Рішення

від 20.07.2015 по справі 910/13762/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015Справа №910/13762/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТ ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЄРБЬОД» простягнення 15015,96 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Штепенко В.Ю. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТ ЛТД» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЄРБЬОД» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 15015,96 грн. заборгованості, з якої: 4216,00 грн. - основна заборгованість, 819,96 грн. - пеня, 2000,00 грн. - штраф та 7980,00 грн. - вартість зворотної тари.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки №ПМХ-1592 від 02.10.2014 поставив відповідачу визначений товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару належним чином не виконав та зворотну тару не повернув, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 порушено провадження у справі №910/13762/15 та призначено до розгляду на 20.07.2015.

Представник позивача в судове засідання 20.07.2015 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а також подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.07.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

02.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТ ЛТД» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЄРБЬОД» (покупець) було укладено Договір поставки №ПМХ-1592, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець приймати та оплачувати вартість продукції (в подальшому «товар») на умовах викладених в цьому договорі. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в накладних, які оформлюються постачальником відповідно до поданого покупцем замовлення (п.п. 1.1., 1.2. договору).

За умовами п. 1.3. договору загальна сума договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється передача товару згідно цього договору.

Відповідно до п.п. 3.3., 3.4. договору постачальник видає, а покупець приймає зворотну тару, а факт передачі якої фіксується сторонами в актах приймання-передачі; та/або в тарних накладних; та/або в актах звірки взаєморозрахунків. Будь-який з перелічених вище документів є підтвердженням отримання покупцем зворотної тари у вказаних в них розмірах та вказаною заставною вартістю, має силу акту приймання-передачі майна та на підставі будь-якого із зазначеного вище документу постачальник має безумовне право вимагати від покупця повернення зворотної тари або сплати її заставної вартості у строки та в порядку, передбачених цим договором.

Вся тара, зазначена у видатковій тарній накладній та/або акті звірки взаєморозрахунків та/або акті приймання-передачі є зворотною (п. 3.5. договору).

Пунктом 3.8. договору сторони погодили, що вартість зворотної тари, що підлягає сплаті постачальнику визначається виходячи із ринкових цін на момент пред'явлення відповідної вимоги, але не нижче заставної вартості що фіксується в тарній накладній та/або акті звірки взаєморозрахунків та/або акті приймання-передачі з додаванням до вартості такої тари суми ПДВ.

Згідно з п. 3.11. договору зворотна тара повертається продавцю в безспірному порядку у наступних випадках: демонтаж обладнання для розливу пива, використання тари не за призначенням, письмова вимога постачальника. Строк повернення покупцем зворотної тари - 5 днів з моменту отримання відповідної вимоги від постачальника.

При цьому, за змістом п. 6.3. договору у разі неповернення постачальником зворотної тари у строки, що передбачені п. 5.2.5. покупець зобов'язується сплатити постачальнику її заставну вартість у повному обсязі з додаванням значення ПДВ (20%). Сторони погодили, що при визначенні вартості заставної тари посилаються на дані, що вказані у відповідних накладних та/або в актах звірки взаєморозрахунків та/або актах приймання-передачі та з урахуванням розділу 3 даного договору.

Оплата товару здійснюється за згодою сторін, але не пізніше 7 календарних днів з моменту передачі товару. Кінцевою датою оплати товари вважається останній день строку від моменту отримання відповідної партії товару згідно відповідних накладних (п. 4.2. договору).

Сторони договору в п. 9.1. встановили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2015 року в частині передачі товару покупцю, а в частині здійснення розрахунків - до моменту повного виконання покупцем своїх зобов'язань.

На виконання умов Договору поставки №ПМХ-1592 від 02.10.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТ ЛТД» передало уповноваженому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЄРБЬОД» узгоджений товар на загальну суму 4216,00 грн. що підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною №Х1003206 від 03.10.2014.

Також, відповідно до тарної накладної №Х1003206 від 03.10.2014 позивач передав відповідачу зворотну тару, а саме: балон вуглекисл. (10 кг), у кількості 1 шт., вартістю 350,00 грн. без ПДВ; кега 30 л, у кількості 5 шт., загальною вартістю 4500,00 грн. без ПДВ; кега 30 л BUD, у кількості 1 шт., вартістю 900,00 грн. без ПДВ; кега 30 л Євро, у кількості 1 шт., вартістю 900,00 грн. без ПДВ. Разом по тарі 6650,00 грн. без ПДВ.

Вказані накладні підписані уповноваженими особами сторін без заперечень, а також скріплені печатками підприємств.

15.10.2014 ТОВ «ПРОДМАРКЕТ ЛТД» звернулося до ТОВ «ФАЄРБЬОД» з вимогою №42 про повернення зворотної тари, в якій просило здійснити повернення зворотної тари у п'ятиденний термін з моменту отримання даної вимоги або сплатити її вартість з урахуванням ПДВ у розмірі 7980,00 грн.

Втім, як зазначає позивач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором поставки №ПМХ-1592 від 02.10.2014, відповідач оплату поставленого товару належним чином не здійснив, а також не повернув тару, у зв'язку з чим, за ним виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 4216,00 грн. та заборгованість з оплати вартість зворотної тари в сумі 7980,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється за згодою сторін, але не пізніше 7 календарних днів з моменту передачі товару.

В той час як п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару в тарі та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повернення зворотної тари, а також своєчасної та повної оплати отриманого товару, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 4216,00 грн. та 7980,00 грн. - вартості зворотної тари з урахуванням ПДВ.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктами 6.1., 6.2. договору сторони визначили, що при порушенні строку оплати товару, встановленого п. 4.2. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення платежу. При порушенні строку оплати товару на термін, що перевищує 15 календарних днів, покупець крім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості, але не менше 2000,00 грн.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлений йому товар, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п.п. 6.1., 6.2. договору, позивачем нараховано за період з 11.10.2014 по 20.04.2015 та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 819,96 грн. та штраф в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 28.02.2011 у справі №23/225 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011.

Отже, оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що положення пунктів 6.1., 6.2. договору не суперечить нормам чинного законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на визначену договором суму, і є правовим наслідком прострочення оплати товару з вини відповідача, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу.

За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку штрафу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

В той же час, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За договором сторін можливості визначення іншого періоду нарахування пені, ніж зазначений у ч. 6 ст. 232 ГК України, не передбачено. Позаяк, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за прострочення здійснення оплати з 11.10.2014 по 20.04.2015, тобто з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

За розрахунком суду, розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 750,68 грн. (4216,00 грн. х 25/100/365х33 (з 11.10.2014 по 12.11.2014) = 95,29 грн.; 4216,00 грн. х 28/100/365х85 (з 13.11.2014 по 05.02.2015) = 274,91 грн.; 4216,00 грн. х 39/100/365х26 (з 06.02.2015 по 03.03.2015) = 117,12 грн.; 4216,00 грн. х 60/100/365х38 (з 04.03.2015 по 10.04.2015) = 263,36 грн.; 95,29 грн. + 274,91 грн. + 117,12 грн. + 263,36 грн. = 750,68 грн.).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 750,68 грн., тоді як в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 69,28 грн. позивачу належить відмовити.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЄРБЬОД» (03680, м. Київ, вулиця Солом'янська, будинок 3, ідентифікаційний код 38482710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАРКЕТ ЛТД» (04073, м. Київ, вулиця Куренівська, будинок 14-Б; ідентифікаційний код 38591114) 4216 (чотири тисячі двісті шістнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 7980 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. вартості зворотної тари, 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 68 коп. пені, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. штрафу та 1818 (одну тисячу вісімсот вісімнадцять) грн. 57 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.07.15

Суддя О.А. Грєхова