Постанова

від 21.09.2010 по справі 2193/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. справа № 2а-19/08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.

за участю:

особи, що подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1

позивача: - не з'явився

відповідача: - ОСОБА_2 дов від 15.06.09

ОСОБА_3 -сільський голова, посв. № 1

третьої особи: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 10.06.08

у справі № 2а-19/2008

за позовом Прокурора Долинського району Кіровоградської області

до Іванівської сільської ради Волинського району Кіровоградської області

третя особа Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки»

про визнання незаконними рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Долинського району Кіровоградської області звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення сесії Іванівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області №120а від 21.03.06 про надання дозволу гр.ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою та №16 від 19.09.06 про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті вказаних рішень відповідач не врахував того, що надана у власність гр.ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру «Веселі Боковеньки», який є державною власністю, тобто відповідачем передано у власність земельну ділянку, яка знаходиться в державній власності, що свідчить про вирішення відповідачем питання, яке не входить до його компетенції. На вказані рішення прокурором принесено протест, який відповідачем залишено без задоволення.

Ухвалою від 30.05.08 Долинським районним судом Кіровоградської області залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки».

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 10.06.08 позовні вимоги прокурора задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій з урахуванням письмових доповнень, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи вирішив питання про права і інтереси ОСОБА_1 стосовно спірної земельної ділянки. Спірні правовідносини не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосуються спору про право, а саме: спору про право на земельну ділянку між ОСОБА_1 та ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки». Крім того, оскаржені прокурором рішення відповідача виконані та вичерпали свою дію, тому прокурор не мав права вносити протест на ці рішення, а після їх відхилення звертатися до суду з позовом про їх скасування. Придбання ОСОБА_1 земельної ділянки відбулось на підставі висновків державної землевпорядної експертизи від 06.10.06 № 2915 і від 26.10.06 № 3152, якими визнані законними проект землеустрою і технічний звіт з землеустрою.

16.06.09 до суду в порядку ст.192 Кодексу адміністративного судочинства України від відповідача - Іванівської сільської ради надійшла письмова заява про приєднання до апеляційної скарги, в якій відповідач підтримує вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1

Також відповідач зазначає, що Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки»не став належним користувачем земельної ділянки, оскільки землевпорядними організаціями її межі в натурі (на місцевості) на даний час не встановлені.

В поданих суду доповненнях до апеляційної скарги скаржник та відповідач, який приєднався до апеляційної скарги, посилаються також на те, що прокурором без поважних причин пропущений встановлений ст.99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду.

Представники позивача, третьої особи у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Від прокуратури Долинського району Кіровоградської області на вимогу суду надійшли додаткові документи на підтвердження фактів, викладених в акті перевірки від 10.10.07, які долучені судом до матеріалів справи відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з фактичних обставин справи, приймаючи до уваги, що предметом спору в даній справі є правомірність прийняття відповідачем рішень, якими вирішено питання щодо надання гр. ОСОБА_1 земельної ділянки у власність, колегія суддів вважає, що постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 10.06.08 вирішено питання про права ОСОБА_1, у зв'язку з чим ОСОБА_1 відповідно до ст.185 Кодексу адміністративного судочинства України набула право оскаржити в апеляційному порядку означену постанову суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, рішенням Іванівської сільської ради №120 а від 21 березня 2006 року на результатами розгляду заяви громадянки ОСОБА_1 означеній особі надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га ріллі за рахунок вільних земель резервного фонду в межах населеного пункту с.Веселі Боковеньки на території Іванівської сільської ради у власність для ведення особистого селянського господарства.

На четвертій сесії п'ятого скликання Іванівської сільської ради розглянуто питання про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1, винесено рішення №16 від 19.09.06, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1; затверджено акт визначення збитків та розрахункову відомість визначення розміру збитків власників землі та землекористувачів, пов'язаних з вилученням земельної ділянки. Передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення з резервного фонду Іванівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0 га.

20.11.06 на підставі рішення №16 від 19.09.06 Іванівської сільської ради гр.ОСОБА_1 видані державні акти КР №011576 та КР №011575 на право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0 га (а.с.51, 52).

06.02.08 на рішення Іванівської сільської ради №120а від 21.03.06 прокурором Долинського району в порядку ст.21 Закону України «Про прокуратуру»принесений протест Іванівському сільському голові з вимогою про скасування означеного рішення як незаконного (а.с.7,8).

07.02.08 прокурором Долинського району принесений протест Іванівському сільському голові на рішення Іванівської сільської ради №16 від 19.09.06 з вимогою про скасування означеного рішення як незаконного (а.с.6).

В протестах прокурор посилається на норми ст.ст. 12, 83 Земельного кодексу України та виявлений під час проведеної перевірки факт, що зазначена в рішеннях сільської ради земельна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду державної форми власності та перебуває в постійному користуванні ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки».

Протести відповідачем розглянуті, за результатами розгляду на сесії Іванівською сільською радою прийнято рішення від 19.02.08 № 101 (а.с.17), відповідно до якому вбачається, що межі населених пунктів с. Іванівка та с. Веселі Боковеньки не встановлені, з приводу чого відповідачем вирішено виготовити проектну документацію у 2008 році. Одночасно зазначено, якщо картографічним матеріалом буде підтверджено порушення вказаних правових норм, рішення сесії Іванівської сільської ради №120 а від 21.03.06, №16 від 19.09.06 будуть скасовані як незаконні.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, по суті заявлених позовних вимог встановлено, що передавши у власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку, яка належить до земель природно-заповідного фонду державної власності і перебуває в постійному користуванні ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки», відповідач перевищив свої повноваження.

Висновок суду першої інстанції про те, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає правильним, доводи, викладені з цього приводу в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та відповідачем, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, передбачених законом.

Адміністративна процесуальна правосуб'єктність прокурора як суб'єкта владних повноважень визначена встановленим Законом України «Про прокуратуру»його статусом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру»прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів в Україні місцевими радами, їх виконавчими органами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Статтею 19 цього Закону встановлено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, які видаються, всіма органами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.6 Закону України «Про прокуратуру»одним із принципів організації і діяльності прокуратури є вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили.

Повноваження прокурора при виявленні порушень закону визначені в ст.20 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до пункту 1 частини 2 якої прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про прокуратуру»протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

З огляду на викладені норми, колегія суддів вважає, що прокурор Долинського району Кіровоградської області є самостійним суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владних функцій на основі Конституції та Закону України «Про прокуратуру», якими визначено повноваження органів прокуратури щодо нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів в Україні місцевими радами, їх виконавчими органами, та в даному випадку відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3, ч.2 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор набуває статусу позивача в адміністративній справі.

Отже, даний спір за позовом прокурора Долинського району Кіровоградської області про скасування рішень Іванівської сільської ради №120 а від 21.03.06, №16 від 19.09.06 у зв'язку з незадоволенням принесених на вказані рішення протесту є публічно-правовим.

Виходячи з ст.21 Закону України «Про прокуратуру», приймаючи до уваги, що повідомлення про незадоволення протестів прокурора отримані прокуратурою Долинського району 04.03.08 (а.с.10), з позовом до суду прокуратура звернулася 06.03.08, колегія суддів вважає помилковими твердження ОСОБА_1 та відповідача про пропуск прокурором строку звернення до суду з позовними вимогами, які є предметом розгляду в межах аної справи.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень.

Даний висновок суду першої інстанції ґрунтується на положеннях ст.ст.12, 83 Земельного кодексу України, результатах проведеної державним інспектором по контролю за використанням та охороною земель в Долинському районі управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській області перевірки (акт перевірки від 10.10.07) та перевірки, проведеної Кіровоградським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, якими встановлено, що у користуванні Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру «Веселі Боковеньки»перебуває земельна ділянка згідно земельно-кадастрової документації станом на 01.10.07 загальною площею 539,0 га, з них на території Іванівської сільської ради - 484 га. Загальна площа земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення становить 109 га, на якій розміщений дендрологічний парк «Веселі Боковеньки», інша територія - 430 га -це ліси, які мають наукове або історичне значення.

В межах визначеного державним актом від 01.02.05 права постійного землекористування Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру «Веселі Боковеньки»на підставі рішень Іванівської сільської ради №120 а від 21.03.06, №16 від 19.09.06 ОСОБА_1 видані державні акти на право приватної власності на земельну ділянку: серії КР № 011576, виданого 20.11.06 на площу 1,9735 га (кадастровий номер 3521983002:52:000:0002), серії КР № 011575, виданого 20.11.06 на площу 0,0265 га (кадастровий номер 3521983002:52:000:0001).

Встановлені означеними вище перевірками обставини відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України не є такими, що не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Як вбачається з акту перевірки від 10.10.07 (а.с.16), відповідні висновки державним інспектором по контролю за використанням та охороною земель в Долинському районі зроблені на підставі даних земельно-кадастрової документації, але така документація в матеріалах справи відсутня, позивачем не суду не подана.

Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності не підтверджують того факту, що оскаржуваними рішеннями відповідач передав гр. ОСОБА_1 спірні земельні ділянки у власніть всупереч наданих відповідачеві повноважень у галузі земельних відносин з земель державної власності, які на момент їх передачі перебували в постійному користуванні Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру «Веселі Боковеньки».

Як вже встановлено вище, рішенням від 21.03.06 № 120а Іванівська сільська рада надала дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га ріллі за рахунок вільних земель резервного фонду в межах населеного пункту с. Веселі Боковеньки на території Іванівської сільської ради у власність для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням від 19.09.06 № 16 -за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вирішено передати гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення з резервного фонду Іванівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га ріллі.

В результаті дослідження відповідно до ч.2 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства Украни доданих до апеляційної скарги документів, які всупереч вимогам ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України не були предметом дослідження в суді першої інстації, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені судом першої інстанції обставини фактично є недоведеними.

Так, відповідно до затвердженого першим заступником начальника обласного головного управління земельних ресурсів 06.10.06 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06.10.06 № 2915, подана на державну експертизу технічна документація із землеустрою (проект землеустрою) щодо відведення земельних ділянок гр.ОСОБА_1 у власність відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.55) містить експлікацію земель, плани меж суміжних землевласників і землекористувачів (а.с.74-77), з яких вбачається, що спірна земельна ділянка розташована на території Іванівської сільської ради.

За пояснювальною запискою до Проекту землеустрою (а.с.57), означена земельна ділянка відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) відноситься до земель сільськогосподарського призначення 2.2 (ведення особистого селянського господарства).

Розшифровка земель по землекористувачах та угіддях приведена в експлікації (а.с.70), підписаній начальником Долинського районого відділу земельних ресурсів, відповідно до якої спірна земельна ділянка площею 2,00 га віднесена до ріллі. До лісів, лісових земель, як зазначено в письмовій інформації Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства від 15.05.08 №07-09/922 (а.с.25), ця земельна ділянка не належить.

Відповідно до виданого 20.09.06 Долинським районним відділом земельних ресурсів висновку № 78 по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 (а.с.62), відділ земельних ресурсів, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою с.Веселі Боковеньки, алея Давидова, у власність гр. ОСОБА_1, погодив його та не заперечував проти відведення земельної ділянки площею 2,00 га, у тому числі, під ріллею - 2,00 га, за рахунок вільних земель резервного фонду, зазначивши при цьому, що обмеження (обтяження) на вказаній земельній ділянці відсутні.

26.10.06 першим заступником начальника обласного головного управління земельних ресурсів затверджений висновок державної землевпорядної експертизи технічної документації із землеустрою - технічного звіту з землеустрою по перенесенню в натуру проекту відведення земельної ділянки (а.с.79), яким встановлена відповідність цієї документації вимогам чинного законодавства, встановленим нормам і правилам.

Технічний звіт з землеустрою містить довідку відділу земельних ресурсів про розміри площ землекористувачів в межах плану відведення земельної ділянки, відповідно до якої в межах плану земельної ділянки інші землекористувачі та власники земель відсутні (а.с.86), а також акти про погодження в натурі меж земельної ділянки, підписані без зауважень представником Державного підприємства лісового дослідного господарства парк «Веселі Боковеньки»як суміжним землекористувачем (а.с.92, 93), та експлікацію земельних угідь, план меж земельної ділянки.

Таким чином жодний із вказаних документів не підтверджує того факту, що оскаржуваними рішеннями Іванівської сільської ради №120 а від 21.03.06, №16 від 19.09.06 передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка на момент її передачі перебувала в користуванні Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру «Веселі Боковеньки».

Відповідно до п.12 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваних рішень, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Частина 3 вказаної статті містить вичерпний перелік земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, до яких спірна земельна ділянка не підпадає.

Як вже встановлено вище, відповідно до рішення Іванівської сільської ради від 19.09.06 № 16 гр. ОСОБА_1 передана у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення.

За визначенням ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст.118 Земельного кодексу України, відповідно до якому громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, фактичних обставин справи, вбачається, що рішення Іванівської сільської ради №120 а від 21.03.06, №16 від 19.09.06 прийняті в межах наданих відповідачеві повноважень, з дотриманням законодавчо встановленого порядку.

Позивачем всупереч ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено обставин, на яких грунтуються викладені в позові вимоги.

Викладене вище обставини відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції і прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2008 року у справі № 2-а-19/08 скасувати.

В задоволенні позову Прокурора Долинського району Кіровоградської області відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

суддя: Н.А. Бишевська

суддя: А.О. Коршун

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: < Довідник >