Постанова

від 22.12.2014 по справі 814/3596/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2014 р. Справа № 814/3596/14

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області, м. Очаків

до відповідача: Виробничо - торгівельного кооперативного підприємства Очаківського райспоживтовариства, м. Очаків

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 1066, 36 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (надалі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з Виробничо - торгівельного кооперативного підприємства Очаківського райспоживтовариства (надалі - відповідач) заборгованості в сумі 1066, 36 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Управлінням виплачуються пільгові пенсії колишнім працівникам Товариства, але відповідач, в порушення приписів пункту 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ В«Про пенсійне забезпеченняВ» (надалі - ЗУ № 1788-ХІІ) та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» (надалі - ЗУ № 1058-ІV), витрати по виплаті та доставці пенсій за листопад 2014 року не відшкодувало, що стало підставою звернення позивача до суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, позов не заперечив, доказів погашення боргу не надав.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

В Управлінні Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області відповідач був зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

Відповідно ЗУ № 1058-ІV, відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України внески, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам, які працювали на його підприємстві на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, на пільгових умовах, відповідно до пунктів В«бВ» - В«зВ» статті 13 ЗУ № 1788-ХІІ.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами ЗУ № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом.

№ 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 ЗУ № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1, у відповідності з наданим позивачем списком, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі пункту В«бВ» - В«зВ» статті 13 ЗУ № 1788-XII, які передбачають, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, посад, професій, посад і показників затверджених КМУ і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 рокуеєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція), підприємства - платники страхових внесків зобов'язані покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 100%. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності ЗУ № 1058-ІV від 09.07.2003 року.

Згідно з підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На підставі Інструкції, позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунок на оплату витрат за листопад 2014 року на загальну суму 1066, 36 грн., який був отриманий відповідачем, але відповідна сума ним не була сплачена.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують понесення позивачем витрат по виплаті та доставці пенсій, а саме: довідки з банківських установ, які підтверджують зарахування сум пенсій перерахованих пенсійним фондом на карткові рахунки визначеним в позові громадянам, які отримують пенсію за списком № 2.

Таким чином, обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком заборгованості цих витрат, складеним УПФУ відповідно до Інструкції, призначені працівникам підприємства згідно з пунктами В«аВ» , В«бВ» - В«зВ» частини 1 статті 13 ЗУ № 1788-ХІІ, покладається на відповідача.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничо - торгівельного кооперативного підприємства Очаківського райспоживтовариства (код ЄДРПОУ 01732449) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (код ЄДРПОУ 20916600) заборгованість у сумі 1066, 36 грн. (одна тисяча шістдесят шість гривень 36 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа