Ухвала

від 21.07.2015 по справі 805/1522/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року справа №805/1522/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Святодух О.Б., за участі представника позивача Ліцоєвій С.В., представника відповідача Кізіовій І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зернопродукт» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 805/1522/15-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Слов'янську Донецької області до Приватного підприємства «Зернопродукт» про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 387 902,54грн., -

В С Т А Н О В И В:

21 квітня 2015 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Слов'янську Донецької області звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Зернопродукт» про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 387 902,54грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за приписами ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" фінансування Фонду здійснюється в тому числі за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Слов'янську Донецької області був розроблений розрахунок капіталізації платежів - страхових виплат, які необхідно буде сплачувати потерпілому протягом його життя. Просить стягнути з Приватного підприємства «Зернопродукт» про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 387 902,54грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 805/1522/15-а, позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Зернопродукт» (ЄДРПОУ 31349282, 84122, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, буд.3) капіталізовані платежі у розмірі 387 902 (триста вісімдесят сім тисяч дев'ятсот дві)грн.54коп. на розрахунковий рахунок Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Слов'янську Донецької області р/р 37177400900075 ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37803368. Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що на сьогоднішній день відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства, які ліквідуються за процедурою, що не пов'язана з банкрутством і тому у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відсутні підстави для стягнення їх у судовому порядку..

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив іі задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційних скарг, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Відповідач - Приватне підприємство «Зернопродукт» зареєстрований в якості юридичної особи 05.04.2001року (а.с. 6). Як вбачається з матеріалів справи, на підставі внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації 05.03.2015року до Єдиного державного реєстру внесено запис про внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації відносно ПП «Зернопродукт». Дата публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації - 17.03.2015року. Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві форми Н- 1 від 28.12.2007р. в цеху з переробки сої в пос. Райгородок, вул. Кірова, буд.41, 21.12.2007 року з працівником відповідача ОСОБА_4 стався нещасний випадок (а.с. 9-11). Даний факт не є спірним в цій справі. Згідно постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Слов'янську Донецької області позивачем призначено потерпілій особі щомісячні страхові виплати у розмірі 242,53 грн. з 01.03.2014 року безстроково (а.с. 12). Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві форми Н- 1 від 23.11.2011р. на виробничій ділянці в траншеї між цехом з переробки сої та складом жмиху в пос. Райгородок, вул. Кірова, буд.41, 03.10.2011року з працівником відповідача ОСОБА_5 стався нещасний випадок (а.с. 13-14). Даний факт не є спірним в цій справі. Згідно постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Слов'янську Донецької області позивачем призначено потерпілій особі щомісячні страхові виплати у розмірі 847,18 грн. з 04.02.2015 року безстроково (а.с. 15). Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві форми Н- 1 від 29.09.2014р. на підготовчому відділенні цеху в пос. Райгородок, вул. Кірова, буд.41, 08.09.2014року з працівником відповідача ОСОБА_6 стався нещасний випадок (а.с. 16-17). Даний факт не є спірним в цій справі. Згідно постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Слов'янську Донецької області позивачем призначено потерпілій особі щомісячні страхові виплати у розмірі 823,83 грн. з 11.03.2015 року по 31.03.2016року (а.с. 15). Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві форми Н- 1 від 29.09.2014р. на підготовчому відділенні цеху в пос. Райгородок, вул. Кірова, буд.41, 08.09.2014року з працівником відповідача ОСОБА_7 стався нещасний випадок (а.с. 19-20). Даний факт не є спірним в цій справі. Згідно постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Слов'янську Донецької області позивачем призначено потерпілій особі щомісячні страхові виплати у розмірі 302,59 грн. з 14.01.2015 року по 30.01.2016року (а.с. 21).

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (дала -Закон № 1105-XIV), зазначений Закон визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Згідно ч. 1 ст. 4 цього Закону законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів. Відповідно до ст. 5 Закону № 1105-XIV основними принципами страхування від нещасного випадку є, зокрема, своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності. Статтею 6 Закону № 1105-XIV передбачено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є страховиком. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність. Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 1105-XIV особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю, підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку. Статтею 15 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Відповідно до ст. 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю» (далі - Порядок).

. Відповідно до ч.2 п.1 наведеного Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності та інше. Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимоги ст.46 Закону № 1105-XIV та положення Порядку щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Суд першої інстанції правомірно зазначив, що на сьогоднішній день відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства або фізичної особи - підприємця, які ліквідуються за процедурою, що не пов'язана з банкрутством та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, тобто вирішуються однаково і необхідно закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Пунктом 4.17 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду № 36 від 12 липня 2007 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року № 867/14134, встановлено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації), після затвердження ліквідаційного балансу в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життя і здоров'ю громадян, провадяться відповідно до «Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли з зобов'язання підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року, і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів. Відповідно до п. 3 вищевказаного Порядку, капіталізація платежів нараховується за період, що визначається з різниці між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для визначення періоду для капіталізації використовувались дані середньої тривалості життя особи, надані Держкомстатом України (а.с. 22-23). Сума платежів, яка підлягає капіталізації, підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів та постановами позивача про призначення страхових виплат у зв'язку із отриманим трудовим каліцтвом працівників відповідача. Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції визначився, що вимоги позивача про стягнення з відповідача сум капіталізованих платежів у розмірі 387 902,54грн. є правомірними.

Верховний суд України у постанові від 26 червня 2012р. по справі № 21-156а12 зазначив, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

Виходячи із системного тлумачення вищезазначених правових норма Верховний Суд України дійшов такого правового висновку: відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством. За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Слов'янську Донецької області до Приватного підприємства «Зернопродукт» про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 387 902,54грн. в повному обсязі.

Апелянтом зазначено, що суд першої інстанції безпідставно в своєму рішенні посилається на п.4.17 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду № 36 від 12 липня 2007 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року № 867/14134, яка втратила чинність.

Колегія суддів зазначає, що постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010р. №31 визнана такою, що втратила чинність постанова правління Фонду від 12.07.2007р. №36 «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України». Однак в п.2 цієї постанови зазначено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134.

Таким чином, Інструкція № 36 не втрачає свою чинність до повного погашення страхувальником заборгованості по страховим коштам до Фонду.

Крім того, згідно п.5.9. Інструкції № 36 для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765 (із змінами).

Колегія суддів вважає безпідставним вимоги апелянта щодо незастосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України при застосуванні таких норм права.

Суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Керуючись статтями 24, 41, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зернопродукт» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 805/1522/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 805/1522/15-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Слов'янську Донецької області до Приватного підприємства «Зернопродукт» про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 387 902,54грн.- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений та підписаний 22 липня 2015 року

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок