Рішення

від 22.07.2015 по справі 907/687/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.2015 Справа № 907/687/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгорд

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Емілія", м. Ужгород

Про звернення стягнення на заставне (іпотечне) майно на суму 461 922,30 грн.

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участю представників сторін:

від позивача - Мондик С.А. представник по дов.№ 33/14 від 02.07.15р.

від відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством "Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емілія", м. Ужгород про стягнення з нього боргу на суму 461 922,30 грн. по кредитному договору №02-5/73-05 шляхом звернення стягнення на заставне (іпотечне) майно.

Представник позивача просить задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови Кредитного договору №02-5/73-05від 27.04.2005р. та не повернув у строк, вказаний у договорі кредит і відсотки за його використання, внаслідок чого утворився борг на загальну суму 461 922,30 грн., з якої основний борг за кредитним договором складає суму 230 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 74 664,14 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором - 44 481,37грн., 3 відсотки річних - 4 461,37 грн. та інфляційні втрати - 108 315,42 грн.

Відповідач на неодноразові виклики суду жодного разу не з'явився в судове засідання для розгляду даної справи (ухвали суду у цій справі від 24.06.2015р. та від 09.07.2015р.), незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а також та не надав своїх пояснень по суті заявлених до нього вимог, з огляду на що цей спір вирішено в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Суд встановив:

Із матеріалів справи вбачається, що 27.04.2005р. між ТОВ КБ „Коопінвестбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород (позивачем) та ТОВ „Емілія" (відповідачем) був укладений Кредитний договір №02-5/73-05 з подальшими змінами і доповненнями згідно з Додатковими правочинами № № 1 - 11, що містяться в матеріалах справи, відповідно до умов якого (п.1.1 договору) позивач (банк) відкрив ТОВ „Емілія" позичковий рахунок №20622013100254 та надав йому кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 230 000 грн. з терміном погашення до 25 жовтня 2014р. із сплатою 26,0 відсотків річних, починаючи з 15.03.2010р.

Згідно з п. 3.2 цього Кредитного договору відповідач зобов'язаний використати кредит, наданий банком, тільки за цільовим призначенням і забезпечити своєчасне повернення кредиту в терміни визначені у відповідності з кредитним договором.

В забезпечення своїх зобов'язань за вказаним Кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено Договір іпотеки №02-4/4з-157 від 05.12.2006р. з Додатковими правочинами до нього № 1 від 23.09.2010р., № 2 від 19.12.2011р., № 3 від 21.11.2012р. та № 4 від 24.12.2013р., відповідно до умов п. 1.1 якого сторони домовилися забезпечити виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору №02-5/73-05 (з наступними змінами і доповненнями до нього) відносно зобов'язань щодо повернення відповідачем суми кредиту, відсотків по ньому та неустойки у випадках, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно ТОВ „Емілія", а саме будівля санпропускника, літ. А за планом площею 815,8 кв. м.; Котельня, літ. Б за планом, площею 31,4 кв. м., що знаходиться в селі Туриця по вул. Центральній, буд.. 1.

Згідно з п. 1.4 цього договору загальна заставна (іпотечна) вартість предмету іпотеки складає 570 978,00грн. згідно з висновком про вартість майна, складеного ПП „Бізнес-Експерт" 28.10.2013р.

Крім того, для забезпечення виконання зобов'язань за згаданим вище Кредитним договором №02-5/73-05 з наступними змінами та доповненнями до нього між сторонами спору був також укладений Договір застави майна від 28.04.20105р. з наступними змінами та доповненнями відповідно до Додаткових правочинів № 1 від 05.07.2005р. та від 27.04.2006р., №2 від 27.04.2010р., № 3 від 26.10.2010р., № 4 від 26.10.2011р., № 5 від 26.10.2012р. та № 6 від 25.10.2013р.

Предметом застави відповідно до цього Договору застави є майно заставодавця (ТОВ „Емілія"), зокрема: формувальна машина SIGMA 14965(1 шт.), машина KOMOGA CM 4512 (1 шт.) та прес для розкрою шкіри 06135 Р2 (3шт.).

Згідно з довідкою відповідача ща №1/07 від 04.07.2005р. балансова вартість предмету застави складає 133 445,00 грн.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором № 02-5/73-05 від 27.04.2005р. з наступними змінами і доповненнями до нього згідно з Додатковими правочинами №№ 1 - 12, перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши йому кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 230 000 грн. з терміном погашення до 25 жовтня 2014р. із сплатою 26,0 відсотків річних, починаючи з 15.03.2010р., про що свідчить виписка банку з поточного рахунку товариства за період з 01.01.2004р. по 19.06.2015р.

Натомість, відповідач, взяті на себе зобов'язання за цим Кредитним договором не виконав та не повернув отримані у кредит кошти у сумі 230 000грн. і не сплатив відсотки за користування коштами у сумі 74 664,14 грн. Внаслідок такої бездіяльності виник борг, який підлягає примусовому стягненню в силу наступного.

Наявність у відповідача зазначеної суми боргу перед позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема поданим суду розрахунком боргу станом на 19.06.2015р., випискою банку з поточного рахунку товариства за період з 01.01.2004р. по 19.06.2015р. про перерахування спірної суми кредиту тощо та відповідачем належними письмовими доказами не спростовано.

Відповідно до ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, в строк та в порядку, що встановлені договором.

Нормами ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу на суму 230 000 грн. та відсотків на суму 74664,14 грн. за Кредитним договором № 02-5/73-05 від 27.04.2005р. є законними та підставними, тому підлягають стягненню в повному обсязі.

Окрім вимог про повернення отриманих у кредит коштів, позивач просить стягнути з відповідача, й нараховану відповідно до п. 4.3 Кредитного договору № 02-5/73-05 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу в розмірі 44 481,37 грн., а також просить стягнути й 3 відсотки річних на суму 4 461,37 грн. та інфляційні втрати на суму 108315,42 грн., що нараховані відповідачу відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заслухавши представника позивача та вивчивши наявні у справі матеріали суд встановив, що вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ „Емілія" пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу в розмірі 44 481,37 грн. заявлено відповідно до п. 4.3 Кредитного договору та ст. ст. 230 - 232 ГКУ та ч.3 ст. 549 ЦКУ, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань по цьому Кредитному договору.

Згідно з ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов"язнання за згаданим Кредитним договором, то підставними є нарахування відповідачу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України й 3 відсотків річних на суму 4 461,37 грн. та інфляційних втрат на суму на суму 108315,42 грн.

Отже, з огляду на наведене вище, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по Кредитному договору № 02-5/73-05 на загальну суму 461 922,30 грн., з якої основний борг за кредитним договором складає суму 230 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 74 664,14 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором - 44 481,37грн., 3 відсотки річних - 4 461,37 грн. та інфляційні втрати - 108 315,42 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими і не спростованими відповідачем, з огляду на що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з позовними вимогами ПАТ "Комерційний інвестиційний банк", останній просить стягнути з відповідача вказану суму боргу за Кредитним договором № 02-5/73-05 за рахунок заставного та іпотечного майна, що було отримано позивачем в заставу (іпотеку) на підставі вище вказаних Договору іпотеки №02-4/4з-157 від 05.12.2006р. та Договору застави від 28.04.20105р.

Відповідно до умов вказаних вище договорів застави та договору іпотеки позивач, що за умовами договорів застави є заставодержателем, а по договору іпотеки - іпотекодержателем, за умови невиконання ТОВ „Емілія" зобов'язань за Кредитним договором № 02-5/73-05 від 27.04.2005р. має право звернути стягнення на майно, що передане в заставу чи в іпотеку та реалізувати його (п. п. 2.4.4, 2.4.5, 2.4.6, 2.4.7, 2.4.9 договору застави від 28.04.2005р., п. п. 2.4.3, 2.4.6, 4.1 договору іпотеки від 05.12.2006р.).

Згідно з ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду (ч. 3 вказаної статті Закону).

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Приписами ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Аналогічна правова норма міститься в ч. 1 ст. 20 Закону України „Про заставу", згідно з якою заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору № 02-5/73-05 від 27.04.2005р. щодо повернення банківського кредиту та відсотків по ньому, у зв'язку з чим у нього виник борг на загальну суму 461 922,30 грн., який підтверджений матеріалами справи, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмети застави та іпотеки за вказаними вище договорами застави й іпотеки відповідно до ст. ст. 33, 38, 39 Закону України „Про іпотеку" та реалізувати їх шляхом продажу позивачем (ПАТ "Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород) вказаних вище предмету іпотеки та предмету застави через проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 526, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 38, 39 Закону України „Про іпотеку", ст. ст. 33, 43, 49, ст. 75, ст. ст. 82 - 85, 115 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Емілія"(88000, м. Ужгород, вул. Минайська, буд.. 15, кв. 32; код ЄДРПОУ: 31315688) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, 10; код ЄДРПОУ: 19355562) по Кредитному договору № 02-5/73-05 суму 461 922,30 грн., з якої основний борг за кредитним договором складає суму 230 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 74 664,14 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором - 44 481,37грн., 3 відсотки річних - 4 461,37 грн. та інфляційні втрати - 108 315,42 грн., шляхом звернення стягнення на:

- предмет іпотеки по Договору іпотеки №02-4/4з-157 від 05.12.2006р. з Додатковими правочинами до нього № 1 від 23.09.2010р., № 2 від 19.12.2011р., № 3 від 21.11.2012р. та № 4 від 24.12.2013р., а саме: на будівлю санпропускника, літ. А за планом площею 815,8 кв. м.; Котельню, літ. Б за планом, площею 31,4 кв. м., що знаходиться в селі Туриця по вул. Центральній, буд.. 1.

та звернення стягнення на:

- предмет застави по Договору застави майна від 28.04.20105р. з наступними змінами та доповненнями відповідно до Додаткових правочинів №1 від 05.07.2005р. та від 27.04.2006р., №2 від 27.04.2010р., № 3 від 26.10.2010р., № 4 від 26.10.2011р., № 5 від 26.10.2012р. та № 6 від 25.10.2013р., а саме: на формувальну машину SIGMA 14965(1 шт.), машину KOMOGA CM 4512 (1 шт.) та прес для розкрою шкіри 06135 Р2 (3шт.)

та реалізувати їх шляхом продажу позивачем (ПАТ "Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород) вказаних вище предмету іпотеки та предмету застави через проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Емілія"(88000, м. Ужгород, вул. Минайська, буд.. 15, кв. 32; код ЄДРПОУ: 31315688) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, 10; код ЄДРПОУ: 19355562) суму 9 238,46 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2015р.

Суддя Йосипчук О. С.