Рішення

від 11.09.2008 по справі 30/289

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Справа

№  30/289

11.09.08

За

позовом 

Приватного

підприємства «Сад»

до

Комунального

підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації

права власності на об'єкти нерухомого майна»

про

визнання

права власності та зобов'язання вчинити дії

Суддя   Ващенко Т.М.

Представники:

Від позивача         Гловацький Д.С. -представник за

довіреністю № б/н від 28.07.08.

Від відповідача     Пузир А.М. -представник за довіреністю №

35246 від 12.10.05.     

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ :

На

розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного

підприємства «Сад»до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про:

-

визнання за Приватним підприємство «Сад» 

право власності  на об'єкт

нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 330,8

кв. м;

-

зобов'язання відповідача на підставі рішення суду зареєструвати за Приватним

підприємство «Сад»право власності  на

об'єкт нерухомого майна власності  на

об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею

330,8 кв. м.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що відповідачем було відмовлено позивачу  у здійсненні державної реєстрації права

власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,

загальною площею 330,8 кв. м.

Ухвалою

Господарського суду міста Києва від 01.09.08. порушено провадження у справі №

30/289, розгляд справи призначено на 11.09.08. о 11-30.

В

судовому засіданні 11.09.08. представник позивача підтримав свої позовні вимоги

та просить суд позов задовольнити в повному обсязі. Крім того, представник

позивача просить суд покласти судові витрати на Приватне підприємство «Сад».

Представником

відповідача в судовому засіданні 11.09.08. було надано суду відзив на позов,

відповідно до якого Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»позов

не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.

Відповідно

до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні

за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну

частини рішення.

Розглянувши

подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,

Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

22.04.02.

позивач за договором купівлі-продажу № б/н придбав у Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 заклад громадського харчування -нежилі приміщення, які розташовані за

адресою: АДРЕСА_1, загальною площею -330,8 кв.м.

Позивач

зазначає, що він звернувся до відповідача - Комунального підприємства «Київське

міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти

нерухомого майна»із заявою про реєстрацію права власності на спірний об'єкт

нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Але,

як вбачається з матеріалів справи відповідач відмовив Приватному підприємству

«Сад» у здійсненні державної реєстрації права власності спірного майна,

оскільки зазначений вище договір купівлі-продажу не відповідає нормам чинного

законодавства України.

В

зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушує

його право власності на спірне майно, не дозволяючи здійснювати повноцінне

користування, володіння та розпорядження ним.

Оцінюючи

подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на

всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин

справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з

наступних підстав.

Згідно

ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є

будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному

законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються

вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для

правильного вирішення господарського спору.

Відповідно

до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона

повинна  довести  ті 

обставини,  на  які 

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно

до чинного на момент укладення договору купівлі-продажу Цивільного кодексу

Української РСР 1961 року, право власності у набувача майна за договором

виникало з моменту передання речі (ст. 128).

У

відповідності до матеріалів справи, 

24.04.02. Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та  Приватним підприємством «Сад»було

підписано  та скріплено печаткою акт

прийому-передачі основних засобів, у відповідності до якого ФОП ОСОБА_1.

передав, а позивач прийняв у власність спірне майно, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1.

Законодавство,

що діяло на момент укладення договору № б/н купівлі -продажу від 22.04.02., не

встановлювало обов'язку нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу

нерухомого майна іншого, ніж житловий будинок (ст. 227 Цивільного кодексу

Української РСР).

Також

законодавством, що було чинним в той час, не було встановлено визначених

строків державної реєстрації права власності на нерухоме майно і не було

визначено залежності набуття права власності від державної реєстрації договору

або самого такого права.

Згідно

з ч. 5 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме

майно та їх обмежень” право власності та інші речові права на нерухоме майно,

набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності

цим  Законом,  визнаються державою.

Таким

чином, відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР, договору

купівлі-продажу № б/н від 22.04.02., укладеного між Фізичною особою

-підприємцем ОСОБА_1. та ПП «Сад»,  

право власності на спірне майно перейшло до позивача 24.04.02. (акт

прийому-передачі від 24.04.02.).

Правомірність

набуття майна позивачем відповідачем не заперечується. Даних про реєстрацію

прав на зазначене нерухоме майно за іншими, ніж позивач, відповідачем не

надано.

За

таких обставин, право власності у позивача -Приватного підприємства «Сад»на

заклад громадського харчування - нежитлові приміщення, які розташовані за

адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 330,8 кв. м, виникло на підставі договору

купівлі-продажу від 22.04.02. та акту прийому-передачі від 24.04.02.

Враховуючи

наведене, суд дійшов  висновку, що вимоги

позивача про визнання за Приватним підприємством «Сад»право власності  на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за

адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 330,8 кв. м, є обґрунтованими, а отже

такими, що підлягають задоволенню.

Щодо

вимог позивача про зобов'язання відповідача - Комунального підприємства

«Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на

об'єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності  Приватного підприємства «Сад»на об'єкт

нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,  загальною площею 330,8 кв. м,  суд встановив наступне.

Згідно

ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме

майно та їх обмежень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові

права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та

юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства,

іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме

право власності на нерухоме майно.

Відповідно

до п. 1.3, 1.4, 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності

на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від

07.02.02. N 7/5, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно

здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених

адміністративно-територіальних одиниць.

Державна

реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це

внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з

виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що

здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі

правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулась до БТІ.

Обов'язковій

реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та

юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних

юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також

територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в

особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Як

встановлено судом, з метою реєстрації права власності на об'єкт нерухомого

майна, позивач звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро

технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого

майна»із заявою про реєстрацію права власності на спірне майно.

Листом

відповідача № 26804 від 11.08.08. позивачу було відмовлено у реєстрації права

власності на об'єкт нерухомого майна.

Відповідно

до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно,

нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній

ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх

призначення.

Відповідно

до ст. 182 Цивільного кодексу України, відмова у державній реєстрації права на

нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова

від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Комунальне

підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права

власності на об'єкти нерухомого майна»є належним відповідачем у справі,

оскільки відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може

пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється

або не визнається іншою особою.

Відповідно

до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права

володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно

ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може

бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно

ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати

можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до

суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право,

або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як

свідчать матеріали справи, а саме відмова відповідача зареєструвати право

власності позивачу на об'єкт нерухомості, відповідач не визнає права власності

позивача на об'єкт нерухомості, який належить позивачу -Приватному підприємству

«Сад»на праві власності у відповідності до договору купівлі -продажу  № б/н від 22.04.02.

Таким

чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є

обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові

витрати у відповідності до усного клопотання позивача покладаються на Приватне

підприємство «Сад».

На

підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського

процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати за Приватним підприємством

«Сад»(АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 19118365) право власності  на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за

адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 330,8 кв. м.

3.          Зобов'язати Комунальне підприємство

«Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на

об'єкти нерухомого майна»(м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код ЄДРПОУ

03359836) на підставі цього рішення зареєструвати право власності Приватного

підприємства «Сад»(АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 19118365) на об'єкт нерухомого майна,

що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 330,8 кв. м.

4.          Рішення вступає в законну силу після

десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до вимог

ст.84 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Т.М.Ващенко