Ухвала

від 22.07.2015 по справі 922/4212/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"22" липня 2015 р.Справа № 922/4212/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" про забезпечення позову по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал", м.Дружківка Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет", смт.Печеніги Харківської області, про стягнення 1048725,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2015р. було порушено провадження у справі № 922/4212/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" про стягнення 1048725,03 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу № 080315 від 19.02.2015р., у тому числі: 870024,40 грн. основного боргу; 1215,65 грн. - 3% річних; 3480,10 грн. інфляційних та 174004,88 грн. штрафу.

Разом з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" в межах ціни позову, що знаходяться на поточних рахунках, зазначених позивачем; а також шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу - нежитлові приміщення та інше майно за переліком, наведеним позивачем.

Свою заяву позивач обґрунтовує ймовірним припущенням, що внаслідок великого розміру суми позовних вимог може бути утруднене виконання рішення через відсутність грошових коштів у необхідному розмірі на поточних рахунках відповідача у разі задоволення позовних вимог. Також позивач зазначає, що відповідач неодноразово, систематично поставляв неякісний товар, що свідчить про його несумлінність при веденні господарської діяльності; неодноразово і грубо порушував зобов'язання і ухилявся від добровільного виконання своїх грошових обов'язків за спірним Договором купівлі-продажу № 080315 від 19.02.2015р. У зв'язку з цим, позивач вважає, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити виконання рішення, оскільки грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках відповідача можуть зменшитись чи зникнути на момент виконання рішення через певні дії відповідача.

Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Розглянувши заяву позивача, суд, керуючись ст.ст. 66, 68 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача відмовити на тій підставі, що запропонований позивачем вид забезпечення позову не відповідає предмету позову.

Щодо накладення арешту на рахунки відповідача суд зазначає, що припущення позивача щодо зменшення або зникнення грошових коштів на рахунках відповідача не ґрунтується на будь-яких фактичних обставинах та не доведено належними доказами.

Так, факт ухилення відповідача від виконання зобов'язань за спірним договором не може бути підставою для забезпечення позову. Адже у такому випадку забезпечуватись мають всі позови, оскільки їх подання до суду обумовлене саме тим, що сторона не виконує договірні зобов'язання (що на час подання позову не є достовірно встановленим фактом). Невиконання зобов'язань відповідачем є предметом спору, що потребує доведення. Тому не можна розглядати твердження позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Також не підлягають забезпеченню позовні вимоги з тієї підстави, що сума заявленого позову є значною. Поняття "значний борг", "значна сума позовних вимог" є оціночними та мають визначатися з урахуванням фінансового стану відповідача. Адже для різних відповідачів одна й та ж сума заявлених позовних вимог по відношенню до активів може бути як значною, так і незначною. Отже, якщо необхідність заходів забезпечення позову обґрунтована великим (значним) розміром вимоги, заявленої позивачем, підстави таких заходів мають підтверджуватися даними про фінансовий стан відповідача, які свідчать про те, що для нього сума позовних вимог порівняно з активами є значною.

Крім того, суд вважає, що зазначений позивачем вид та спосіб забезпечення позову може призвести до суттєвого обмеження прав і законних інтересів відповідача, оскільки заважатиме веденню ним власної господарської діяльності: виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг, тощо.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Суддя Н.М. Кухар