Постанова

від 05.05.2011 по справі 1170/2а-221/11

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2011 року Справа № 1170/2а-221/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі -Дегтярьові Д.В.

за участю:

прокурора -не з'явився

представника позивача -не з'явився

відповідача -не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Ульяновського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Ульяновського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Ульяновського району Кіровоградської області (далі - прокурор) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Ульяновського районного центру зайнятості, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 2272,58 грн. виплаченої матеріальної допомоги.

Позовні вимоги, з урахуванням уточнень, обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 у період з 12.05.2009 р. по 27.09.2009 р. перебував на обліку в Ульяновському РЦЗ, та з 12.05.2009 р. йому було надано статус безробітного та проведені відповідні виплати.

Проте, перевіркою, яка була проведена Ульяновським РЦЗ, було встановлено, що ОСОБА_1 у період обліку його Ульяновським РЦЗ як безробітного, перебував у трудових відносинах з ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки», тоді як у поданій ним заяві було вказано, що він трудової діяльністю не займається.

На підставі викладеного прокурор вважає, що вказані дії ОСОБА_1 призвели до незаконного отримання ним допомоги по безробіттю у сумі 2272,58 грн.

Ульяновським РЦЗ надсилалися ОСОБА_1 повідомлення та копії наказу про добровільне погашення ним заборгованості, проте у добровільному порядку ОСОБА_1 кошти не повернув.

Прокурор, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання повістки про виклик до суду (а.с. 85), у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі (а.с. 89).

Представник Ульяновського РЦЗ ( далі -позивач), повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 86), у судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі ( а. с. 90).

ОСОБА_1 (далі -відповідач), повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання 15.03.2011 р. не з'явився, проте надав заперечення проти позову, в яких просив суд оголосити перерву , оскільки прокуратурою буде вирішуватися питання по зверненню ОСОБА_1 про протиправні дії посадових осіб ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»(а. с. 46 - 61).

У судове засідання 31.03.2011 р. відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 66 )не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

У судове засідання 11.04.2011 р. відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 77) повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив. 12.04.2011 р. до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи ( а. с. 83 ), проте суд не приймає її до уваги, оскільки заява надійшла тільки на наступний день після проведення судового засідання, крім того , вказана заява не підписана відповідачем.

05.05.2011 р. відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 88), у судове засідання знову не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Заперечення проти позову, які надані відповідачем, обґрунтовані тим, що в ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»відповідач працював з 01.09.2006 р. по 05.01.2007 р. Керівництво підприємства відмовило відповідачеві у виплаті заробітної платні, у оформленні належним чином трудових відносин, тому відповідач припинив трудові відносини з даним підприємством.

05.01.2007 р. відповідач звернувся до директора ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»з проханням провести розрахунок з заробітної плати та повернути трудову книжку, проте заробітна плата відповідачеві виплачена не була, трудова книжка також не була повернута.

Також, відповідач зазначає, що лист № 48 від 22.03.2010 р., який надісланий ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»до Ульяновського МЦЗ з інформацією, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з підприємством з 01.09.2006 р. по 30.06.2009 р. отримував заробітну плату, не відповідає дійсності. Факт того, що відповідач постійно проживав на території Ульяновського району підтверджується довідкою Шамраївської сільської ради.

Крім того, відповідач зазначає. що з приводу протиправних дій посадових осіб ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»він звернувся до прокуратури Печерського району міста Києва та прокуратури Київської області.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вирішив розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи матеріалів.

Дослідивши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 р. № 1533-III (далі - Закон № 1533-III) встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 12 Закону № 1533-III функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до пунктів 5 та 6 цієї ж статті виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Отже, законом передбачена можливість прокурора звертатися до суду з позовами в інтересах держави в особі робочих органів виконавчої дирекції Фонду про стягнення з фізичних осіб безпідставно виплаченої матеріальної допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 №803-ХІІ (далі -Закон №803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Водночас, відповідно до п. а) ч. 3 ст. 1 Закону №803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Судом встановлено, що відповідач 12.05.2009 р. звернувся до Ульяновського районного центру зайнятості з заявою, у якій просив центр зайнятості до вирішення питання про працевлаштування надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Також у заяві відповідач зазначив, що він не займається видами діяльності, що визначені ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», а також не отримує пенсію на пільгових умовах. (а.с. 6).

Наказом Ульяновського РЦЗ від 12.05.2009 р. № НТ 090512 відповідачеві надано статус безробітного на підставі ч. 1,3,4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та призначено допомогу по безробіттю.

З розрахунку допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 12.05.2009 р. по 27.09.2009 р., наданого позивачем, вбачається, що відповідачеві за період з 12.05.2009 р. по 27.09.2009 р. виплачено допомоги по безробіттю на загальну суму 2272,58 грн. (а.с. 70).

Наказом Ульяновського РЦЗ від 15.10.2009 р. № НТ091015 ОСОБА_1 знято з обліку у зв'язку з працевлаштуванням (а.с. 4).

За результатами проведеного посадовою особою Ульяновського РЦЗ розслідування страхового випадку складено акт № 130 від 29.03.2010 р. розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до акту, підставою для проведення перевірки стала звірка розбіжностей, виявлених відповідно до отриманих даних від ДПА про доходи осіб, які перебувають на обліку як безробітні.

Висновком перевірки стало те, що відповідач з 01.09.2006 р. по 30.06.2009 р., тобто на момент отримання статусу безробітного працював на ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»(а.с. 12).

Судом встановлено, що 15.03.2010 за № 04-147 позивачем на адресу ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»було направлено запит про надання інформації про отримані ОСОБА_1М доходи у другому кварталі 2009 р. та витягів з наказів про прийом та звільнення з роботи. (а.с 7).

Відповідно до наданого ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»витягу з наказу № 47 -к від 01.09.2006 р. «Про прийняття на роботу», ОСОБА_1 на підставі його заяви було прийнято товариством на посаду охоронника з 01.09.2006 р. (а.с.11).

Наказом № 29-к від 30.06.2009 р. ОСОБА_1 звільнено з посади охоронника за власним бажанням з 30.06.2009 р. (а.с. 10).

З довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 вбачається, що він отримував на ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»на протязі квітня -червня 2009 року заробітну плату (а.с. 9).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у період з 01.09.2006 р. по 30.06.2009 р. відповідач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»та отримував заробітну плату.

У той же час, відповідач, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки», тобто фактично маючи постійне місце роботи та отримуючи заробітну плату, звернувся 12.05.2009 р. до центру зайнятості для отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю.

Частиною 2 ст. 36 Закону № 1533-III встановлено обов'язок осіб, зареєстрованих у встановленому порядку безробітними, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що він припинив трудові відносини з ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»ще у 2007 році, оскільки жодних доказів припинення трудових відносин з товариством відповідачем надано не було.

Щодо посилання відповідача на порушення посадовими особами ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»трудового законодавства та звернення до органів прокуратури, юрисдикція яких поширюється на місцезнаходження ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки», суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи по суті так і не надано суду жодних доказів щодо вжиття органами прокуратури заходів прокурорського реагування чи вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки».

У випадку, якщо відповідач вважав, що були підстави для зупинення провадження у справі до вирішення прокуратурою питання щодо вжиття заходів прокурорського реагування, він мав право звернутися до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі відповідно до ч. 156 КАС України, проте відповідач цього не зробив.

Крім того, суд зазначає, що рішення суду у справі повинно ґрунтуватися, у тому числі, на належних та допустимих доказах, проте воно не може ґрунтуватися на припущеннях або доводах сторін, які ні чим не підтверджені.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що перебування відповідача у трудових відносинах з ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»доведено за допомогою належних та допустимих доказів, включаючи акт розслідування страхових випадків, накази про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідача на ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки», довідкою про середню заробітну плату ( дохід) ОСОБА_2 за квітень -червень 2009 р.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки»не мав правових підстав звертатися до центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного та надання допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Оскільки судом встановлено, що на момент реєстрації у районному центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відповідач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Бюро правової та економічної безпеки», враховуючи, що відповідач у добровільному порядку суму виплаченої допомоги не повернув, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Одночасно суд звертає увагу відповідача, що главою 4 розділу ІV КАС України передбачено право осіб, які брали участь у справі, звернутися до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Враховуючи зазначене, у разі виявлення відповідачем обставин, які не були та не могли бути відомі суду та відповідачеві під час вирішення справи, він має право звернутися до суду з заявою про перегляд судового рішення за новоявленими обставинами у порядку, встановленому главою 4 розділу ІV КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Ульяновського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Ульяновського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Ульяновського районного центру зайнятості ( 26400, Кіровоградська область, Ульяновський район, місто Ульяновка, вул. Промислова, 14, р/р 37178303901404 код 20650355 УДК в Кіровоградській області МФО 823016) кошти у сумі 2272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) гривні 58 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3