Рішення

від 21.07.2015 по справі 910/14953/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2015Справа №910/14953/15 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВМІСТОБУД» стягнення заборгованості в розмірі 204 898 грн. 97 коп. Представники:

від Позивача: Єрмачихіна К.А. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВМІСТОБУД» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 204 898 грн. 97 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 19.01.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВМІСТОБУД» (Продавець) було укладено Договір поставки №1/19-01/15, відповідно до умов якого Продавець, за заявкою Покупця, в особі директора, керівника проекту або головного інженера, зобов»язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов»язався прийняти й оплатити на умовах та порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (додаток №1 до даного Договору) та накладних, що засвідчують передачу - приймання товару від Продавця Покупцю, які є невід»ємними частинами цього Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він перерахував грошові кошти у загальному розмірі 726 600 грн. 00 коп., проте Відповідачем всупереч умовам Договору було поставлено продукції на загальну суму в розмірі 526 642 грн. 50 коп. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» в розмірі 199 957 грн. 50 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВМІСТОБУД» 3% річних у розмірі 542 грн. 35 коп. та інфляційні у розмірі 4 399 грн. 06 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/14953/15, судове засідання призначено на 24.06.2015 р.

24.06.2015 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 15.06.2015 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Відповідача надати докази на підтвердження здійснення поставки товару на суму 199 957,50 грн. за Договором №1/19-01/15 від 19.01.2015 року;

2) сторін надати Акт звірки взаємних розрахунків за Договором №1/19-01/15 від 19.01.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року відкладено розгляд справи на 08.07.2015 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

06.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 15.06.2015 року.

08.07.2015 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили. Представники сторін вимоги ухвали суду не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВМІСТОБУД" саме в сумі 199 957,50 грн. відповідно до Договору №1/19-01/15 від 19.01.2015 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.07.2015 р. відкладено розгляд справи на 21.07.2015 р., у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

20.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 21 липня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 року у справі № 910/14953/15, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВМІСТОБУД» є 02218, м.Київ, ВУЛИЦЯ РАЙДУЖНА, будинок 59-Б, офіс 4.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/14953/15 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВМІСТОБУД», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 21 липня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

19.01.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВМІСТОБУД» (Продавець) було укладено Договір поставки №1/19-01/15, відповідно до умов якого Продавець, за заявкою Покупця, в особі директора, керівника проекту або головного інженера, зобов»язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов»язався прийняти й оплатити на умовах та порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (додаток №1 до даного Договору) та накладних, що засвідчують передачу - приймання товару від Продавця Покупцю, які є невід»ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору ціни на товар вказуються у Специфікації та накладних, які є невід»ємними частинами цього Договору.

Згідно з п.3.2 Договору загальна вартість цього Договору визначається вартістю Товару, поставленого згідно накладних протягом терміну дії Договору.

Поставка Товару Продавцем Покупцю здійснюється окремими партіями, на підставі цього Договору. (п.4.1 Договору)

Відповідно до п.4.3 Договору замовлений Товар відвантажується зі складу Продавця у строк, прописаний в графіку поставок або в усно домовлений строк, оплата проводиться не пізніше 5 робочих днів з моменту поставки замовлення Продавцем.

Згідно з п.4.4 Договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється підписаними обома Сторонами супроводжувальних документів (накладних), що визначається чинним законодавством.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015 р., але в будь - якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов»язань за Договором. (п.8.1 Договору)

Специфікаціями до Договору поставки №1/19-01/15 від 19.01.2015 року Сторони узгодили найменування, одиниці виміру, марку, ціну за одиницю продукцію, а саме 1 720 грн. 00 коп. з ПДВ, 1 670 грн. 00 коп. з ПДВ та 1 750 грн. 00 коп. з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №1/19-01/15 від 19.01.2015 року Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 726 600 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №463 від 17.01.2015 р. на суму 12 920 грн. 00 коп., №536 від 21.01.2015 р. на суму 20 000 грн. 00 коп., №544 від 22.01.2015 р. на суму 23 180 грн. 00 коп., №546 від 22.01.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №564 від 23.01.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №580 від 26.01.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №601 від 27.01.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №624 від 28.01.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №705 від 02.02.2015 р. на суму 125 200 грн. 00 коп., №710 від 03.02.2015 р. на суму 50 300 грн. 00 коп., №733 від 04.02.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №792 від 06.02.2015 р. на суму 50 000 грн. 00 коп., №800 від 09.02.2015 р. на суму 40 000 грн. 00 коп., №803 від 09.02.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №827 від 10.02.2015 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., №830 від 10.02.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №854 від 11.02.2015 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., №856 від 11.02.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №889 від 12.02.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №907 від 13.02.2015 р. на суму 35 000 грн. 00 коп., №921 від 17.02.2015 р. на суму 40 000 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем всупереч умовам Договору було поставлено продукції на загальну суму в розмірі 526 642 грн. 50 коп. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» в розмірі 199 957 грн. 50 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВМІСТОБУД» 3% річних у розмірі 542 грн. 35 коп. та інфляційні у розмірі 4 399 грн. 06 коп.

29.04.2015 року Позивачем на адресу Відповідача надіслана претензія №63 з вимогою поставити товар протягом 5 робочих днів з дня отримання цього листа або повернути грошові кошти у розмірі 199 957 грн. 50 коп., яка залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №1/19-01/15 від 19.01.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №1/19-01/15 від 19.01.2015 року Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 726 600 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №463 від 17.01.2015 р. на суму 12 920 грн. 00 коп., №536 від 21.01.2015 р. на суму 20 000 грн. 00 коп., №544 від 22.01.2015 р. на суму 23 180 грн. 00 коп., №546 від 22.01.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №564 від 23.01.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №580 від 26.01.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №601 від 27.01.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №624 від 28.01.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №705 від 02.02.2015 р. на суму 125 200 грн. 00 коп., №710 від 03.02.2015 р. на суму 50 300 грн. 00 коп., №733 від 04.02.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №792 від 06.02.2015 р. на суму 50 000 грн. 00 коп., №800 від 09.02.2015 р. на суму 40 000 грн. 00 коп., №803 від 09.02.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №827 від 10.02.2015 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., №830 від 10.02.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №854 від 11.02.2015 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., №856 від 11.02.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №889 від 12.02.2015 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., №907 від 13.02.2015 р. на суму 35 000 грн. 00 коп., №921 від 17.02.2015 р. на суму 40 000 грн. 00 коп.

Як встановлено Судом, Відповідачем у період з 21.01.2015 р. по 25.04.2015 р. був поставлений Товар на загальну суму лише в розмірі 526 642 грн. 50 коп., а не на суму в розмірі 618 142 грн. 50 коп., що підтверджується видатковими накладними, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно зі ст. 189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Відповідно до ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. (ст. 632 Цивільного кодексу України)

Відповідно до п.3.1 Договору ціни на товар вказуються у Специфікації та накладних, які є невід»ємними частинами цього Договору.

Специфікаціями до Договору поставки №1/19-01/15 від 19.01.2015 року Сторони узгодили найменування, одиниці виміру, марку, ціну за одиницю продукцію, а саме 1 720 грн. 00 коп. з ПДВ, 1 670 грн. 00 коп. з ПДВ та 1 750 грн. 00 коп. з ПДВ.

Проте, як встановлено Судом, на виконання умов Договору поставки №1/19-01/15 від 19.01.2015 року Відповідач передав, а Позивач в свою чергу прийняв Товар за видатковими накладними за цінами, що перевищують ціни, узгоджені Сторонами при укладанні спірного Договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких підстав, Суд зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВМІСТОБУД» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» за Договором поставки №1/19-01/15 від 19.01.2015 року становить 199 957 грн. 50 коп.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

29.04.2015 року Позивачем на адресу Відповідача надіслана претензія №63 з вимогою поставити товар протягом 5 робочих днів з дня отримання цього листа або повернути грошові кошти у розмірі 199 957 грн. 50 коп., яка залишена без відповіді і виконання.

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Вказану правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.

Однак, Суд звертає уваги, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» в розмірі 199 957 грн. 50 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не поставив товар та не здійснив повернення грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 199 957 грн. 50 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 06.05.2015 р. по 08.06.2015 р. у розмірі 542 грн. 35 коп. та інфляційні у розмірі 4 399 грн. 06 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Суд зазначає, що стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Таким чином, до даних правовідносин не підлягають застосуванню положення ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов'язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року по справі №3-90гс14.

За таких підстав, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» в частині стягнення з Відповідача 3% річних за загальний період прострочки з 06.05.2015 р. по 08.06.2015 р. у розмірі 542 грн. 35 коп. та інфляційні у розмірі 4 399 грн. 06 коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВМІСТОБУД» (02218, м.Київ, ВУЛИЦЯ РАЙДУЖНА, будинок 59-Б, офіс 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 38891675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІБУДІНВЕСТ» (58000, Чернівецька обл., місто Чернівці, ВУЛИЦЯ ЧКАЛОВА ВАЛЕРІЯ, будинок 21, Ідентифікаційний код юридичної особи 33917515) 199 957 (сто дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. та судовий збір у розмірі 3 999 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 15 (п'ятнадцять) коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 липня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин