу України, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат.

Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем розрахунку податкового кредиту та витрат за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарських відносин між позивачем і ТОА «Карма Аудіо» на підставі розгляду матеріалів іншої перевірки, яка проведена іншими податковими органами та постанови слідчого про призначення позапланової документальної перевірки від 12.03.2015 року .

Проте, сам по собі вказаний Акт є носієм певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора і висновки викладені у них не мають доказової сили у даному спорі за відсутності доведення факту нереальності господарської операції.

Крім того, Акт перевірки позивача не містить доказів або будь-якого іншого посилання на факт набрання законної сили відповідного рішення суду (вироку або постанови про закриття справи із нереабілітуючих підстав) у кримінальному провадженні № 32014100000000052 від 21.03.2014 року, по якому ця перевірка була призначена, або у будь-якому іншому кримінальному провадженні відносно службових осіб ТОВ «ОСОБА_2 Тек», отже постанова слідчого про призначення позапланової документальної перевірки від 12.03.2015 року не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Карма Аудіо» .

Факт придбання позивачем товарів підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних послуг посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в ОСОБА_1.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в ОСОБА_1" від 16.07.1999 № 996-XIV, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, як вбачається із Акта перевірки посадовими особами податкового органу були досліджені первинні бухгалтерські документи позивача, складені за наслідком проведення господарських операцій із ТОВ «Карма АудіоВ» .

Разом з цим, як встановлено судом, висновки відповідача про відсутність здійснення господарських операцій зроблені лише на підставі Акту іншої перевірки та постанові слідчого про призначення перевірки, без врахування та надання оцінки іншим документам, обов'язкових для проведення такої перевірки та які були у розпорядженні осіб, які проводили перевірку.

Суд, розглядаючи вказану справу враховує положення листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 відповідно до якого у разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що результати перевірки, викладені відповідачем в Акті перевірки, складені без дослідження належних документів, які необхідно складати залежно від певного виду господарської операції.

Водночас, наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в ОСОБА_1В» і фіксують факт здійснення господарської операції позивача.

Як зазначалось вище, підставою для невизнання за позивачем права на податковий кредит та витрати за операціями з ТОВ «Карма Аудіо» може бути факт відсутності фактичної поставки товару.

Встановлення факту фіктивного підприємства Податковий кодекс України не визначає як самостійну підставу для позбавлення права на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів такої юридичної особи, за умови що платник податків належними доказами підтвердить фактичне отримання послуг від свого фіктивно створеного контрагента.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«СлавянкаВ» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«СлавянкаВ» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013, що містить аналогічні висновки.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як встановлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які відповідач вважає нереальними, та здійснення господарських операцій, обидві сторони правочину були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам даної норми не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт отримання від контрагента товарів.

Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2015 року №0001682200, №0001672200 є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 26 травня 2015 року №0001682200, №0001672200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Тек" сплачений ним судовий збір у сумі 487(чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 липня 2015 р.