Рішення

від 16.07.2015 по справі 906/921/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" липня 2015 р. Справа № 906/921/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дацко В.А. - довіреність №51 від 04.06.2015;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна"

до Приватного підприємства "Дов-Імпульс"

про стягнення 529218,86 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 238500,00 грн. основного боргу, 104976,50 грн. - пені,11326,36 грн. - 3% річних, 174416,00 грн. - інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях. Ухвала господарського суду від 26.06.2015, направлена на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві та у витязі з Інформаційно-ресурсного центру: 12634, Житомирська область, Брусилівський район, с. Морозівка, вул. Миру, 203), повернута поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 12634, Житомирська область, Брусилівський район, с. Морозівка, вул. Миру, 203, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" (постачальник/позивач) та Приватним підприємством "Дов-Імпульс" (покупець/відповідач) укладено договір №7319/016226 на поставку мінеральних добрив (а.с. 11-13), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується І прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п.п. 1.1. договору).

Найменування товару: продукти хімічного виробництва (п.п 1.2. договору).

Згідно п.п. 1.3. договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, пакуванням визначаються специфікаціями, що невід'ємними частинами даного договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що поставка товарів здійснюється на умовах, що зазначені в специфікації.

Крім цього сторони узгодили п.п. 9.2. договору, що у випадку прострочення терміну оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення по день погашення заборгованості включно.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання (п.п. 8.1. договору).

23.05.2013 між сторонами у справі підписано специфікацію (а.с. 14), відповідно до умов якої постачальник зобов'язався поставити аміачну селітру в кількості 45 тон, загальною вартістю 148500,00 грн.

Передача товару відбувалася на умовах СРТ - склад (покупця), що розташований за адресою Житомирська область, Брусилівський район, с. Морозівка, згідно умов Інкотермс у редакції 2000 року (п. 2 специфікації).

Відповідно до п. 3, 4 специфікації оплата повної вартості товару здійснюється покупцем до 25.10.2013. Строк поставки товару - до 27.05.2013.

Дана специфікація набирає чинності з дати її підписання та є невід'ємною частиною договору №7319/016226 від 23.05.2013.

07.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" та Приватним підприємством "Дов-Імпульс" підписано специфікацію, відповідно до якої постачальник зобов'язався поставити нітроамофоску в кількості 20 тон, загальною вартістю 90000,00 грн.

Передача товару відбувалася на умовах СРТ - склад (покупця), що розташований за адресою Житомирська область, Брусилівський район, с. Морозівка, згідно умов Інкотермс у редакції 2000 року (п. 2 специфікації).

Відповідно до п. 3, 4 специфікації оплата повної вартості товару здійснюється покупцем до 30.11.2013.

Дана специфікація набирає чинності з дати її підписання та є невід'ємною частиною договору №7319/016226 від 23.05.2013.

На виконання умов договору та специфікацій позивач поставив відповідачу товар, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться видаткові накладні №К-008915/016226 від 29.05.2013 та №К-014842/016226 від 09.08.2013.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої йому продукції не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день звернення до суду становила 238500,00 грн., що підтверджується актом звірки, підписаним сторонами (а.с.38).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 238500,00 грн.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача 104976,50 грн. - пені,11326,36 грн. - 3% річних, 174416,00 грн. - інфляційних.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені, що міститься в позовній заяві, суд вважає правомірним нарахування пені, а позовну вимогу в цій частині обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 4-6), наведеного в тексті позовної заяви, та перевіреного судом, розмір 3% річних та інфляційних складають 11326,36 грн. та 174416,00 грн. відповідно.

Перевіривши дані розрахунки, господарський суд встановив, що вимоги позивача в даний частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Дов-Імпульс" (12634, Житомирська область, Брусилівський район, с. Морозівка, вул. Миру, 203, ід. код 36976568)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" (08322, Київська область, Бориспільський район, с. проліски, вул. Броварська, 2, ід. код 21665011) 238500,00 грн. основного боргу, 104976,50 грн. - пені,11326,36 грн. - 3% річних, 174416,00 грн. - інфляційних, а також 10584,38 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.07.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)