Постанова

від 21.07.2015 по справі 10/б-5022/1416/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 10/Б-5022/1416/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю., суддів:Коваленка В.М., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.10.2014 року та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 господарського суду Тернопільської області за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області доШумського міжгосподарського підприємства по виробництву продукції птахівництва про банкрутство за участю представників сторін: не з'явилися,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.10.2014 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 (суддя - Півторак М.Є.) скаргу № 10/1965 від 07.08.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Шумському районі Тернопільської області) про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області від 01.08.2014 року ВП № 44225292 відхилено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 (головуючий суддя - Мирутенко О.Л., суддя - Гнатюк Г.М., суддя - Кравчук Н.М.) ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.10.2014 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу УПФУ в Шумському районі Тернопільської області - без задоволення.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.10.2014 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012, УПФУ в Шумському районі Тернопільської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.10.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 та прийняти нове рішення про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2014 року про примусове виконання наказу №10/Б-5022/1416/2012, виданого 18.06.2013 року про стягнення з УПФУ в Шумському районі Тернопільської області на користь арбітражного керуючого Ковальчук Наталії Іванівни 3108,23 грн. оплати послуг арбітражного керуючого.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та невірне застосування Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" .

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.04.2013 року затверджено звіт ліквідатора Ковальчук Н.І. у справі № 10/Б- 5022/1416/2012 про банкрутство Шумського міжгосподарського підприємства по виробництву продукції птахівництва; затверджено оплату праці ліквідатора Ковальчук Н.І. в розмірі 7 102,88 грн.; стягнено з УПФУ в Шумському районі Тернопільської області на користь Ковальчук Н.І. 3108,23 грн. оплати послуг арбітражного керуючого.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26.04.2013 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 залишено без змін.

18.06.2013 року видано наказ на примусове виконання ухвали господарського суду Тернопільської області від 26.04.2013 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.07.2014 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 заяву ліквідатора Ковальчук Н.І. № 18 від 01.07.2014 (вх.№12396) про поновлення строку для пред'явлення наказу господарського суду Тернопільської області від 18.06.2013 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 до виконання задоволено, відновлено пропущений строк для пред'явлення наказу господарського суду Тернопільської області від 18.06.2013 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 до виконання, встановлено строк для його пред'явлення до 18.06.2015 року.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Тернопільській області № 44225437 від 01.08.2014 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 18.06.2013 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 про стягнення з УПФУ в Шумському районі Тернопільської області на користь Ковальчук Н.І. 3108,23 грн. оплати послуг арбітражного керуючого.

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в Шумському районі Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Тернопільській області, в якій просило визнати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Тернопільській області № 44225437 від 01.08.2014 року про відкриття виконавчого провадження незаконною та скасувати.

Розглянувши вказану скаргу, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Тернопільській області № 44225437 від 01.08.2014 року про відкриття виконавчого провадження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Тернопільської області від 26.04.2013 року, якою затверджено звіт ліквідатора Ковальчук Н.І. у справі № 10/Б- 5022/1416/2012 про банкрутство Шумського міжгосподарського підприємства по виробництву продукції птахівництва; затверджено оплату праці ліквідатора Ковальчук Н.І. в розмірі 7 102,88 грн.; стягнено з УПФУ в Шумському районі Тернопільської області на користь Ковальчук Н.І. 3108,23 грн. оплати послуг арбітражного керуючого набрала законної сили.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26.04.2013 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 залишено без змін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Нормою п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

З наведеного вбачається, що державна виконавча служба вправі відкривати виконавчі провадження, боржником за якими є органи державної влади.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.

Зокрема, відповідно до положень вказаної статті, виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. п. 2 - 4, 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Згідно зі ст. 76 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" облік надходжень і витрат коштів Пенсійного фонду здійснюють виконавчі органи Пенсійного фонду. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Скаржник УПФУ в Шумському районі Тернопільської області зазначає, що бюджетом ПФУ не передбачено видатків на оплату послуг арбітражних керуючих.

Крім того, УПФУ в Шумському районі Тернопільської області вказує на те, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При цьому, скаржник посилається на п. 3 Порядку виконання рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року (далі - Порядок), відповідно до якого рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Виходячи з положень вказаного Порядку, боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 та ч. 2 ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

УПФУ в Шумському районі Тернопільської області не надано доказів того, що воно є боржником в розумінні вказаних Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку.

Виходячи з вказаних норм законодавства та встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про відсутність правових підстав для скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Тернопільській області № 44225437 від 01.08.2014 року про відкриття виконавчого провадження.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з нормами ч. 2 вказаної статті, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Як вбачається з матеріалів справи, як судом першої інстанції, при виготовленні тексту ухвали від 03.10.2014 року, так і судом апеляційної інстанції, при виготовленні тексту постанови від 01.12.2014 року, було допущено ряд технічних описок, які в подальшому було виправлено судами в порядку ст. 89 ГПК України.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу судів першої та апеляційної інстанцій, що в резолютивній частині ухвали господарського суду Тернопільської області від 13.01.2015 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 (т. 2, а.с. 86) міститься описка, а саме вказано номер постанови відділу ДВС № 44225137, в той час як з матеріалів справи вбачається, що номер постанови відділу ДВС - 44225437.

Водночас, вказана описка не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій по суті спору та може бути виправлена в порядку ст. 89 ГПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.10.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року у справі № 10/Б-5022/1416/2012 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Коваленко В.М. Погребняк В.Я.