Рішення

від 21.07.2015 по справі 922/3337/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 922/3337/15

Провадження №27/913/238/15

Суддя господарського суду Луганської області Байбак О.І.

при секретарі: Зоріній О.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Левченко О.М. (довіреність № 69 від 08.07.2015 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Луганської області cправу № 922/3337/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗПРОМБАНК", м. Київ

до Підприємства «Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів» Луганської обласної громадської організації «Асоціації інвалідів з числа інтелігенції Луганської області «Лебедія», м. Луганськ

про стягнення 290742,00 грн., -

встановив:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "УКРГАЗПРОМБАНК " , м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача - Підприємства «Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів» Луганської обласної громадської організації «Асоціації інвалідів з числа інтелігенції Луганської області «Лебедія», м. Луганськ 290742,00 грн. заборгованості за укладеним між сторонами кредитним договором № 05-КЛ/13-ЛУГ від 01.11.2013 р. з яких:

- 203000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 32435,49 грн. - прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з жовтня 2014 р. по травень 2015 р.;

- 55306,51 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором за період з 01.11.2014 р. по 26.05.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним кредитним договором.

Ухвалою господарський суд Харківської області від 10.06.2015 р. по справі № 922/3337/15 матеріали за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗПРОМБАНК", м. Київ до Підприємства «Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів» Луганської обласної громадської організації «Асоціації інвалідів з числа інтелігенції Луганської області «Лебедія», м. Луганськ про стягнення 290742,00 грн. передав за встановленою підсудністю до господарського суду Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.06.2015 р. по справі № 922/3337/15 зазначений позов прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.06.2015 р.

Позивач, на виконання вимог ухвали від 15.06.2015 р. надав суду докази направлення на електронну адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також повідомлення про призначення справи до розгляду в судовому засіданні 30.06.2015 р.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.06.2015 р. розгляд даної справи відкладено на 21.07.2015 р. в зв'язку з неявкою на судове засідання представника відповідача.

На судове засідання 21.07.2015 р. прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену у позовній заяві, просить її задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, на судове засідання свого представника не направив.

Господарський суд, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи вживав наступних заходів:

Як свідчить залучений до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 27, 33-36) юридичною адресою Підприємства «Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів» Луганської обласної громадської організації «Асоціації інвалідів з числа інтелігенції Луганської області «Лебедія» є м. Луганськ, квартал Шевченко, буд. 21, кв. 20.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки згідно з листом УДППЗ «Укрпошта» № 31/52-20-у-1600 від 10.12.2014 р. (а.с. 26) остання тимчасово не здійснює поштові відправлення до м. Луганськ, направлення копій процесуальних документів на адресу відповідача за допомогою пошти виявилося неможливим.

Однак, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд двічі розміщував на офіційному веб-порталі "Судова влада України" оголошення про час та місце розгляду даної справи (а. с. 4, 54). Крім того, повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи здійснювалося за допомогою телефонограми (а. с. 53), проте її передати також не вдалося через відсутність зв'язку з абонентом. Також на вказану позивачем в позовній заяві електронну адресу відповідача направлялася копія ухвали від 30.06.2015 р. (а. с. 55)

Доказів наявності у відповідача інших засобів зв'язку матеріали справи не містять.

Враховуючи рекомендації, які містить інформаційний лист ВГСУ від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", суд вжив всіх можливих заходів з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі документами та матеріалами, як це передбачено 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

01.11.2013 р. між сторонами укладено договір банківського кредиту № 05-КЛ/13-ЛУГ (далі - договір) (а.с. 10-15), відповідно до умов якого (п. п. 1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4) кредитодавець (позивач) зобов'язався надати позичальнику (відповідачу) кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах: ліміт граничної заборгованості за кредитною лінією - 250000,00 грн.; процента ставка за користування кредитом - 24,0%, строк кредитування до 31.10.2014 р. включно; повернення кредиту здійснюється частинами в розмірі та в строки згідно з графіком повернення кредиту.

Згідно з п. 2.1 договору, цільове призначення кредиту: поповнення обігових коштів, придбання обладнання та здійснення іншої статутної діяльності позичальника.

Згідно з п. 2.2. договору, кредитування позичальника (надання грошових коштів) здійснюється у безготівковій формі, на підставі письмових заявок позичальника в межах граничної заборгованості за кредитною лінією у повній сумі або кількома частинами (траншами), розмір яких визначається позичальником та зазначається у заявці, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок 26002082431 у ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК". МФО 3200843 або на інший поточний рахунок позичальника вказаний у заявці на видачу кредиту (траншу) або шляхом сплати платіжних доручень позичальника. Письмова заява має бути підписана керівником та головним бухгалтером (при наявності) позичальника та скріплена печаткою.

За змістом п. 1.2 договору, строк сплати процентів за користування кредитом та комісій за управління кредитною лінією - щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а за останній місяць користування кредитом - одночасно з погашенням суми кредиту, але не пізніше кінцевого строку кредиту (строку кредитування), що зазначено у п. 1.1.3 договору.

Згідно з вимогами п. 4.1.2 договору, у випадку невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за договором, кредитодавець має право на дострокове стягнення кредиту, вимагати дострокового виконання зобов'язань за договором, тощо.

Згідно з вимогами п. 5.1 договору, у разі порушення позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій згідно умов цього договору, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Додатком № 1 до договору (а. с. 16) сторони узгодили графік повернення кредиту. Згідно з даним графіком, остаточно кредит має бути повернутий до 31.10.2014 р.

Матеріали справи також свідчать, що позивач свої зобов'язання по видачі Кредиту виконав, що підтверджується меморіальними ордерами: №1633 від 18.11.2013 та № 928 від 27.11.2013 р. (а. с. 20-21), згідно з якими відповідачу були перераховані грошові кошти в загальній сумі 250000 грн.

Відповідач, в порушення умов укладеного договору, не повністю сплатив кошти по тілу кредиту та відсоткам за його користування, що підтверджується довідкою про облік нарахувань та оплат за договором банківського кредиту № 05-КЛ/13-ЛУГ від 01.11.2013 р. (а.с. 24) та наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 23)

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на момент розгляду даної справи складає 290742,00 грн., в т.ч.:

- 203000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 32435,49 грн. - прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з жовтня 2014 р. по травень 2015 р.;

- 55306,51 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором за період з 01.11.2014 р. по 26.05.2015 р.

В зв'язку з простроченням відповідачем платежів за договором по тілу кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом, позивач при зверненні до господарського суду з позовом по даній справі вимагає стягнення заборгованості в зазначеній вище сумі.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 1056 1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з п. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором та її розмір підтверджуються матеріалами справи, тобто доведена позивачем належними доказами, та відповідачем жодним чином не спростована.

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 203000,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту та 32435,49 грн. простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з жовтня 2014 р. по травень 2015 р.;

Як вже було зазначено вище, п. 5.1 кредитного договору передбачена відповідальність відповідача за порушення своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій згідно умов цього договору, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок (а. с. 23), ним за порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором нараховано до стягнення 55306,51 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором за період з 01.11.2014 р. по 26.05.2015 р.

Суд констатує, що даний розрахунок здійснено позивачем арифметично вірно, нарахування пені здійснено на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

Однак, статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася анти терористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання Закону № 1669, Кабінетом Міністрів України 30.10.2014 року Розпорядженням №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Однак, 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України видав Розпорядження №1079- р, яким зупинив дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р.

Розпорядження №1079-р від 05.11.2014 р. було оскаржено до адміністративного суду в межах справ № 826/18330/14 та № 826/18327/14.

Станом на момент винесення даного рішення Вищим адміністративним судом України ще не розглянуті касаційні скарги по справах № 826/18330/14 та № 826/18327/14 щодо оскарження Розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р, та зупинено виконання судових рішень адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій про визнання нечинним зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України.

Тобто, наразі відсутня юридична сила Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, оскільки дію Розпорядження Кабінетом Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, зупинено.

Однак, той факт що м. Луганськ, де зареєстрований відповідач, знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, та більше того, перебуває на тимчасово непідконтрольній території, є загальновідомим, тобто таким, що з урахуванням вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України, взагалі не потребує доведенню.

Зазначене також підтверджується наявністю м. Луганськ в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з Розпорядженням Кабінету міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Станом на момент розгляду даної справи проведення антитерористичної операції, в т.ч. в місті Луганськ, триває.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 55306,51 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором за період з 01.11.2014 р. по 26.05.2015 р., тобто в період дії заборони на нарахування пені на суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами, встановленої ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд враховує наступне:

За змістом ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Позивач при зверненні до господарського суду з позовом по даній справі судовий збір не сплачував, оскільки він звільнений від його сплати на підставі п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За змістом п. 19 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору, зокрема, звільняються громадські організації інвалідів (спілки та інші об'єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації - за подання позовів, з якими вони звертаються до суду.

Однак, зазначена норма не звільняє дані суб'єктів від обов'язку відшкодувати судовий збір у справах, де вони виступають відповідачами, у випадку якщо спір по справі винесено не на їх користь.

З таких обставин з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 5814,84 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємство «Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів» Луганської обласної громадської організації «Асоціації інвалідів з числа інтелігенції Луганської області «Лебедія» (код ЄДРПОУ 32900228; юридична адреса: Луганська область, м. Луганськ, квартал Шевченко, буд. 21, кв. 20) на користь Публічне акціонерного товариства "УКРГАЗПРОМБАНК" (код ЄДРПОУ 24262992; юридична адреса: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13) 203000,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту, 32435,49 грн. простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Підприємство «Центр медико-соціальної та професійно-творчої реабілітації інвалідів» Луганської обласної громадської організації «Асоціації інвалідів з числа інтелігенції Луганської області «Лебедія» (код ЄДРПОУ 32900228; юридична адреса: Луганська область, м. Луганськ, квартал Шевченко, буд. 21, кв. 20) до Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999675; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; Код банку отримувача (МФО): 851011; Рахунок отримувача: 31214206783004; Код класифікації доходів бюджету: 22030001) 5814,84 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Байбак О.І.