Ухвала

від 05.08.2010 по справі 29789/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2010 р.справа № 2а-569/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Католікяна М.О. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання: Красоті А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

у справі № 2а-569/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»,

вул. Харчова, 5, м. Запоріжжя, 69014;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Шевченківському районі м. Запоріжжя,

вул. Брюлова, 4, м. Запоріжжя, 69068;

за участю Прокуратури Запорізької області,

вул. Матросова, 29-А, м. Запоріжжя, 69057;

про скасування актів, -

встановили: Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»подано позов до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000282302/0 і 0000052305/0 від 02.03.2009р., та № 0000682301/2 від 02.06.2009р.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Щербак А.А.) своєю постановою від 03.08.2009р. у справі № 2а-569/09/0870 у позові відмовив.

Постанова суду мотивована отриманням Позивачем доходу за рахунок податкової вигоди, при відсутності наміру здійснювати реальну економічну діяльність. Так, по ланцюгу поставок ПЕТ преформ та кришок до виробника постачальник -ПП «Вікторія», через укладення агентських угод з підприємствами з ознаками «фіктивності»- ПП «Янус», ПП «Росток-1», ПП «Корана», ТОВ «Місячне Сяйво», ПП «Альпрей», здійснив значну націнку (200%) на товари при їх реалізації безпосередньому постачальнику Позивача, а ТОВ «Імпекс Плюс», придбавши ці товари, експортував їх з мінімальною націнкою (0.01%), що не відповідає меті господарської діяльності, та є порушенням пункту 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР).

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс», Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Висновок суду про факт продажу товарів за ціною, що не покрила витрат Позивача у зв'язку з їх придбанням на внутрішньому ринку, не відповідає матеріалам справи.

Так, жодні докази не підтверджують наміру придбання товарів за завищеними цінами. Як і реальної можливості придбати товари за цінами, що є нижчими ціни придбання.

Низька торгова націнка дозволяє збільшити конкурентоспроможність таких товарів при їх продажу, та отримати великий, відносно власного капіталу, прибуток.

А ні Позивач, а ні його безпосередній Постачальник, не були обізнані та не мали взаємовідносин з суб'єктами господарювання з ознаками «фіктивності». Більш того, всі зазначені за змістом постанови суб'єкти господарювання перебували на момент здійснення господарських операцій на обліку в органах державної податкової служби.

При цьому, при вирішенні питання про визначення рівня звичайних цін судом першої інстанції не були застосовані приписи підпунктів 1.20.6 та 1.20.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР).

В силу приписів Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), та з огляду на індивідуальність відповідальності, не підтвердження факту сплати сум податку до бюджету за визначену продукцію по ланцюгу до виробника не впливає на формування податкового кредиту Позивача у справі.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010р. справу передано на розгляд колегії суддів -головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Католікян М.О., Мірошниченко М.В.

В засіданні, відкритому 09.06.2010р. розгляд справи відкладався.

ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, Відповідач, скаргу оспорив.

В запереченнях на апеляційну скаргу вказував на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».

Сутність спору: В період з 01.01.2006р. по 16.02.2006р., уповноваженими фахівцями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя було проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою діяльністю «Імпекс Плюс», код за ЄДРПОУ 32875354, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.09.2005р.

За результатами перевірки складений Акт від 22.02.2006р. № 16/23-1/32875354.

Перевіркою встановлено порушення:

підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, пункту 1.32 статті 1, статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 8.351.300,00 грн.;

підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 6.730.200,00 грн.

Перевіркою встановлено придбавання та експорт ТОВ «Імпекс Плюс» ПЕТ-преформ та кришок. Одним з ланцюгів постачання став

ЗАТ «Юніпласт»> ПП «Вікторія»> ТОВ «Новотрейд»> ТОВ «Імпекс Плюс».

В результаті зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу до виробника встановлено здійснення Приватним підприємством «Вікторія»значної націнки на ПЕТ-преформи та кришки до них при реалізації їх по ланцюгу до ТОВ «Новотрейд».

Так, ЗАТ «Юніпласт»поставлено ПП «Вікторія»кришки та преформи на загальну суму 98.763.275,86 грн., у тому числі ПДВ 16.460.545,98 грн.

ПП «Вікторія», за рахунок витрат в загальній сумі 362.302.172,89 грн. на придбання агентських послуг підприємств -ПП «Янус», ПП «Росток-1», ПП «Корана», ТОВ «Місячне Сяйво», ПП «Альпрей», - сформувало ціни на ці кришки та преформи з націнкою, що більш як на 200% перевищувала ціну придбання.

Товар до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»не транспортувався, а відвантажувався на експорт безпосередньо від виробника -Закритого акціонерного товариства «Юніпласт».

При цьому,

ПП «Янус»- відсутнє за місцезнаходженням, агентські послуги загальною вартістю 83.042.277,42 грн. не декларувало;

ПП «Росток-1»- відсутнє за місцезнаходженням, агентські послуги на загальну суму 309.077.710,42 грн. не декларувало; право вимоги відступлено на користь ПП «Корана»;

ПП «Корана»- ліквідовано у зв'язку з банкрутством; право вимоги часток боргових зобов'язань відступлено ПП «Альпрей»- 3.821.175,00 грн., та ТОВ «Місячне сяйво»у розмірі 362.302.172,89 грн.;

ПП «Альпрей»- місцезнаходження не встановлено, свідоцтво платника ПДВ анульовано;

ТОВ «Місячне Сяйво»- до ДПІ не звітувало, державна реєстрація та Свідоцтво платника ПДВ визнані недійсними у зв'язку з реєстрацією на підставну особу.

На підставі Акту перевірки, керівником Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя 02.03.2006р. прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0000282302/0 та 0000052305/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 «б»пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»визначено суму податкового зобов'язання за платежем НОМЕР_1, податок на прибуток, у розмірі 15.903.400,00 грн. В їх числі 8.350.000,00 грн. за основним платежем і 7.553.400,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з підпунктом 4.2.2 «б»пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), Товариству з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за період березень-вересень 2005 року у розмірі 6.730.200,00 грн.

Відповідно.

В результаті апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), повідомленням-рішенням від 02.06.2009р. № 0000682301/2 Товариству з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»збільшено розмір штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток на загальну суму 61.050,00 грн.

Скасування податкових повідомлено-рішень №№ 0000282302/0 і 0000052305/0 від 02.03.2009р., та № 0000682301/2 від 02.06.2009р., стало предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників Сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності з підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), в чинній на той час редакції, податковий кредит звітного періоду складався із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

В редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV - у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до підпункту 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Господарська діяльність пунктом 1.32 Закону (334/94-ВР) визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, валові витрати, відповідно, податковий кредит звітного періоду, пов'язані з діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

В силу статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши наведені операції по придбанню та експорту ПЕТ-преформ та кришок, адміністративний суд дійшов висновку, що їх умови не передбачали з боку позивача мети отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Даний висновок підтверджений обставинами справи, викладеними в мотивувальній частині рішення - ПП «Вікторія», за рахунок витрат в загальній сумі 362.302.172,89 грн. на придбання агентських послуг підприємств, які мають ознаки фіктивності, сформувало ціни на ці кришки та преформи з націнкою, що більш як на 200% перевищувала ціну придбання.

Таким чином, при придбанні ПЕТ-преформ та кришок їх вартість завищена від ціни, що склалася на аналогічну продукцію у вільному продажу, а експорт з мінімальною націнкою (0.01%) беззаперечно свідчить про відсутність у ТОВ «Імпекс Плюс»мети отримання доходу від продажу продукції.

Доводи заявника апеляційної скарги про не визначення рівня звичайних цін судом відхиляються як неаргументовані. В спірному випадку мова йде не про визначення звичайних цін, а про необґрунтовану націнку по ланцюгу придбання продукції, знівельовану перерахуванням коштів підприємствам, які податкових зобов'язань не декларували. Діяльність якими здійснювалась поза межами правової відповідальності.

Що ж до реальної можливості придбати товари за цінами, що є нижчими ціни придбання.

Як встановлено фахівцями контролюючого органу, товар до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»не транспортувався, а відвантажувався на експорт безпосередньо від виробника -Закритого акціонерного товариства «Юніпласт».

Слід вказати, що при скоригованих валових доходах за 2004 рік у розмірі 136.863.200,00 грн. та за 9 місяців 2005 року у розмірі 91.565.000,00 грн. ТОВ «Імпекс Плюс»задекларовано податок на прибуток за 2004 рік - 47.200,00 грн., та за 9 місяців 2005р. - 18.000,00 грн. Сума ж ПДВ, заявлена підприємством до відшкодування за період з жовтня 2004 року по вересень 2005 року, склала 19.091.049,00 грн.

Всі зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що укладення договорів купівлі-продажу продукції та їх подальша реалізація на експорт згідно договорів комісії не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мали на меті отримання доходу саме від цих операцій.

Доходність операції за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ не відповідає меті підприємницької діяльності -досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, у сфері господарських відносин.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2009р. у справі № 2а-569/09/0870 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 23.08.2010р.

Головуючий суддя О.В.Юхименко

Суддя М.О.Католікян

Суддя М.В.Мірошниченко