Постанова

від 03.11.2011 по справі 2а-1870/6224/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2011 р. Справа № 2a-1870/6224/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Каравай" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.08.2011 року № 0001172305/0/66241, № 0001162305/0/66249 ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каравай" (далі по тексту - позивач, ТОВ «ТД «Каравай»), звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.08.2011 року № 0001172305/0/66241 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каравай" з податку на прибуток в сумі 43445, 00 грн. за основним платежем та 8157,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення - рішення від 18.08.2011 року № 0001162305/0/66249 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каравай" з податку на додану вартість в сумі 26875, 00 грн. за основним платежем та 6386,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем неправомірно в акті перевірки зроблено висновок про те, що ТОВ «ТД «Каравай» не включено до складу валового доходу безоплатно отримані послуги від оренди нежитлового приміщення в сумі 124704, 00 грн. за договором оренди б/н від 25.05.2010 року, який укладено із фізичної особою-підприємцем ОСОБА_4, згідно з яким позивачу в тимчасове платне користування було передано частину нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Суми вул. Супруна, 32/1, загальною площею 283,6 кв.м., оскільки договором передбачено те, що оренда приміщення є платною, грошові кошти за оренду сплачені в розмірі, який встановлено договором, а посилання відповідача на довідку управління майна комунальної власності Сумської міської ради про те, що розмір орендної плати має бути не меншим 43 грн. за 1 кв.м. в місяць є протиправним.

Також позивач не погоджується із висновками відповідача про те, котельня, 50% площі гаражу та приміщення для охорони за адресою м. Суми, вул. Жовтнева, 4 , які передані в оренду позивачу відповідно до умов договору № 18/10 від 18.01.2010 р., укладеного позивачем із ТОВ «Суми-Атлант», не використовуються в господарських потребах, а тому, згідно висновків ДПІ в м. Суми, укладаючи цей договір підприємство ставило за мету не здійснення господарської діяльності, спрямовану на отримання доходу, а мало намір, спрямований на отримання податкової вигоди та безпідставне ухилення від сплати податку до державного бюджету, а також що при проведенні перевірки не було доведено зв'язку суми понесених витрат з його господарською діяльністю, які підтверджуються факт надання робіт (послуг). Обгрунтовує свою позицію тим, що гараж є єдиним цілісним приміщенням, органам податкової служби не надано повноважень визначати на свій власний розсуд процентне відношення витрат, які відносяться до господарської діяльності платника податків, а які не відносяться, а також не передбачено спосіб такого «процентного» визначення розміру витрат. Також позивач зазначає, що TOB «ТД Каравай» наймає приміщення для офісу, для зберігання товарно-матеріальних цінностей (в т.ч. - гараж), для здійснення роздрібної торгівлі (магазин «Булочна»). Всі зазначені приміщення об'єднані по периметру або спільною огорожею, або спільною стіною. За таких обставин, що підтверджено і актом перевірки (стор.10 акту), TOB «ТД Каравай» уклало договір на охорону та обслуговування приміщення з TOB «Защита-92», так як несе згідно укладених договорів оренди (суборенди) відповідальність за збереження найманого майна. В орендованому приміщенні охорони площею 4 кв.м. знаходяться працівники найманої TOB «ТД Каравай» охорони.

Правомірне віднесення сум податку на додану вартість по мировій угоді, затвердженій господарським судом Сумської області повністю підтверджується копіями документів в тому числі і копією податкової накладної на отримані товарно-матеріальні цінності.

Від відповідача надійшло заперечення (а.с. 77-78), в якому відповідач зазначає, що в рамках проведення документальної виїзної перевірки співробітниками ДПІ в м. Суми було відправлено запит до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради № 58550/10/23-05 від 19.07.2011р. щодо вартості оренди 1 кв. м. нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 32/1 та згідно відповіді Управління майна комунальної власності Сумської міської ради 1 кв. м. орендної плати за адресою м. Суми, вул. Супруна, 32/1 складає 43 грн. за 1 кв. м. в місяць, а не 5 грн., як визначено договором оренди. Крім того, за договором оренди б/н від 25.05.2010 року, який укладено із фізичної особою-підприємцем ОСОБА_4 нарахування та сплата орендної плати починається з 01.04.2011 року, а тому послуги з оренди приміщення з 25.05.2010 р. по 01.04.2011 року є такими, що отримані безоплатно. При безоплатному отриманні матеріальних цінностей (отримання в оренду приміщення без сплати за оренду) платник податку - отримувач збільшує валові доходи на суму вартості таких товарів (робіт, послуг).

TOB «ТД» Каравай» (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення з TOB «Суми-Атлант» (орендодавець) за адресою: м. Суми, вул. Жовтнева, 4. Перевіркою встановлено, що частина орендованих приміщень, а саме: котельна площею 38, 1 кв. м., половина площі гаража в розмірі 17, 5 кв. м. та приміщення для охорони 4 кв. м., а всього 59,6 кв. м. - не використовується в господарських потребах, що свідчить про діяльність, спрямовану не на отримання доходу від цієї операції, а мало намір спрямований на отримання податкової вигоди та безпідставне ухилення від сплати податку до державного бюджету. Це свідчить про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат вартості послуг по оренді в сумі 49079,00 грн., а також дане порушення вплинуло на розмір податкового кредиту.

Також, ДПІ в м. Суми було результатами автоматизованого співставленням даних податкової звітності за червень 2010 р. податку на додану вартість по податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено завищення податкового кредиту з контрагентом TOB «Глобус» за червень 2010 р. у сумі - 17060,00 грн. Підприємство TOB «ТД «Каравай» у червні 2010 р. включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 17060,00 грн. в той час як контрагентом TOB «Глобус» м. Суми, (код 32778492) до складу податкових зобов'язань за червень 2010 р. включено суму 0,0 грн. Дане порушення не вплинуло на розмір валових витрат.

Як зазначено в акті перевірки та письмових запереченнях TOB «Глобус», згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» має стан відмінний від основного - 4 стан - порушено провадження у справі про банкрутство. Тому TOB «ТД «Каравай» не має право на включення суми 17060 грн. по контрагенту TOB «Глобус» до складу податкового кредиту декларації за червень 2011 року, до підтвердження сплати податкових зобов'язань TOB «Глобус» по контрагенту TOB «ТД «Каравай».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав викладених у запереченні та просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 184865, виданого 22.12.2010 року виконавчим комітетом Сумської міської ради та довідки серії АА № 146454 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої головним управлінням статистики у Сумській області 12.05.2009 р., а також є платником податків і зборів, що підтверджується копією свідоцтва № 100227538 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.05.2009 року та копією довідки про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 12.05.2009 року № 28845 (а.с. 21-24).

З 12.07.2011 р. по 25.07.2011 р. інспекторами Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено документальну планову виїзну перевірку TOB «ТД «Каравай» за наслідками якої було складено акт перевірки № 5919/235/36437184/81 від 01.08.2011 р. про результати документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.05.2009 р. по 31.03.2011 р., іншого законодавства за період з 12.05.2009 р. по 31.03.2011 р. (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 25-44).

У висновку акту перевірки відповідачем було встановлено порушення п. 1.23, п. 1.32 ст.1, п. 4.1 ст. 4, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачу було донараховано податок на прибуток в розмірі 43445,00 грн., а також вимог п. 1.7 ст. 1, п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п. п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в розмірі 26875, 00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ в м. Суми було винесено податкові повідомлення-рішення № 0001172305/0/66241 від 18.08.2011 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 43445,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8157,00 грн. та № 0001162305/0/66249 від 18.08.2011 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 26875,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6386,00 грн. (а.с. 10,11).

Суд не погоджується із висновками відповідача про донарахування сум податків та штрафних (фінансових) санкцій, яке було здійснено ДПІ в м. Суми через здійснення позивачем наступних господарських операцій.

25.05.2010 року між ТОВ «ТД «Каравай» (орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (далі по тексту - договір оренди)(а.с. 47).

Відповідно до п. 1.1. цього договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, а саме перший поверх нежитлового приміщення - громадської будівлі торгового комплексу, яка розташована за адресою: м. Суми вул. Супруна, 32/1, загальною площею 283,6 кв.м.

Вартість будівлі торгового комплексу складає 1889627 грн., що підтверджується копією зведеного акту вартості будівель та споруд, виданого комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 111).

На виконання вимог п. 2.6. договору, згідно з яким вартість комунальних послуг не входить до орендної плати та сплачується окремо орендарем на підставі відповідних рахунків від постачальників таких послуг, п.п. 3.3.6. п. 3.3. , згідно з яким орендар укладає договори з постачальниками комунальних послуг, ТОВ «ТД «Каравай» було укладено наступні договори: договір на водопостачання будівельних об'єктів від 01.09.2010 р. № 3250 (а.с. 124-126) та погоджено технічні умови на проектування вузла обліку води (а.с. 127); договір № 707-Т від 01.10.2010 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та додатки до нього (а.с. 128-134); договір про постачання електричної енергії №2338 від 21.06.2010 р. із додатками (а.с. 135-140). Оплата послуг за цими договорами підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями платіжних доручень (а.с. 141-171).

Згідно акту приймання - передачі нежитлових приміщень від 25.05.2010 року ТОВ «ТД «Каравай» отримало в оренду вищевказане нерухоме майно (а.с. 48).

Відповідно до п. 2.1. договору оренди за користування приміщенням орендар сплачує орендодавцю договірну орендну плату із розрахунку 5 (п'ять) гривень за 1 кв.м. за місяць (в т.ч. ПДВ). Нарахування та сплата орендної плати за цим договором, згідно п. 2.5, починається з 01.04.2011 року.

На виконання умов договору 01.04.2011 року ФОП ОСОБА_5 орендарю було направлено рахунок № 1 по орендній платі по договору від 25.05.2010 року за оренду нежитлового приміщення за адресою м. Суми, вул. Супруна, 32/1 (а.с. 112).

Здійснення господарської операції також підтверджується копією акту №1 здачі -прийняття робіт (надання послуг), яким підтверджено, що орендодавцем по рахунку №1 від 01.04.2011 року були проведено такі роботи (надані такі послуги): - орендна плата по договору оренди від 25.05.2010 р., в якому сторони помісячно визначили суму орендної плати, загальна сума якої склала (з 25 травня 2010 року по 01.04.2011 року) - 14454, 45 грн. (а.с. 172).

Факт оплати за оренду підтверджується копіями видаткових касових ордерів № 162 від 06.04.2011 р. та № 161 від 05.04.2011 року (а.с. 174, 175).

Таким чином, висновок ДПІ в м. Суми про безоплатність укладеного договору оренди не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки позивачем доведено та підтверджено належними документами факт оплати як комунальних послуг за користування приміщенням так і плати за оренду приміщення. Зазначене свідчить, що відносини, які склалися між TOB «ТД Каравай» та орендодавцем, носять грошову компенсацію за користування приміщенням та грошові витрати за отримані комунальні послуги.

Щодо тверджень відповідача про отримання позивачем доходу у розмірі 124704 грн. за цим договором оренди за період з 01.05.2010 р по 31.03.2011 р. (11 місяців), то суд зазначає наступне. Під час здійснення перевірки відповідачем було отримано листа управління майна комунальної власності Сумської міської ради № 092271/01-10 від 01.08.2011 року «Щодо розрахунку орендної плати», в якому вказано, що орендна плата за комунальне майно територіальної громади міста Суми розраховується відповідно до Методики, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 23.06.10 р. № 3964-МР. Для розрахунку орендної плати, відповідно до вищезазначеної Методики, на кожен об'єкт потрібні індивідуальні дані. У Вашому листі такі дані відсутні, що унеможливлює зробити відповідні розрахунки. Орієнтовна середня орендна плата за 1 кв.м. нежитлових приміщень комунальної власності в районі вул.. Супруна в місті Суми станом на 01.08.2011 року становить 43 грн. (а.с. 84).

На підставі цього листа ДПІ в м. Суми в акті перевірки здійснила розрахунок наступним чином: 43 грн. за 1 кв.м. (згідно) помножено на 283,6 кв.м. Отриману суму в розмірі 12194, 80 грн. було округлено до 12195,00 грн., як отриманий місячний дохід внаслідок безоплатно отриманих послуг оренди та помножена на 11 місяців фактичної дії договору оренди в період, що перевірявся. Отриману суму в розмірі 124704,00 грн. відповідачем було визначено як сума валового доходу, що не була включена позивачем до податкового обліку як розмір безоплатно отриманих послуг від оренди нежитлового приміщення.

Суд не погоджується із висновком ДПІ в м. Суми про те, що включення до валових доходів суму в розмірі 124704,00 грн. донараховану на підставі листа управління майна комунальної власності Сумської міської ради № 092271/01-10 від 01.08.2011 року «Щодо розрахунку орендної плати» є таким, що відповідає чинному законодавству.

В листі № 092271/01-10 від 01.08.2011 року, управління майна комунальної власності визначає середню орендну плату за 1 кв.м нежитлового приміщення комунальної власності, тоді як приміщення які орендує позивач відповідно до вищевказаного договору оренди є приватною власністю.

Представник відповідача в судовому засіданні не пояснив, чому ДПІ в м. Суми було прирівняно розміри середньої орендної плати за 1 кв.м. нежитлового приміщення комунальної власності до приватної власності та чи є в управління майна повноваження щодо визначення розміру орендної плати нежитлових приміщень приватної чи колективної власності.

Також представник відповідача в судовому засіданні не зазначив підстав з яких ДПІ в м. Суми не зверталося до управління статистики, яке могло б надати необхідну інформацію, щодо середньої орендної плати за 1 кв.м. нежитлового приміщення приватної власності.

Відповідно до вимог п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безоплатно наданими товарами (роботами, послугами) є товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Наданими суду документами та встановленими судом обставинами спростовується висновок відповідача про безоплатність договору оренди оскільки оренда не була надана позивачеві безоплатно і тому не підпадає під визначення безоплатно наданого товару (роботи, послуги) в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України.

Щодо висновку відповідача, викладеного в акті перевірки про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат вартості послуг по оренді в сумі 49079,00 грн., а також те, що дане порушення вплинуло на розмір податкового кредиту суд зазначає наступне.

Як встановлено перевіряючи в акті перевірки TOB «ТД» Каравай» (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення з TOB «Суми-Атлант» (орендодавець) за адресою: м. Суми, вул. Жовтнева, 4:

- договір суборенди нежитлового приміщення б/н від 18.06.2009 року, згідно якого орендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Жовтнева, 4, загальна площа орендуємих приміщень, що передані в суборенду складає - 381,9 кв. м. за користування приміщенням, що передане в суборенду, суборендар сплачує орендодавцю договірну орендну плату із розрахунку 65 (шістдесят п'ять) грн. за 1 кв. м. за місяць (в т.ч. ПДВ). Вартість комунальних послуг входить до орендної плати. Термін дії договору 2 роки 11 місяців (фактично до 31.07.2009 року.);

- договір суборенди нежитлового приміщення б/н від 01.08.2009 року згідно якого орендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення-магазину «Булочна», які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Жовтнева, 4 загальна площа орендуємих приміщень, що передані в суборенду складає - 343,0 кв. м. За користування приміщенням, що передане в суборенду, суборендар сплачує орендну плату із розрахунку 40 (сорок) грн. за 1 кв. м. за місяць (в т.ч ПДВ). Вартість комунальних послуг входить до орендної плати. Термін дії договору 2 роки 11 місяців (фактично до 17.01.2010 року.);

- договір суборенди нежитлового приміщення 18/10 від 18.01.2010 року згідно якого орендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Жовтнева, 4. Загальна площа орендуємих приміщень, що передані в суборенду складає - 343,0 кв. м. За користування приміщенням, що передане в суборенду, суборендар сплачує орендодавцю договірну орендну плату із розрахунку 45 (сорок) грн. за 1 кв. м. за місяць (в т.ч. ПДВ). Термін дії договору 2 роки 11 місяців.

Перевіркою встановлено, що частина орендованих приміщень, а саме:

- котельна площею 38,1 кв .м.- яку здає в оренду TOB «Суми-Атлант», де розміщене технічне обладнання (котли опалення), яке належить орендодавцю. Згідно п. 2.6 договору суборенди нежитлового приміщення в вартість орендної плати входить плата за комунальні послуги. TOB «ТД «Каравай» не укладало договорів з організаціями, які постачають комунальні послуги, орендуєма площа -38,1 кв. м. не використовується в господарських потребах;

- гараж площею 35 кв. м., - який розраховано на декілька транспортних засобів, та має 2 незалежних в'їзди. На балансі підприємства знаходиться 1 автомобіль - Hyndai Elantra 1,6 GL., тому - 50% орендуємої площі -17,5 кв. м. не використовується в господарській потребах;

- приміщення для охорони 4 кв. м. - яке розташоване на території інших юридичних осіб. В штатному розписі TOB «ТД «Каравай» відсутня посада охоронця, сторожа, чергового, тощо. TOB «ТД «Каравай» сплачує згідно укладенних договорів за охорону, та обслуговування сигналізації приміщення підприємству TOB СП «Защита-92», орендуєма площа - 4 кв. м. не використовується в господарських потребах.

Таким чином, відповідачем встановлено, що підприємство TOB «ТД «Каравай» не використовує площу 59,6 кв. м. в господарських потребах.

З даними висновками погодитися не можна, ці доводи спростовуються документами, наданими позивачем до справи.

Як вбачається із копії технічного паспорту на громадський будинок від 17.12.2008 року, виготовленого комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», адміністративно-торгівельний комплекс буд. №4 по вул. Жовтневій у м. Суми належить ТОВ «Суми-Атлант» (а.с.176).

Згідно із копіями журналів підрахунку площі нежитлового будинку (а.с. 71, 73, 75), копіями планів поверхів (а.с. 72, 74, 76), копії зведеного акту вартості будівель і споруд та копії схематичного плану до технічного паспорту котельна, гараж та пост охорони належать до одного домоволодіння, а саме - № 4 по вул. Жовтневій в м. Суми (а.с. 177-178).

Приміщення котельні використовується у господарській діяльності, оскільки згідно копій робочих проектів по опаленню та теплових мережах, водо - та теплопостачання орендованих позивачем приміщень здійснюється від котельні (а.с. 179-202).

Актом перевірки встановлено, що 17,5 кв.м., тобто половина орендованого гаражу не використовується позивачем у господарській діяльності, а половина гаражу використовуються через наявність у позивача 1 автомобіля марки «Hyndai Elantra 1/6 GL», при цьому відповідачем на надано доказів того, що приміщення гаража перегородками чи будь-яким іншими конструкціями, гараж розрахований на декілька автомобілів, незайнята половина вільна від будь-якого іншого майна позивача, не навів законодавчих норм щодо заборони позивачу орендувати під один автомобіль гараж площею 35 кв. м. та визначення нормативів орендованих площ під один автомобіль, обмеження сторін договорів оренди укладати договори оренди гаражів, розрахованих більш ніж на один автомобіль для зберігання в ньому лише одного автомобіля.

Щодо невикористання у власній господарській діяльності приміщення охорони, то крім зазначеного вище суд встановив, що між TOB «Суми-Атлант» та ТОВ «Грифон ЛТД» укладено договір № 903-ф про надання охоронних послуг від 13.05.2009 року та підписано табель об'єктів, що здаються під охорону від 13.05.2009 року, згідно з яким під охорону здається в тому числі й офісне приміщення ТОВ « ТД «Каравай» і котельня (а.с. 93-96).

Також, згідно протоколу узгодження вартості послуг, сторонами було погоджено розміщення на охороняє мій території домоволодіння № 4 по вул. Жовтневій у м. Суми розміщення трьох постів охорони та підписано положення про пропускний режим, вивезення та ввезення товарно-матеріальних цінностей на території ТОВ «Суми-Атлант» (а.с. 97, 98).

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення № 18/10 від 18.01.2010 р. між ТОВ «Суми-Атлант» та ТОВ «ТД «Каравай» вартість, зокрема, послуг із охорони об'єкту оренди входять до складу орендної плати.

В орендованому приміщенні охорони площею 4 кв. м. знаходяться працівники найманої охорони, за яку орендар сплачує грошові кошти у вигляді орендної плати.

Таким чином, послуги охорони, що надаються TOB «ТД Каравай» є реальними та такими, що використовуються у господарській діяльності підприємства, а висновки акту перевірки в цій частині є такими, що не відповідають обставинам справи.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Згідно із ч. 1 т. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ч.ч. 1 та 2 ст. 759 ЦК України).

Відповідно до ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

При укладенні договорів оренди із ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Суми-Атлант» сторони погодили всі необхідні умови щодо визначення об'єктів оренди та сплату за них. Будь-яких законодавчих обмежень щодо ціни або щодо отримання позивачем об'єктів оренди саме такої кількості та обсягах, зазначених в укладених договорах не існує.

Крім того, 31.05.2010 року ухвалою господарського суду Сумської області було затверджено мирову угоду від 27.05.2010 року, укладену між ТОВ «ТД «Каравай» та ТОВ «Глобус» по справі № 5/69-10, згідно якої останній в рахунок погашення перед ТОВ «ТД «Каравай» заборгованості передав у власність майно на загальну суму 85299, 21 грн. (а.с. 57-70).

На виконання ухвали господарського суду Сумської області від 31.05.2010 року по справі № 5/69-10 ТОВ «Глобус» було видано позивачу накладну №1 від 01.06.2010 року на суму 85299, 21 грн. та суму ПДВ - 17059, 84 грн., а всього на загальну суму 102359, 05 грн.(а.с. 53-54).

Крім того, ТОВ «Глобус» було видано позивачу податкову накладну №1 від 01.06.2010 року на суму ПДВ - 17059, 84 грн. (а.с. 55-56).

Вказану у податковій накладній суму ПДВ було включено позивачем до податкового кредиту, що підтверджується копією додатка № 5 до податкової декларації з ПДВ за червень місяць 2010 року (а.с. 50-52).

Суд не погоджується із висновком ДПІ м. Суми, що позивач не має права на податковий кредит через те, що контрагентом TOB «Глобус» м. Суми, (код 32778492) до складу податкових зобов'язань за червень 2010 р. включено суму 0,0 грн.

Згідно п. п. 2.4. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06. 95 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» встановлені вимоги до первинних облікових документів, як для підстави ведення бухгалтерського обліку господарських операцій і згідно цієї норми первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, статей 11, 16, 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, в редакціях чинних на день виникнення спірних правовідносин, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договори були складені з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, спрямовану на отримання доходу, а не отримання податкової вигоди.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання неправомірним та скасування повідомлень - рішень від 18.08.2011 року № 0001172305/0/66241 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ТД "Каравай" з податку на прибуток в сумі 43445, 00 грн. за основним платежем та 8157,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 18.08.2011 року № 0001162305/0/66249 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ТД "Каравай" з податку на додану вартість в сумі 26875, 00 грн. за основним платежем та 6386,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Каравай" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.08.2011 року № 0001172305/0/66241, № 0001162305/0/66249 - задовольнити в повному обсязі

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.08.2011 року № 0001172305/0/66241 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каравай" з податку на прибуток в сумі 43445, 00 грн. (сорок три тисячі чотириста сорок п'ять гривень) за основним платежем та 8157,00 грн. (вісім тисяч сто п'ятдесят сім гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на суму 51602, 00 грн. (п'ятдесят одна тисяча шістсот дві гривні).

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.08.2011 року № 0001162305/0/66249 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каравай" з податку на додану вартість в сумі 26875, 00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень) за основним платежем та 6386,00 грн. (шість тисяч триста вісімдесят шість гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на суму 33261, 00 грн. (тридцять три тисячі двісті шістдесят одна гривня).

< Сума стягнення (цифрами) > < Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Ю.В. Бадюков

З оригіналом згідно

Суддя Ю.В. Бадюков