Постанова

від 21.07.2015 по справі 816/2245/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2245/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача

Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до відповідача

Приватного підприємства "Т.В.-Сплав"

про

стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2015 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Т.В - Сплав" (надалі – ПП "Т.В - Сплав") про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у розмірі 1 761,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не сплатив самостійно розраховану суму страхових внесків за 2010 рік у розмірі 1 761,70 грн, що підлягає стягненню в судовому порядку.

          Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Судова повістка, направлена відповідачу за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернута до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну збірігання".

Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин та з урахуванням приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

          Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Т.В - Сплав" (код ЄДРПОУ 30905156) зареєстроване як юридична особа 27.03.2000; до 01.01.2011 відповідач був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, набувши статус платника з дня його реєстрації у Полтавській міській виконавчій дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – з 21.01.2002 (а.с. 5).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

          Згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

До набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" діяв порядок, передбачений Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Відповідно до статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

          Згідно з частиною першою статті 23 вказаного Закону страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 цього Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати та сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Пунктом 1 Порядку подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.03.2004 № 21 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; дата втрати чинності – 04.04.2011), визначено, що страхувальники зобов'язані вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів, а також дані про чисельність найманих працівників та розмір їх заробітної плати. Всі страхувальники повинні щоквартально, наростаючим підсумком з початку року, надавати робочим органам Фонду "Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Згідно зі звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік відповідачем самостійно обчислено зобов'язання зі сплати страхових внесків на кінець звітного періоду в розмірі 1 761,70 грн (а.с.12).

Позивачем складено та надіслано відповідачу лист-вимогу від 26.03.2012 № 03-538 про наявну заборгованість (а.с.15). Однак, поштове відправлення повернулось до позивача з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 16).

Статтею 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни не сплачена, внаслідок чого станом на 05.06.2015 за відповідачем утворилась прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік у розмірі 1 761,70 грн. Зазначене також підтверджується довідкою від 05.06.2015 № 02-491 (а.с. 17).

          Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Так, у пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону зазначено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік у розмірі 1 761,70 грн не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 17, 18, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства "Т.В - Сплав" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Т.В - Сплав" (код ЄДРПОУ 30905156) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на п/р 37171160005101 в ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 21052432 заборгованість у сумі 1761,70 (одна тисяча сімсот шістдесят одна гривня сімдесят копійок).          

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                Т.С. Канигіна