Ухвала

від 04.03.2014 по справі 592/2120/14-к

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа №592/2120/14-к

Провадження №1-кс/592/592/14

УХВАЛА

04.03.2014 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю ст. слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання ст.слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014200000000032, про вчинення службовими особами ТОВ «Артмотор» кримінальних правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України,

встановив:

Слідчий своє клопотання, погоджене з ст.прокурором прокуратури Сумської області мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Артмотор» у період 2010-2013 p.p. шляхом незаконного формування податкового кредиту та валових витрат від ТОВ «НуДвШ», (КОД 36076336), ТОВ «Техсервіишм» (код 37133845), TOD «Собстар-Ком» (код 38202961), ТОВ «Галард Сервіс Груп» (код 380005712), ТОВ «Селінг-Бі» (код 37266825), ТОВ «Пластум» (код 36076522), ТОВ «Вікторія Гранд» (код 32603286), ТОВ «Міара Компані» (код 37192413), ТОВ «Астро-Інформ» (код 36844995), ТОВ «ЮМФ Консалтинг» (код 36843525), ТОВ «БРК-Лайф» (код 37921504), ГЇП «Гамма Система» (код 33771516), СПДФО ОСОБА_5 (і.п.н. НОМЕР_1 ), ухилились від сплати податків на загальну суму 2 684 165,6 грн. (ПДВ - 1 252 785,6 грн., податок на прибуток - 1 431 380 грн.).

По даному кримінальному провадженню на підставі ухвали Ковпаківського районного

суду м. Суми від 27.02.2014 було проведено обшук 28.02.2014, під час обшуку

адміністративних, офісних приміщень ТОВ «Артмотор», за адресою: м. Суми,

вул. Білопільський шлях, 26 було вилучено грошові кошти в сумі 246 698 гривень, дозвіл на вилучення якого не був зазначений у цій ухвалі суду.

На даний час є достатні підстави вважати, що тимчасово вилучені грошові кошти, у відповідності до ст. 167 КПК України, набуті а результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Тому дані грошові кошти можуть бути використані як забезпечення цивільного позову, а також погашення зобов`язання перед бюджетом, у зв`язку з чим виникла необхідність у визнанні вилучених грошових коштів речовими доказами, у відповідності до ст. 98 КПК України, так як вони належать ТОВ «Артмотор».

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав у повному обсязі, просить його задовольнити.

Адвокат ОСОБА_4 заперечує проти накладення арешту на грошові кошти в сумі 246 698 гривень, вказуючи та надаючи відповідні документи про те, що 215 000 грн. це кошти ПП ОСОБА_6 згідно договору позики від 21.02.2014 року, решта коштів- 31 698 грн. ТОВ «Артмотор», які знаходилися у касі під час обшуку і були оприходовані згідно бухгалтерських документів. Наголошує, що жодних підстав вважати, що вказані вище кошти здобуті злочинним шляхом у слідчого немає, а тому просить суд відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши слідчого, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;

4) наслідки арешту майна для інших осіб;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Частиною 3 цієї статті визначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього або частини тимчасово вилученого майна .

Проаналізувавши надані слідчим та захисником доводи та документи з приводу даного клопотання , слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність правової підстави для арешту грошових коштів у сумі 246 698 гривень, які були вилучені під час обшуку приміщень ТОВ «Артмотор» 28.02.2014 року, оскільки на даний час доводи слідчого не підтверджені достатніми та беззаперечними доказами щодо власника цих коштів та з приводу того, що є достатні підстави вважати, що вилучені кошти, дозвіл на вилучення яких не надавався слідчим суддею, набуті в результаті кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України. Так, директору ТОВ «Артмотор» ОСОБА_7 підозра за ч.2 ст. 212 КК України не пред`явлена, тобто процесуальний статус підозрюваного він не набув, згідно договору позики від 21.02.2014 року, приватний-підприємець ОСОБА_6 позичив(передав) ОСОБА_4 кошти в сумі 215 000 грн. В свою чергу згідно договору доручення від 27.02.2014 року ОСОБА_4 повинен внести ці кошти на рахунок ТОВ «Артмотор» на придбання автомобіля. Також, з копії касової книги товариства слідує, що решта вилучених коштів 31 698 грн. була записана як « залишок каси товариства станом на 27.02.2014 року».

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173 КПК України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання ст. слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області ОСОБА_3 - відмовити.

Тимчасово вилучені грошові кошти в сумі 246 698 гривень згідно протоколу обшуку від 28.02.2014 року негайно повернути ТОВ «Артмотор».

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1

Вірно: суддя ОСОБА_1