Рішення

від 21.07.2015 по справі 910/15174/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2015Справа №910/15174/15 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» до про Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» стягнення заборгованості в розмірі 9 346 грн. 57 коп. Представники:

від Позивача: Пипченко Б.Ю. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Денисенко А.В. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 9 346 грн. 57 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» (Підрядник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» (Замовник) було укладено Договір №013/67С на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів, відповідно до умов якого Замовник передав, а Підрядник прийняв на себе обов»язки щодо виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту гідравлічного ліфта виробництва фірми «Doppler», Греція, який встановлено в будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4, під»їзд №10, та гідравлічного ліфта виробництва фірми «Doppler», Греція, який встановлено в будинку за адресою: м. Київ, вул. Дарвіна, 1-А, під»їзд №2. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови цього Договору, що підтверджується Актами виконаних робіт на загальну суму 8 235 грн. 12 коп., проте Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за виконані роботи у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» становить 8 235 грн. 12 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» пеню у розмірі 1 111 грн. 45 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/15174/15, судове засідання призначено на 01.07.2015 р.

01.07.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 16.06.2015 року не виконав.

В судовому засіданні представник позивача подав лист про відсутність аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 16.06.2015 року.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження оплати заборгованості за Договором №013/67 С від 01.01.2013 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2015 р. відкладено розгляд справи на 16.07.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

10.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 16.06.2015 року, в тому числі і відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

16.07.2015 року в судове засідання з'явились представники сторін. В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, якими заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Хрещатик";

2) сторін надати Акт звірки взаємних розрахунків за Договором №013/67 С від 01.01.2013 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.2015 р. відкладено розгляд справи на 21.07.2015 р., у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

20.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення на відзив Відповідача.

21.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, яким просив Суд стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» пеню у розмірі 1 111 грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 21 липня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив Суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд зазначає, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. (п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції")

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» до розгляду.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 21 липня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» (Підрядник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» (Замовник) було укладено Договір №013/67С на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів, відповідно до умов якого Замовник передав, а Підрядник прийняв на себе обов»язки щодо виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту гідравлічного ліфта виробництва фірми «Doppler», Греція, який встановлено в будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4, під»їзд №10, та гідравлічного ліфта виробництва фірми «Doppler», Греція, який встановлено в будинку за адресою: м. Київ, вул. Дарвіна, 1-А, під»їзд №2.

Відповідно до п.2.1 Договору вартість обслуговування ліфтів в місяць за Договором визначена на підставі кошторису (Додаток №1 до Договору, який є невід»ємною частиною договору), розрахованого на підставі Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем.

Згідно з п.2.3 Договору Замовник проводить попередню оплату додаткових робіт згідно кошторису для забезпечення придбання Підрядником запасних частин і матеріалів з метою відновлення роботи ліфта. Кошторис розробляється на основі двостороннього акту, який підписується Сторонами.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Замовник несе відповідальність за несвоєчасні розрахунки з спеціалізованою організацією за виконані ремонтні та непланові роботи на ліфті і сплачує штраф у розмірі 0,5% вартості від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Відповідно до п.5.1 Договору Замовник щомісячно проводить оплату за виконання регламентних робіт в розмірі договірної місячної ціни, згідно акта здачі - прийомки виконаних робіт, підписаного сторонами, до 6 числа наступного місяця.

У п.9.1 Договору встановлено, що цей Договір діє з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

Якщо за два місяці до закінчення терміну дії Договору ні одна із Сторін не заявить про припинення його дії, то Договір вважається продовженим ще на один рік. (п.9.2 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №013/67С на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів від 01.01.2013 року Позивач виконав роботи з технічного обслуговування та ремонту гідравлічного ліфта виробництва фірми «Doppler», Греція, який встановлено в будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4, під»їзд №10, та гідравлічного ліфта виробництва фірми «Doppler», Греція, який встановлено в будинку за адресою: м. Київ, вул. Дарвіна, 1-А, під»їзд №2, а Відповідач у свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами виконаних робіт (послуг) №1 за листопад 2014 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., №1 за грудень 2014 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., №1 за січень 2015 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., №1 за лютий 2015 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., №1 за березень 2015 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., №1 за квітень 2015 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., а загалом на суму в розмірі 8 235 грн. 12 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору здійснив оплату за виконані роботи в розмірі 8 235 грн. 12 коп. з порушенням строків, передбачених Договором. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» пеню у розмірі 1 111 грн. 45 коп. з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.07.2015 р., яка прийнята Судом до розгляду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №013/67С на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів від 01.01.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,

переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №013/67С на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів від 01.01.2013 року Позивач виконав роботи з технічного обслуговування та ремонту гідравлічного ліфта виробництва фірми «Doppler», Греція, який встановлено в будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4, під»їзд №10, та гідравлічного ліфта виробництва фірми «Doppler», Греція, який встановлено в будинку за адресою: м. Київ, вул. Дарвіна, 1-А, під»їзд №2, а Відповідач у свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами виконаних робіт (послуг) №1 за листопад 2014 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., №1 за грудень 2014 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., №1 за січень 2015 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., №1 за лютий 2015 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., №1 за березень 2015 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., №1 за квітень 2015 р. на суму 1 372 грн. 52 коп., а загалом на суму в розмірі 8 235 грн. 12 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте Відповідач здійснив оплату за надані й виконані роботи з порушенням строків, передбачених умовами Договору.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження своїх вимог, Позивачем були надані до матеріалів справи копії податкових накладних, що складені ним на спірні господарські операції за Договором.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.178. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частин 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Враховуючи вищенаведене, Судом встановлено, що зі спірних господарських операцій Позивачем виписано Відповідачу податкові накладні та сплачено податок на додану вартість в доход Державного бюджету України, а Відповідачем сформовано податковий кредит. Копії податкових накладних з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наявні в матеріалах справи і так само засвідчують факт надання позивачем визначених умовами договору послуг.

Відповідно до п.5.1 Договору Замовник щомісячно проводить оплату за виконання регламентних робіт в розмірі договірної місячної ціни, згідно акта здачі - прийомки виконаних робіт, підписаного сторонами, до 6 числа наступного місяця.

Суд зазначає, що Відповідачем було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» грошові кошти в розмірі 8 235 грн. 12 коп. 20.07.2015 року, тобто з порушенням строків, передбачених умовами Договору №013/67С на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів від 01.01.2013 року, що не заперечувалось Сторонами в судовому засіданні.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 07.12.2014 р. по 27.05.2015 р. у розмірі 1 111 грн. 45 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Замовник несе відповідальність за несвоєчасні розрахунки з спеціалізованою організацією за виконані ремонтні та непланові роботи на ліфті і сплачує штраф у розмірі 0,5% вартості від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період 07.12.2014 року по 27.05.2015 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає у задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 1 111 грн. 45 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 07.12.2014 року по 27.05.2015 року.

Таким чином, з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» підлягає стягненню пеня у розмірі 1111 грн. 45 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» (01024, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЮТЕРАНСЬКА, будинок 28/19, Ідентифікаційний код юридичної особи 35534430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 91, квартира 14, Ідентифікаційний код юридичної особи 35569992) пеню у розмірі 1 111 (одна тисяча сто одинадцять) грн. 45 (сорок п'ять) коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 липня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин