Рішення

від 21.07.2015 по справі 903/601/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 липня 2015 р. Справа № 903/601/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР ЛД", м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства "ЛАРДО-ТРЕЙД", м.Луцьк

про стягнення 169 356,53 грн.

Суддя Дем'як В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідачів: не прибув

Відповідно до ст. 81 1 Господарського процесуального кодексу України, у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР ЛД" звернувся з позовом до відповідача Приватного підприємства "ЛАРДО-ТРЕЙД" про стягнення 169 356,53 грн. заборгованості за товар згідно договору поставки №106/12-ЛТ від 16.07.2012р.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на Статут ТзОВ "ЕКВАТОР ЛД" ААВ №832403, наказ №54-К, договір поставки №106/12-ЛТ від 16.07.2012р., лист №07/07-1 від 07.07.2014р., акт звірки розрахунків, договір №01/08-2014 від 01.08.2014р. про надання юридичних послуг адвокатом.

Представник позивач в призначене судове засідання не прибув. На вимогу ухвали суду від 23.06.2015р. через канцелярію подав клопотання за вх. № 01-54/6878/15 від 16.07.2015р., яким долучив наступні документи:

- розрахунок суми заборгованості;

- письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Приватного підприємства "ЛАРДО-ТРЕЙД";

- довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватного підприємства "ЛАРДО-ТРЕЙД";

- платіжні доручення №390 від 30.12.2013р., №370 від 23.12.2013р., №2653 від 20.02.2014р., №2647 від 19.02.2014р., №494 від 09.07.2012р.;

- видаткові накладні (повернення) №ВП-00000747 від 16.04.2014р., №ВП-00000806 від 31.03.2014р., №ВП-00000459 від 10.10.2013р., №ВП-00000458 від 10.10.2013р., №ВП-00000422 від 07.10.2013р., №ВП-00000421 від 07.10.2013р., №ВП-00000800 від 30.04.2014р., №ВП-00000420 від 07.10.2013р., №ВП-00000342 від 06.08.2013р., №ВП-00000343 від 15.08.2013р., №ВП-00000346 від 05.08.2013р., №ВП-00000345 від 05.08.2013р., №ВП-00000344 від 05.08.2013р., №ВП-00000148 від 06.06.2013р., №ВП-00000021 від 05.02.2013р. №ВП-00000235 від 18.09.2012р., №ВП-00000234 від 18.09.2012р., №ВП-00000231 від 18.09.2012р., №ВП-00000829 від 16.04.2014р., №ВП-00000801 від 30.04.2014р., №ВП-00000805 від 31.03.2014р., №ММА-0000053 від 24.01.2013р., №91 від 14.12.2012р., №90 від 14.12.2012р., №89 від 14.12.2012р., №83 від 14.12.2012р., №46 від 13.11.2012р., №49 від 13.11.2012р., № 48 від 13.11.2012р.;

- видаткові накладні №26 від 16.04.2013р., №266 від 26.12.2013р., №24 від 10.06.2013р., №48 від 14.11.2012р., №33 від 07.08.2012р., №28 від 06.08.2012р., №29 від 06.08.2012р., №30 від 06.08.2012р., №25 від 19.05.2013р., №27 від 19.05.2013р., №29 від 19.05.2013р., №19 від16.10.2013р., №20 від 16.10.2013р., №116 від 26.11.2012р., №109 від 14.12.2012р., №110 від 14.12.2012р., №198 від 21.12.2012р., №53 від 17.07.2012р., №24 від 16.04.2013р., №24 від 19.05.2013р., №55 від 14.03.2013р., №58 від 14.03.2013р., №57 від 14.03.2013р., №23 від 16.04.2013р.. №30 від 09.10.2012р., №32 від 09.10.2012р., №36 від 13.11.2012р., №39 від 13.11.2012р., №40 від 10.10.2012р., №54 від 31.10.2013р., №41 від 13.11.2012р., №15 від 03.12.2013р., №17 від 03.12.2013р., №18 від 03.12.2013р., №75 від 14.09.2012р., №76 від 14.09.2012р., №149 від 17.12.2012р., №160 від 18.12.2012р., №199 від 21.12.2012р., №42 від 13.11.2012р., №114 від 26.11.2012р., №147 від 28.11.2012р., №158 від 28.11.2012р., №160 від 28.11.2012р., №122 від 14.12.2012р., №125 від 14.12.2012р., №127 від 14.12.2012р., №126 від 20.09.2012р., №129 від 20.09.2012р., №131 від 20.09.2012р., №132 від 20.09.2012р., №29 від 09.10.2012р., №202 від 21.12.2012р., №41 від 17.01.2013р., №42 від 14.01.2013р., №43 від 14.01.2013р., №44 від 14.01.2013р., №147 від 17.12.2012р., №148 від 17.12.2012р., №140 від 29.03.2013р., №39 від 19.04.2013р., №56 від 14.03.2013р., № 18 від 06.03.2013р., №128 від 14.12.2012р., №93 від 31.07.2012р., №72 від 14.09.2012р., №73 від 14.09.2012р., №90 від 31.07.2012р., №56 від 17.07.2012р., №55 від 17.07.2012р., №54 від 17.07.2012р., №84 від 29.08.2013р., №21 від 16.10.2013р., №22 від 16.10.2013р., №56 від 15.08.2013р., №86 від 29.08.2013р., №40 від 08.08.2013р., №41 від 08.08.2013р., №38 від 08.08.2013р., №39 від 08.08.2013р., №87 від 31.07.2013р., №55 від 23.07.2013р., №92 від 31.07.2012р., №53 від 22.07.2013р., №54 від 22.07.2013р., №91 від 31.07.2012р., №27 від 25.08.2014р., №28 від 25.08.2014р., №49-1 від 13.11.2014р., №51-1 від 13.11.2014р., №48-1 від 13.11.2014р., №50-1 від 13.11.2014р.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 23.06.2015р., яка була направлена рекомендованим листом на адресу відповідача: 43008, м. Луцьк, вул. Запорізька, буд. 37, повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання ".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТзОВ «Лардо Трейд»: 43008, м. Луцьк, вул. Запорізька, буд. 37, отже суд направив ухвалу від 23.06.2015р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

16.07.2012р. між Приватним підприємством "Лардо Трейд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екватор ЛД" (постачальник) був укладений договір поставки №106/12-ЛТ, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець - прийняти та проводити оплату за товар на умовах договору (а.с. 28-31).

Пункт 6.1. договору передбачає, що оплата за товар здійснюється в міру його реалізації відповідачем на протязі 14 днів з моменту надання відповідачем позивачу звіту про реалізований товар, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок позивача.

Відповідно п. 9.2.2 договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити товар в термін, встановлений договором.

На виконання умов договору позивачем згідно видаткових накладних за період з 17.07.2012р. по 13.11.2014р. було поставлено ПП "Лардо трейд", а останнім прийнято товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 401 283,05 грн.

Відпуск та отримання товару стверджуються відмітками відповідача про отримання на вказаних вище видаткових накладних.

Згідно видаткових накладних (повернення) за період з 13.11.2012р. по 16.04.2014р. відповідачем було повернуто товару на загальну суму 211 592,19грн.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Всупереч умовам договору відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 20 334,33грн., що підтверджується №390 від 30.12.2013р., №370 від 23.12.2013р., №2653 від 20.02.2014р., №2647 від 19.02.2014р., №494 від 09.07.2012р. (а.с. 84-87). При цьому утворилась заборгованість в розмірі 169 356,53грн.

Позивачем 07.07.2014р. на адресу відповідача була надіслана претензія вих. №07/07-1, в якій ТОВ «ЕКВАТОР ЛД» повідомив ПП «Лардо Трейд» про розірвання договору поставки №106//12-ЛТ від 16.07.2012р. на підставі п.11.3. з 07.07.2014р., просив здійснити повний розрахунок за даним договором та повернути залишки нереалізованого товару протягом 15 днів з дня отримання товару(а.с. 34).

Згідно ст.530ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вимогу позивача від 07.07.2014р. у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати отриманого товару в строк до 22.07.2014р.

Між тим, відповідач кошти не сплатив, товар не повернув.

На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 169 356,53грн., яка відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач не виконав вимог ухвали суду від 23.06.2015р., відзиву на позовну заяву і документи, які б спростували наявність боргу перед позивачем не подав та правом оспорити, заперечити заявлений позов не скористався.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені на оплату послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн. В обґрунтування витрат долучив договір про надання юридичних послуг адвокатом №01/08-2014 від 01.08.2014р.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Згідно з п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 12.10.2006 р. у справі за позовом "Двойних проти України" заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними , а також обґрунтованими щодо розміру.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013р. у справі №6-рп/2013 за конституційним зверненням Приватного малого підприємства - фірми "Максима" щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві) зазначено, що положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою , якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (постанова Верховного Суду України від 01.10.2002 р. зі справи №30/63).

Вищий господарський суд України у п. 6.5 постанови пленуму від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначив, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивач на підтвердження надання йому по даній справі послуг адвоката не подав свідоцтва (належним чином засвідчену копію) на право Козлова Є.М. зайняття адвокатською діяльністю та доказів в підтвердження сплати витрат за послуги адвоката.

Зважаючи на викладене, у стягненні 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката слід відмовити.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі, на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 144, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЛАРДО-ТРЕЙД" (43008, м.Луцьк, вул. Запорізька,37, код ЄДРПОУ 36733426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР ЛД" (83082, м. Донецьк, вул. Артема, 143, р/р 26008962487382, в ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" МФО 334851, код ЄДРПОУ 35151485) 169 356,53 грн. заборгованості та 3 387,14 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

24.07.2015р.

Суддя В. М. Дем`як