Ухвала

від 15.07.2015 по справі 2а-7559/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 року м. Київ К/800/3158/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Інспекція)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013

у справі № 2а-7559/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМКОМПЛЕКС" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням подальших уточнень до нього) подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2012 № 0000130153 та від 17.09.2012 № 0003340153.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013, позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 0003340153 з посиланням на доведеність платником реальності виконання операцій з поставки підрядних робіт у рамках господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Промбуд-Монтажінвест» (далі - ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»), тоді як оціночні судження, викладені контролюючим органом в акті перевірки, проведеної відносно цього контрагента, не можуть спростовувати факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами. В решті позову відмовлено з тих підстав, що податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000130153 є відкликаним у процедурі апеляційного узгодження.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки установленим у рамках здійснення контрольно-перевірочних заходів обставинам, які свідчать про неможливість виконання розглядуваних поставок задекларованим контрагентом (ТОВ «Промбуд-Монтажінвест») та підтверджують номінальне оформлення спірних операцій виключно з метою отримання позивачем сприятливих податкових наслідків.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірки Товариства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» з січня по жовтень 2011 року.

Під час цієї перевірки (результати якої висвітлені в акті від 06.04.2012 № 359/15-312/33899418) Інспекція дійшла висновку, зокрема, про неправомірне формування платником податкового кредиту з ПДВ за операціями з придбання у названого постачальника підрядних робіт.

На обґрунтування цього висновку Інспекція послалася на неперебування ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за місцезнаходженням, відсутність у цього постачальника власного або орендованого майна, основних фондів, об'єктивно необхідних для провадження господарської діяльності та виконання розглядуваних робіт, заперечення осіб, які оформлені працівниками ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», свого працевлаштування у цьому товаристві, неподання директором цього суб'єкта господарювання ОСОБА_1 пояснень з приводу обставин виконання господарських операцій, формування цим платником податкового кредиту за операціями з фіктивними суб'єктами господарювання. Вказані обставини підтверджуються актами про результати документальних невиїзних перевірок ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» та актами про неможливість проведення зустрічних звірок цього платника, складеними податковим органом, в якому названий постачальник перебуває на обліку, та були розцінені Інспекцією як доказ безтоварності господарських операцій між позивачем і заявленим контрагентом та створення формальної видимості виконання взаємних зобов'язань та формального документообігу з метою необґрунтованого одержання податкової вигоди.

На підставі цього відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000130153, за яким платникові визначено грошове зобов'язання у сумі 394 905 грн. за основним платежем та 98726,25 грн. за штрафними санкціями. За результатами оскарження Товариством цього акта індивідуальної дії в адміністративному порядку Інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 0003340153 про збільшення платникові штрафних санкцій з ПДВ на 45223,25 грн.

Вирішуючи даний спір, суди обох попередніх інстанцій дійшли цілком об'єктивного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000130153 є відкликаним.

Так, згідно з пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (підпункт 60.1.3).

За правилами пункту 60.4 цієї ж статті Кодексу у такому випадку податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Зміст наведених законодавчих положень відтворено й у підпункті 5.1.2 пункту 5.1, пункту 5.3 розділу V Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 985, в силу якого податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

При цьому пунктом 3.4 цього Порядку передбачено, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

З урахуванням наведених положень з огляду на рішення Державної податкової служби у Харківській області від 21.06.2012 № 3064/10/10.2-17, винесеного у процедурі адміністративного оскарження, згідно з яким контролюючий орган дійшов висновку про необхідність зменшення платникові застосованих за податковим повідомленням-рішенням від 23.04.2012 № 0000130153 штрафних санкцій, цей акт індивідуальної діє вважається відкликаним з моменту одержання Підприємством податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 0003340153.

У той же час слід зазначити, що мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень не узгоджуються з висновком судів про відкликання податкового повідомлення-рішення від 23.04.2012 № 0000130153. Адже судами досліджувалися саме підстави нарахування грошового зобов'язання саме за цим актом індивідуальної дії, що у даному разі не входить до предмета доказування у справі. Для вирішення цього спору суди повинні були перевірити правомірність нарахування платникові штрафних санкцій у сумі 45223,25 грн.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (яку зазначено підставою для застосування до Підприємства зазначених штрафних санкцій) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, наведена норма пов'язує можливість накладення на платника штрафних санкцій з фактом нарахування контролюючим органом основної суми податкового зобов'язання (зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків).

Отже, відсутність у податковому повідомленні-рішенні від 17.09.2012 № 0003340153 визначеного грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем виключає й законність накладення на платника оспорюваних штрафних санкцій.

Оскільки помилковість висновків попередніх судових інстанцій не призвела до прийняття ними неправильного по суті спору рішення, то Вищий адміністративний суд України вважає за можливе погодитися з висновком судів про необхідність часткового задоволення даного позову безвідносно до мотивів, якими цей висновок обґрунтований, та залишити оскаржувані судові акти без змін.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 у справі № 2а-7559/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько