Рішення

від 22.06.2010 по справі 22/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2010 р. Справа№ 22/92

за позовом ТОВ „Торговий дім „ВолиньпродуктВ» , м.Луцьк

до відповідача ОСОБА_1 споживчого товариства, с.Корчин, Радехівського району Львівської області

про стягнення 1054,05 грн.

Суддя Т.Костів

Представники

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом ТОВ „Торговий дім „ВолиньпродуктВ» , м.Луцьк до ОСОБА_1 споживчого товариства, с.Корчин, Радехівського району Львівської області про стягнення 1054,05 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 30.04.2010р. призначив розгляд справи на 25.05.2010 р В порядку ст..77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.06.2010р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Львівської області від 22.06.2010р. справи, призначені суддею М.Желіком на 22.06.2010р. передані для розгляду судді Т.Костів.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявку суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників сторін, відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

01 квітня 2009 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № ЛВ 131. За умовами цього договору позивач (постачальник) зобов’язується постачати відповідачу (покупцю) товар - ковбасні вироби та копченості згідно накладної що є невід’ємною частиною договору, а відповідач (покупець) зобов'язується приймати цей товар та своєчасно оплачувати його в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п.4.2.1 договору оплата за товар здійснюється протягом семи календарних днів з моменту отримання товару відповідачем.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 22462,38 грн., що підтверджується видатковими накладними, належно завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов’язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково і станом на 20.04.2010р. його заборгованість перед позивачем становить 956,00 грн. Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.7.5 договору за прострочення терміну оплати поставленого товару неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки платежу від простроченої суми, яка згідно поданого розрахунку становить 56,40 грн. - за період з 06.01.10р. по 20.04.10р. , а також вартість товару з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми, що становить 41,27 грн. згідно поданого розрахунку за період з 06.01.2010р. по 20.04.2010 р., які підлягають стягненню.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України договір обов’язковий для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85,115-1 17 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 споживчого товариства (80271 Львівська область, Радехівський район, с.Корчин, код ЄДРПОУ 25554248) на користь ТОВ „Торговий дім „Волинь продуктВ» (43026 м.Луцьк, вул.Єршова, 11, оф.808, р/р 26008226207600 в АКІБ „УкрСиббанкВ» м.Харків, МФО 351005, код СДРГІОУ 36394937) 956,38 грн. основного боргу, 56,40 грн. пені, 41,27 грн. - 15% річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Т.Костів